Преодоления последствий Чернобыльской катастрофы: некоторые цифры

За матеріалами Національного наукового центру радіаційної медицини НАМН України.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС постраждало близько 5 млн. громадян, на забруднених територіях розташовано майже 5 тис. населених пунктів Республіки Білорусь, України та Російської Федерації, у тому числі більше 2,13 млн. осіб та 2293 населені пункти – в Україні.

Станом на 01.01.2014 статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні мали 2082136 осіб.

За час, що минув після аварії на Чорнобильській АЕС, радіаційний стан територій, що зазнали радіоактивного забруднення, поліпшився. Цьому сприяли природні процеси та здійснені заходи із запобігання винесенню радіонуклідів за межі зони відчуження, подолання наслідків аварії у сільськогосподарському та лісогосподарському виробництві, проведення дезактиваційних робіт. Запроваджені заходи привели до зниження рівнів опромінення людей, які проживають на цих територіях.

На жаль, активність держави у подоланні наслідків катастрофи знизилась. Підготовлену Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2011-2015 рр. не було прийнято, початок її відтерміновано на 2012, а зараз - на 2014 р. Відсутність програми значним чином утруднює подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, чергове відтермінування не є можливим. Обговорення на Парламенських слуханнях повинно дати дієвий стимул для ухвалення та реалізації Загальнодержавної програми, починаючи з 2015 р.

Динаміка чисельності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Станом на  (01.01.2014р.) статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні мають 2 млн 082 тис. 136 осіб, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них:
237 276 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (питома вага у загальній кількості складає 11 %);
1 844 860 потерпілих від аварії на ЧАЕС (89 %), з них 449 412 потерпілих дітей (22 %).
Загальна кількість постраждалих громадян у 2013 році порівняно з 2012 роком зменшилася більше ніж на 50 тисяч осіб, або на 1,2 % (з 2 132 257 до 2 082 136 осіб).
Більше 33,8 тис.  осіб, що мають статус дружини/чоловіка померлого громадянина, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
4 970 осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та віднесені до відповідних категорій постраждалих.

Чисельність постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи постійно зменшується. Із 2009 по 2014 р. чисельність постраждалих загалом зменшилася на 235011  осіб, учасників ліквідації наслідків аварії (учасники ЛНА) – на 30727  осіб, потерпілих - на 204284 особи, дітей - на 66040 осіб.

Серед інвалідів, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою 57,04% – безпосередні учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Стан здоров’я населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи
 Статистичні спостереження за станом здоров'я громадян, що зазнали впливу наслідків Чорнобильської катастрофи, свідчить про наявність у стані їх здоров'я змін стабільного характеру.

Державним реєстром України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (ДРУ), на 01.01.2013 р. отримано результати щодо диспансерному обліку в медичних закладах системи охорони здоров'я 2 млн. 101 тис. 444 постраждалих осіб, що становить 98,5% загальної кількості.

Підвищення частоти онкологічних та радіогенних непухлинних захворювань внаслідок Чорнобильської аварії, з урахуванням досвіду досліджень постраждалих внаслідок ядерних бомбардувань, прогнозується на протязі 50 років після опромінення. Ці захворювання виступають і будуть в майбутньому основним фактором втрати працездатності та смертності.

Онкологічні захворювання
У постраждалих встановлено зростання частоти «ранніх» форм раків - лейкемії, раку щитовидної та молочної залози, а також зростання частоти пізніх форм солідних раків – раку легень та сечовидільних шляхів.

Драматичне підвищення частоти раку щитоподібної залози внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС пов’язано з дією радіоактивного йоду. Трагедією для України та інших постраждалих країн стало зростання захворюваності на рак щитоподібної залози серед дітей, яке реєструється, починаючи з 1990 року.

Число випадків раку щитоподібної залози в 33 рази перевищує дочорнобильський щорічний рівень (в 60,0 разів серед дітей та в 14,0 разів серед підлітків). За період 1986-2009 рр. в Україні прооперовано 6049 хворих на рак щитовидної залози, опромінених у віці до 18 років, на 01.04.2014 р.- 10432.

У дорослих частота раку щитоподібної залози за 1990-2011 рр. перевищує середні показники в Україні: у ліквідаторів -  у 4,8 разів вища очікуваного рівня, в евакуйованих з 30-км зони– у 4,1 рази, у мешканців радіоактивно забруднених територій – в 1,3 рази.

 За прогнозами зростання частоти РЩЖ триватиме ще приблизно 10-15 років, у зв’язку з чим важливим та необхідним є подальше проведення довгострокового скринінгового обстеження постраждалих.

Одне з чільних місць посідає рак молочної залози. Аналіз частоти цієї патології в групах постраждалого населення показав, що у жінок, які у 1986 – 1987 рр. брали участь у роботах, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, рівень захворюваності  на цю патологію був у 1,6 рази вищим проти показників відповідних вікових груп жіночого населення України впродовж всього періоду спостереження (1990-2011 рр.).

Непухлинні захворювання
За результатами довгострокових епідеміологічних досліджень 1988-2010 рр. стан здоров’я постраждалого населення в післяаварійному періоді значно погіршився. За рахунок розвитку непухлинних хвороб з 1988 по 2010 рр. кількість здорових серед учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС зменшилась з 67,6 % до 3,2 %, серед евакуйованих у дорослому віці - з 67,7 % до 18,7 %; частка УЛНА з хронічними захворюваннями збільшилась з 12,8 % до 83,1 %, евакуйованих - з 31,5 % до 80,3 %.

Провідне місце у структурі захворюваності та смертності належить хворобам системи кровообігу. Катастрофічно зростає їх поширеність у осіб різного віку, розвиток ускладнень, що призводять до ранньої інвалідності та смертності, що завдає великих збитків економіці держави.

Суттєве значення серед непухлинних захворювань також мають хвороби органів травлення, дихання, нервової системи і органів чуття, ендокринної, кістково-м’язової та сечостатевої систем.

Дослідженнями ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України» (ННЦРМ) показано зростання рівня серцево-судинної захворюваності та смертності від хвороб системи кровообігу у УЛНА та евакуйованих в дорослому віці.

Серед захворювань системи кровообігу переважають цереброваскулярні, (інсульт, інфаркт мозку, церебральний атеросклероз, гіпертонічна енцефалопатія), ішемічна хвороба серця та артеріальна гіпертензія. Епідеміологічно встановлено зв'язок цих захворювань з дозами зовнішнього опромінення всього тіла 0,05-1,0 Гр Найбільші ризики встановлено в УЛНА, опромінених у віці до 40 років.

Показники смертності дорослого постраждалого населення збільшились порівняно з минулими роками і становлять 20,05 на 10 тис. постраждалого населення (національний показник - 16,2/10 тис. населення). Результати міжнародного аналізу в 2012 р. за участю науковців України, Російської Федерації, США, Німеччини, Японії, Китаю, Великої Британії показали зв'язок між смертністю учасників ЛНА від хвороб системи кровообігу та опроміненням. Цей зв'язок був продемонстрований в когортах опромінених з усіх вказаних країн. Найвищими були радіаційні ризики для учасників ЛНА з України та РФ. 

Здоров'я дітей
Особливої уваги сьогодні потребують проблеми здоров'я дітей, підлітків, народжених від постраждалих осіб (учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованих). Частка здорових серед даного контингенту протягом періоду спостереження зменшується, збільшується  кількість осіб з хронічними захворюваннями. В основному це хвороби органів травлення, нервової системи, органів кровообігу.

За останні 5 років спостерігається незначне зростання показника захворюваності дитячого населення з 1382,6 до 1449,7 на 1 тис. дитячого населення. Зростання відбулось, насамперед, за рахунок хвороб органів дихання, які завжди посідають перше місце у структурі дитячої захворюваності. В останні три роки відбувається стабілізація показників захворюваності постраждалих дітей за такими класами, як: хвороби органів травлення, нервової системи, ендокринної системи, крові та кровотворних органів - хоча за 28 років в цілому відмічається їх зростання в 2-2,5 рази.

За результатами клінічних спостережень встановлено, що  серед дітей, які народилися від батьків, евакуйованих у дитячому віці з м. Прип’ять та 30-км зоні на ЧАЕС та дітей - мешканців 2-3 зон радіоактивного забруднення, батьки яких на час аварії були дітьми, проживали та проживають дотепер у цих населених пунктах кількість практично здорових за останні 5 років не перевищувала 10 %, а індекс патологічної ураженості сягав 5,39. Фізичний розвиток, який є одним з основних критеріїв, що характеризує стан здоров’я, у 62,40 - 62,58% дітей відрізняється дисгармонічністю. Майже у чверті (24,6 %) дітей - мешканців радіоактивно забруднених територій, дисгармонічність фізичного розвитку поєднувалася з відставанням біологічного віку від паспортного.

Показники смертності дитячого населення залишались стабільними протягом останніх 2-х років, не відрізняються від національних показників і становлять 5,1 на 10 тис. населення. У структурі дитячої смертності перше місце постійно утримують   вроджені вади розвитку та злоякісні новоутворення.