«Україна Комунальна» продовжує свої подорожі по Києву комунальному. Ми вже оцінили рівень благоустрою Святошинського району, а сьогодні відправилися подивитися як живеться киянам у найбільшому районі столиці - Голосіївському.
Історія місцевості Голосіїво почалася в далекому 16 столітті з хутора, який був у володінні Києво-Печерської Лаври. Саме тут знаменитий київський митрополит Петро Могила заснував монастир Голосіївську пустинь, а пізніше, через кілька століть, у цій місцевості був закладений лісопарк, буквально, «засіяний на голому місці». З тих пір, вочевидь, назва і дійшла до наших днів. Кореспондент «України Комунальної» запрошує читачів разом здійснити цю подорож.
Голосіївський район у столиці з'явився в 2001 році внаслідок зміни адміністративного поділу Києва, прийшовши на зміну Московського району, який у тому році відзначив своє 80-річчя. Таким чином, Голосіївський став найбільшим районом столиці - його площа становить 153,35 кв. км. Втім, не завжди більше означає краще.
Читайте також: Полювання на Київ: від Майдану до околиць
Згідно з рейтингом районів порталу Сегодня.uа, заснованому на даних Київської міської держадміністрації, Голосіївський район набрав всього 80,5 балів і посів останнє місце.
Лідирує в рейтингу київських районів Святошинський, однак журналісти «України Комунальної», проводячи власне розслідування, вважають такі високі оцінки незаслуженими (див. «У.К.» від 13 лютого).
Знайомство з Голосіївським районом я почав з вулиць Академіка Вільямса і Онуфрія Трутенка. Ці вулиці вітали мене виглядом міцно розміщених на них будівельних майданчиків з нависаючими над ними житловими недобудовами.
Примітно, що крім турботи про нове житло, в районі стурбовані долею будинків з «багатим минулим». Зокрема, термінового капітального ремонту потребують гуртожитку або житлові багатоповерхівки хрущовсько-брежнєвської епохи.
Окремої уваги заслуговує проблема водовідведення. Очевидно каналізаційна мережа перебуває в аварійному стані, оскільки, фактично від початку моєї подорожі голосіївськими вулицями (Теремки II) і аж до Деміївки, мене супроводжував неприємний запах стоків, який місцями посилювався.
Разом з тим, Голосіївський в цілому можна назвати чистим районом. Сміття і відходів я загалом не помітив. Навпаки, досить чисті дворики, сміттєві баки переважно не переповнені. Крім того, в районі роздільний збір твердих побутових відходів: біля кожного будинку розташовані по два контейнера, один з яких для картону та пластику, а інший - для органічних відходів.
А ось з урнами на вулицях - проблема. Я пройшов півгодини з порожньою пляшкою мінеральної води, перш ніж побачив, куди її можна викинути. Тим не менш, ви точно зможете знайти урну біля ларька чи кіоску, адже малих архітектурних форм тут встановлено в надлишку.
Не можу не відзначити гарний стан дорожньої інфраструктури. Зрозуміло, асфальт не можна назвати бездоганним, є і ями і вибоїни. Втім, їх не так вже й багато, та і за розміром вони не більше футбольного м'яча.
Але ось із заїздами до дворів у районі «перестаралися»: вони надмірно вузькі, і щоб розминутися, водіям доведеться буди вкрай обережними, а в деякі двори і зовсім неможливо заїхати. Примітно, що і тротуари, пішохідні доріжки теж цілком придатні до експлуатації, крім, хіба що сходів, особливо на вулиці Голосіївській.
Справді визначною пам'яткою району можна сміливо назвати найбільший парк Києва - Голосіївський парк ім. М. Рильського (площа парку
Гордість Голосіїво - «тренажерні стадіони» (судячи з вигляду). Стоїть ця споруда не в кожному дворі, але всього по району їх досить багато. Приємно те, що практично всі тренажери в цілості й схоронності, деякі навіть виглядають як нові (видно, що нещодавно пофарбовані). Досі нічого подібного в інших районах я не бачив.
У цілому стану благоустрою району можна поставити цілком гідну оцінку. Втім, не варто забувати, що чималу частину Голосіївського району займає приватний сектор і території з промисловими та господарськими спорудами. Тому, вважаю, що утримувати район в хорошому стані міській владі не так вже й складно.
Михайло Виговський
e-news.com.ua