Кожен острів Києва матиме спеціалізацію, але після детального вивчення та зонування території. Архітектори й екологи визначать, де будуть доречними парки розваг, пляжі, ресторани чи спорткомплекси. У природне середовище деяких островів науковці радять взагалі не втручатися і залишити там усе так, як є.
Культурне освоєння міських островів відбуватиметься комплексно. На цьому зійшлися учасники круглого столу “Київські острови: Діснейленд чи дикий ліс?” Як “залюднити” землю на Дніпрі з вигодою і для киян, і для природи, визначали в контексті обговорення Стратегії розвитку Києва до 2025 року.
Приблизно п’ятнадцять островів — явище унікальне для мегаполіса. У світі дуже мало міст, хоч трохи схожих за екосистемою на Київ. А втім, цей потенціал практично не задіяний в економічному, культурному і спортивному сегментах столиці. Серед винятків — Труханів острів та Гідропарк. Але їх забудовано до того безладно, що відпочинок тут скоріше скидається на антикультурний, а інколи й небезпечний для здоров’я.
На інших островах також спостерігаються сезонні напливи відпочивальників. Відсутність контролю та елементарної інфраструктури зробили з цих місць сміттєзвалища.
Докорінно змінити вигляд і призначення дніпровських оаз візьмуться екологи, архітектори, будівельники й самі кияни. В рамках обговорення положень стратегії розвитку Києва жителі міста зможуть вносити власні пропозиції.
Попередньо розглядають різні варіанти розвитку островів. Програмний директор фонду “Ефективне управління” Андрій Лобач наводить досвід Будапешта і зауважує: “На островах можна організувати літній відпочинок з пляжами і ресторанами, дискотеками. Побудувати велодоріжки, встановити спортивні споруди або абсолютно зберегти дику природу”. Однак головне питання проекту полягає в іншому — де і що будувати?
На це запитання частково відповів головний архітектор Києва Сергій Целовальник. “Глобальної забудови на островах і набережній Дніпра не буде і бути не може. Це навіть не обговорюється, — заявив під час круглого столу Сергій Целовальник. По-перше, таке втручання може суттєво порушити унікальну екосистему островів. По-друге, не варто забувати про можливі паводки і підтоплення”. Тож максимум, що дозволять будувати на Дніпрі, це одноповерхові споруди легкої конструкції.
Головний архітектор столиці зауважив: кожен острів матиме спеціалізацію. Загальну стратегію розроблять для усіх островів та набережної, але після детального вивчення та зонування території. “Потрібно працювати дуже збалансовано — тричі відміряти і лише раз відрізати”, — сказав Сергій Целовальник.
Архітектори та екологи визначать, де будуть доречними парки розваг, пляжі, ресторани чи спорткомплекси. У природне середовище деяких островів науковці радять взагалі не втручатися і залишити там усе так, як є. Частину островів обіцяють зберегти як заповідну територію. Адже через Київ проходить міграційний коридор птахів. На дніпровських островах вони знаходять собі притулок для відпочинку перед довгим перельотом.
Головною проблемою благоустрою островів залишається створення ефективної інфраструктури, зокрема очисних споруд та каналізації, яка б приєдналася до загальної міської системи. Зауважимо, Гідропарк у цьому плані теж добряче “кульгає”. А його за один літній місяць відвідує понад мільйон (!) осіб. Екологи занепокоєні: якщо з усіх островів до Дніпра скидатимуть відходи, то невдовзі річка стане схожою на індійські стічні канали.
“Залюднити” острови і водночас зберегти унікальну для Києва екосистему хочуть комплексно та оперативно. Найбільше сподівань на відповідальних інвесторів, які не зволікатимуть з облаштуванням об’єктів. Однак на початковому етапі, зокрема під час зонування території, гроші доведеться виділяти з міського бюджету. Після детального розроблення проекту благоустрій островів та набережної прискоряться.
Свої пропозиції щодо київських островів кияни зможуть винести на обговорення вже з 1 серпня. Тоді стартує обговорення Стратегії розвитку Києва до 2025 року в усіх десяти районах міста.
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
