Проблеми організації жнив та закупівлі зерна

19 липня міністр аграрної політики України Олександр Баранівський провів селекторну нараду, на якій розглядалися проблеми організації жнив та закупівлі зерна.

Загальна ситуація з проведення жнив на сьогодні склалася така.

Протягом останнього тижня до збирання хлібів підключилися господарства центральних та західних областей. Тобто жнива ведуться практично  в усіх регіонах України. Не може не додати оптимізму те, що темпи, у порівнянні з минулорічними, удвічі вищі.

За станом на 19 липня ранні зернові і зернобобові культури скошені на 29% площі (в 2004 році – 13 %), обмолочені на 3,4 млн. гектарів (в 2004 р. - 1,3 млн. га), отримано 8,6 млн. тонн зерна нового врожаю (2004 р. – 3,8 млн. тонн) при середній врожайності 25,2 центнерів з гектара.

У цілому до збирання (без кукурудзи) підлягає 13,3 млн. гектарів зернових культур (торік зернові без кукурудзи були зібрані на площі 2,5 млн. га), в тому числі ранніх зернових і зернобобових 12,7 млн. гектарів (торік було 12,2 млн. га).

Попередні баланси областей свідчать, що у цьому році є реальна можливість отримати 36-37 млн. тонн зерна, в тому числі пшениці біля 18 млн. тонн.

Поряд з проведенням жнив не менш важливе завдання – заготівля та підготовка до проведення комплексу осінніх польових робіт. Перш за все, до посіву озимих під урожай 2006 року. Згідно з прогнозами озимий клин займе біля 8 млн. гектарів.

Міністерство визначило стратегію – не просто посіяти озимі, а жорстко витримати інтенсивну технологію. І це буде надійна основа для гарантованого врожаю в 2006 році.

Під урожай 2006 року потреба в насінні озимих культур складає 1,7 млн. тонн. Вирощений урожай цього року дає можливості забезпечити всіх товаровиробників власним сортовим насінням озимих культур. Однак керівництво регіонів повинно розробити плани проведення посіву озимих, використовуючи інтенсивні технології, керуючись місцевими природними, матеріально-технічними та економічними умовами кожного району, господарства. Державні насіннєві інспекції будуть протягом всього періоду від збирання до посіву проводити постійний контроль за підготовкою насіння, з тим щоб до 20 серпня довести його до високих посівних кондицій.

На сьогодні грунт підготовлено на 34% площі. Це майже на 200 тис. гектарів менше, ніж  на цю дату торік. Ситуація дуже строката – якщо в Луганській, Кіровоградській, Харківській, Миколаївській областях підготовлено 57-65 відсотків площ, то у Вінницькій, Сумській, Черкаській лише 14-17 відсотків.

Продовжуються роботи по заготівлі кормів, темпи яких викликають занепокоєння. До цього часу не завершено косовицю багаторічних трав першим укосом. По Україні їх скошено на 60% площ.

Низькими темпами проводиться заготівля сіна, якого заготовлено 70 % до прогнозу, що на 300 тис. тонн менше, ніж на відповідну дату минулого року. Найменше заготовлено сіна у сільськогосподарських підприємствах Одеської (36 %), Чернівецької (45 %), Харківської (51 %) областей.

Не краще проводиться робота і по закладенню сінажу, якого 74% до прогнозу. Порівняно до попереднього року це на 350 тис. тонн менше. Найгірше спрацювали по заготівлі цього виду корму господарства Херсонської (32 %), Сумської (44 %), Львівської (59 %) областей.

Технічне забезпечення.

З початку року сільгосптоваровиробниками придбано 786 од. зернозбиральних комбайнів на загальну суму 334,0 млн. З яких – 82 од.  за рахунок часткової компенсації вартості, 40 од. на умовах лізингу та 196 од. -  на умовах  довгострокових пільгових кредитів. За цей же час, на митну територію України ввезено 468 зернозбиральних комбайнів імпортного виробництва.

За оперативними даними у сільськогосподарських підприємствах готовність зернозбиральних комбайнів становить 93 %. Найкраще підготовлена збиральна техніка у господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Донецької областей (98-99%).

Гірше підготовлена збиральна техніка у Сумській (61%), Львівській (89%), Чернігівській (90%) областях.

Оперативне проведення жнив вимагає ефективної  роботи збиральних загонів, які пересуваються з півдня на північ по мірі дозрівання хлібів у складі яких  працює понад 9 тис. високопродуктивних комбайнів.

Регіонами укладено угоди на додаткове залучення 6,8 тис. комбайнів послуги по яким надають понад 150 збиральних загонів в різних регіонах України.

Для проведення сільськогосподарських робіт у період збирання зернових і зернобобових господарствам необхідно 568 тис. тонн дизпалива та 189 тис. тонн бензину, у тому числі на липень – 194 тис. тонн дизпалива та 65 тис. тонн бензину.

Слід зазначити, що у період весняно-польових робіт суттєвою підтримкою для села була Угода з вітчизняними нафтопереробними компаніями від 11.02.2005, відповідно до якої сільгосптоваровиробниками отримано 260 тис. тонн дизпалива, що у 5,7 разів більше ніж за цей період минулого року.

Це дало можливість забезпечити пальним не тільки весня­но-польові роботи, а й накопичити частину пального на період жнив.

Станом на 18 липня 2005 року в наявності у сільгосптоваровиробників є 163,4 тис. тонн дизпалива (84% від потреб липня) та 43,6 тис. тонн бензину (67% від потреб липня), що на рівні минулого року.

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ.

Для проведення сільськогосподарськими підприємствами комплексу осінньо-польових робіт потреба в коштах в поточному році складає майже 14 млрд. гривень, у тому числі для проведення збиральних робіт – 6,5 млрд. гривень. Що майже на 3 млрд. гривень більше, ніж у минулого року. Це пов’язано, головним чином, з підвищенням цін на матеріально-технічні ресурси і, в першу чергу, пально-мастильні матеріали.

Власних коштів сільгосппідприємства мають 70% від потреби, решта – запозичені.

Станом на 15 липня поточного року підприємствами АПК залучено кредитних ресурсів майже 4 млрд. гривень, з них пільгових 3 млрд. гривень, що на 60% більше, ніж у 2004 році.

Слід зазначити, що передбачених в Держбюджеті на 2005 рік на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів 350 млн. гривень явно недостатньо.

Згідно з розрахунками регіонів додаткова потреба у коштах складає понад 107 млн. гривень.

На сьогодні  із передбачених на січень-липень 143 млн. гривень на виплату компенсації по здешевленню кредитів спрямовано  103 млн. гривень коштів держбюджету.

Порядок використання коштів на здешевлення кредитів розповсюджується також на підприємства хлібопекарської галузі.

У поточному році вперше запроваджена програма по здешевленню вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку, на реалізацію якої передбачено 54 млн. гривень.

Порядок використання зазначених коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України, який передбачає здешевлення страхових платежів при страхуванні об'єктів державного цінового регулювання. Наказом Мінагрополітики затверджено розподіл коштів між регіонами для здешевлення вартості страхових премій.

Бюджетне фінансування.

З передбачених в Держбюджеті за рахунок коштів загального фонду на фінансову підтримку розвитку агропромислового комплексу -  1,7 млрд. гривень, фактично за січень - липень поточного року Державним казначейством виділено понад 500  млн. гривень, або 31,4%.

Помісячним планом асигнувань на фінансування цільових програм на січень – липень 2005 року передбачено 635,5 млн. гривень, або 37% від річного обсягу, в той час  на жовтень - грудень - 1060 млн. гривень, або 59%. При цьому, для  забезпечення успішного проведення комплексу весняно-польових робіт та підготовки до збиральних робіт на фінансування   пріоритетних програм необхідно було передбачити в першому півріччі не менш ніж  70 % від річного обсягу асигнувань, (понад 1 млрд. гривень).

На сьогоднішній день майже у повному обсязі (згідно з помісячним розписом) профінансовані такі програми, як:

- фінансова підтримка виробництва продукції тваринництва та рослинництва – 185,6 млн. гривень;

- селекція в тваринництві та птахівництві – 53,5 млн. гривень;

- селекція в рослинництві – 42 млн. гривень.

Окрім цього профінансовані видатки з наступних програм:

- часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва – 21,8 млн. гривень;

- реформування та розвиток комунального господарства у сільській місцевості – 8,5 млн. грн.;

- фінансова підтримка агропромислових підприємств, що знаходяться в особливо складних кліматичних умовах – 4 млн. гривень;

- державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників – 8 млн. гривень;

- заходи по боротьбі з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин – 5 млн. гривень.

Міністерство робить уе можливе щодо наближення фінансування з жовтня – грудня на липень – серпень.

Економічні показники

У січні-червні 2005 року виробництво валової продукції сільського господарства (а це власне кажучи, тваринництво) в усіх категоріях господарств збільшилося на 6,4% порівняно із  відповідним періодом 2004 року, в тому числі у господарствах населення – на 1,5%  в сільськогосподарських підприємствах - на 17,9%, в тому числі вирощування худоби і птиці на 22,1%.

Приріст промислової продукції харчової промисловості склав 13,5%.

 РИНОК ЗЕРНА

Майбутні успіхи і в тваринництві, в харчовій промисловості, в економіці агропромислового комплексу в цілому  закладаються зараз – під час збирання та реалізації зерна.

Минулого року при собівартості 377 гривень за тонну та середній ціні реалізації 453 гривні за тонну рентабельність зернових становила 20%. Цього року нормативна собівартість сягає дещо більше 500 гривень за тонну,  в той час як середня ціна реалізації очікується біля 550 гривень за тонну, тобто рентабельність становитиме лише 10%.

Загальна тенденція складається така, що рентабельність виробництва зерна за останні 5 років зменшилася з 40 до 12 відсотків.

Міністерство аграрної політики неодноразово інформували Уряд, що ситуація на ринку зерна погіршується рік у рік, що зумовлено цілим рядом чинників, більшість з яких не залежить від нас. За таких умов суттєву роль для стабільної та прогнозованої цінової ситуації має відіграти державне цінове регулювання ринку зерна.

Аналіз реалізації зерна протягом останніх 4 маркетингових років показав, що піки масової реалізації приходяться на  перші три-чотири  місяці.

Тому, з метою запобігання стрімкого обвалу цін, особливо на період перших трьох місяців після збирання врожаю, коли щомісячні обсяги реалізації зерна становлять до 1,5 млн. тонн, ми плануємо вилучити з ринку через державних операторів протягом  серпня-листопада - 2,6 млн. тонн продовольчого зерна, у тому числі 1,5 млн. тонн на формування державного матеріального резерву та 1,1 млн. тонн за заставними операціями Аграрним фондом, а також 1,5 млн. тонн на створення тримісячного незнижувального регіонального запасу зерна, як і передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня поточного року № 545.

За короткий проміжок часу за подачі міністерства урядом було прийнято цілий ряд постанов Кабінету Міністрів України направлені на формування ринку зерна 2005 року.

Створено Аграрний фон, який від імені Уряду має забезпечувати державну цінову політику на ринку зерна. Зокрема  Аграрний фонд буде надавати бюджетну позику під заставу зерна.

Відповідно до вимог закону встановлено розмір бюджетної позики, яка становить 80 відсотків мінімальної ціни 690 гривень (для 3 класу – 550 грн.), до кожної області доведено обсяги зерна під які будуть надані бюджетні позики, а це 1100 тис. тонн, що вдвічі більше минулорічного обсягу.

Отже з боку міністерства забезпечено максимум умов для здійснення державних закупівель.

Також Міністр звернув увагу присутніх керівників регіонів на питання формування регіональних ресурсів зерна, яке є важливим не тільки з точки зору стабілізації ринку, а, в першу чергу, забезпечує продовольчу безпеку держави в цілому.

Не зважаючи на те, що до роботи приступило багато нових людей, підходи до заходів по формуванню регіональних ринків зерна все ж таки визначено Законом  України «Про зерно та ринок зерна  України» та цілим рядом наказів міністерства. Потрібно належним чином забезпечити організацію роботи відповідно до обсягів визначених постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня поточного року № 545 «Про закупівлю продовольчого зерна урожаю 2005 року» та забезпечити необхідне фінансування з місцевих бюджетів за цінами не нижче мінімальних.

Не залишились поза увагою Олександра Петровича і показники аналізів зерна, що надходить на елеватори. Виявилося, що в загальній масі пшениці продовольче становить лише 56% , а це дещо менше минулорічного.

Як підкреслювалося на селекторній нараді, дії державних операторів мають бути підсилені активними закупками збіжжя спитрзаводами та хлібопеками сумарним обсягом не менше 1 млн. тонн, про що нещодавно підписано відповідні меморандуми.

Питання забезпечення тваринництва фуражем не втрачає своєї актуальності. Якщо детально проаналізувати попередній баланс зерна, то цілком очевидно, що «зайвого» зерна у нас просто немає. Швидше навпаки, його потрібно, прийнамні, вдвічі більше. Кожна гривня вартості зерна пропущена через відгодівлю приносить щонайменше 3 гривні доданої вартості. «Тож уважно рахуйте перед тим як прийняти рішення,» - зазначив міністр.

Олександр Баранівський відзначає, що ніяка державна підтримка не буде ефективною без безпосередньої активної підтримки товаровиробників. Як показує досвід, зазвичай товаровиробники самі демпінгують ринок. В першу чергу через продаж за готівку не облікованого зерна, розрахунками з селянами натурою, а не живим коштами та інші чинники.

Необхідно повніше використовувати можливості інфраструктури по реалізації зерна, зокрема, біржовий ринок, агроторгові доми, кооперативи. Основне правило ринку – чим крупніша партія товару тим вища ціна. Необхідно все ж таки відійти від партизанських напівлегальних  способів торгівлі. І тим самим довести усім учасникам ринку, що наше зерно коштує не менше 600 грн. за тону. Це підтверджують перші торги на біржовому ринку, де зафіксовані досить високі ціни і , в першу чергу, на ячмінь, який на елеваторі в порту коштує майже 700 гривень за тону.

На селекторній нараді також виступили голова Аграрного фонду Володимир Овчар, голова Держконтрольсільгосппроду (Державна інспекція з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку) Олександр Білий, перший заступник голови ДАК «Хліб України» Наталія Павлюк.

Прес-служба Міністерства аграрної політики України