Зміни до Закону України „Про банки і банківську діяльність”

Президент Віктор Ющенко підписав Закон України № 3127–IV „Про внесення змін до статті 96 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, яким вносяться зміни до статті 96 щодо черговості та порядку задоволення вимог до банку, оплати витрат та здійснення платежів, повідомляю прес-служба Президента.

 

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до статті 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001 p., № 5–6, ст. 30) такі зміни:

1. Назву статті викласти в такій редакції:

«Стаття 96. Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів».

2. Частину першу замінити п\'ятьма частинами такого змісту:

«Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов\'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров\'ю громадян;

2) грошові вимоги по заробітній платі, що виникли із зобов\'язань банку перед працівниками до порушення процедури ліквідації банку;

3) вимоги вкладників – фізичних осіб у частині перевищення суми, передбаченої системою гарантування вкладів фізичних осіб, але не більше еквівалента 50 000 гривень;

4) вимоги вкладників – фізичних осіб у частині, що перевищує еквівалент 50 000 гривень; 5) вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів фізичних осіб;

6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім\'я яких заблоковано (крім фізичних осіб – суб\'єктів підприємницької діяльності);

7) інші вимоги.

Оплата витрат, пов\'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Національним банком України. До цих витрат, зокрема, належать:

оплата державного мита;

витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку;

витрати на публікацію інформації про порядок продажу майна банку;

витрати ліквідатора, пов\'язані з утриманням і збереженням активів банку;

витрати на оцінку та продаж майна; витрати на проведення аудиту;

витрати на оплату роботи ліквідатора (включаючи залучених для забезпечення здійснення повноважень ліквідатора осіб);

витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку;

оплата кредиту, отриманого для виплати вихідної допомоги.

Майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя.

Заставодержатель має право за погодженням з ліквідатором здійснити реалізацію заставленого майна у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог повністю або частково.

У разі недостатності коштів від реалізації заставленого майна для задоволення визнаних ліквідатором кредиторських вимог заставодержателя не задоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Законом».

У зв\'язку з цим частини другу – дев\'яту вважати відповідно частинами шостою – тринадцятою.

3. Частину сьому доповнити словами «крім вимог кредиторів, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті».

4. Після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

«Погашення вимог кредиторів, зазначених у пункті 3 частини першої цієї статті, здійснюються рівними частинами в межах наявних коштів, одержаних для задоволення вимог кредиторів цієї черги».

У зв\'язку з цим частини восьму – тринадцяту вважати відповідно частинами дев\'ятою – чотирнадцятою.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Задоволення вимог кредиторів до банку, розпочате до дня набрання чинності цим Законом, здійснюється у черговості, що встановлена нормами, які діяли на момент початку такої процедури.

2. Національному банку України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Президент України Віктор ЮЩЕНКО