"Протигаз" для гарячих голів

Учора інформаційна газова війна між Україною та Росією вступила в нову фазу. До неї підключилася важка політична артилерія. З російської сторони заговорив віце-прем'єр РФ Жуков. Він висловив надію на досягнення компромісного рішення, хоч і послався на те, що у Росії "досить тверда позиція". "Гадаю, що в кінцевому результаті ми дійдемо так чи інакше того варіанта, який пропонує Росія", - додав О. Жуков.

В Україні "PR-протигаз" за день до цього вдягла колишня газова принцеса Юлія Тимошенко. Вона висловила як парадоксальну, так і туманну думку: "Якщо наша українська влада є послідовною і логічною і дотримуватиметься договорів, які існували, ніякого конфлікту, не буде. Якщо почнуться корупційні ці програми, то конфлікту нам не уникнути", - сказала вона після з'їзду блоку імені себе. Чи не поставила вона при цьому під питання послідовність і логічність дій української влади, а також її здатність дотримуватися договорів? І що мала на увазі, коли звинувачувала в порушенні газового балансу двох країн якісь комерційні структури, які, за її словами, втручаються в ситуацію? Чи не згадала Тимошенко при цьому приклад з діяльності керованих нею колись ЄЕСУ? Хоч як крути, а постріл у Юлії Володимирівни вийшов швидше по своїх...

Не позбавив критичного наповнення свій інформаційний залп і голова профільного парламентського комітету Андрій Клюєв, який щойно повернувся з Москви, де налагоджував відносини з колегами з Думи, а заразом шукав їхньої підтримки для України в газових питаннях. Він звинуватив у непрофесійному підході як українську владу, яка започаткувала нинішній газовий конфлікт, так і наших переговорників у Москві, а також зазначив, що серед московських парламентаріїв є дуже багато "гарячих голів".

Відповідаючи на запитання "Дня", Клюєв уточнив, що озвучені напередодні в Москві компромісні пропозиції України походять від української частини робочої групи, що веде переговори (через півгодини керівник прес-служби НАК "Нафтогаз України" Сергій Лук'янченко сказав "Дню", що йому про такі пропозиції не відомо). Роль українського парламенту голова комітету бачить виключно в тому, щоб створити найкращі умови для компромісу між конфліктуючими господарськими суб'єктами двох країн, а також для того, щоб у обхід України не будувалися ні газопроводи, ні нафтопроводи. Цьому, на думку Клюєва, послугує, зокрема, спільна заява стосовно ситуації в газовій сфері, яку збираються ухвалити парламенти двох країн.

Але найбільш гарячоголовим у російському істеблішменті виявився президент Володимир Путін. Учора він висадив своєрідну газову бомбу, зазначивши, що український бюджет "отримав значні кошти за рахунок приватизації, кредитів західних фінансових інститутів під енергетичні проекти". "Рахунок iде на мільярди доларів. Цього цілком достатньо, щоб купувати необхідні обсяги газу в Росії за ринковими цінами", - заявив Путін. Коментуючи цю заяву, керівник радників глави НБУ Валерій Литвицький сказав, що таким чином бюджет України намагаються посадити на голку "газового дефіциту".

Віталій Княжанський, "День"