Вчимо дитину одягатися самостійно

З 1 року до 3 років.

ПЕРШЕ. Що може дитина зробити сама:

Після року малюк може при одяганні: подати мамі потрібну річ, подати ручку при одяганні куртки або кофтини, підняти голову при надяганні шапки. Всі свої дії в одяганні малюка ми обов’язково коментуємо, залучаємо малюка до розмови. Говоримо, що ми зараз робимо, і що будемо робити далі: «Ось ми і наділи носочки. А зараз одягнемо чобітки. Де у нас чобітки? Покажи. Ось які теплі гарні чобітки у Дімочки. У них ніжки не замерзнуть. Де у Діми права ніжка? »

Приблизно в 1 рік 6-7 місяців малюк може pоздягатися з невеликою допомогою дорослих. Він може стягнути з себе шапку, шкарпетки, зняти розстебнуті дорослим туфлі або черевики, зняти шорти.

Ближче до 2 років років малюк може:

• підняти обидві ручки, коли мама одягає на нього светр, джемпер або плаття,

• просунути руки в рукава в куртку або пальто, які тримає мама,

• просунути ноги в колготки, штани або шкарпетки, які тримає дорослий,

• самостійно зняти з себе шкарпетки, колготки, черевики, шарф (який розв’язав до цього дорослий), розстебнути пальто, брюки,

• самостійно зняти і надіти шапку,

• зняти розстебнуті пальто і куртку,

• самостійно розстебнути застібку-блискавку.

Після 2 років дитина хоче робити все сама і вимагає цього від дорослих. Ось тут і приходить дуже сприятливий час, щоб вона навчилася одягатися сама (звичайно, одяг повинен бути простий для одягання і роздягання). Якщо ми зараз заберемо у неї цю можливість, і будемо самі її одягати і роздягати, то потім привчити її одягатися самій буде дуже складно. У п’ять років дитині вже буде це нецікаво, і навчити п’ятирічну дитини одягатися буде набагато складніше, ніж малюка.

До 2,5 років малюк може навчитися зняти плаття, надіти сам штани, підтягнути колготки.

ДРУГЕ. Що таке «мікропроцеси» в одяганні і чому про це дуже важливо знати?

З 1 року до 3 років малюк вчиться надягати конкретні речі. Йому не під силу самому повністю переодягнутися після сну, але цілком під силу надіти на себе колготки, штани і інші речі повністю самостійно або з невеликою допомогою дорослих. У дошкільній педагогіці це називається — оволодіння «мікропроцесами». Тобто якщо одягання на прогулянку — це «цілісний процес», то надягання штанів або надягання майки — це «мікропроцеси». Оволодівши до 3 років «мікропроцесами» малюк буде в змозі після 3 років оволодіти і «цілісним процесом одягання» / переодягання / роздягання, і самостійно з невеличкою допомогою дорослих одягатися і роздягатися — легко, швидко і правильно.

Щоб такий маленький малюк одягався сам, потрібно знати деякі педагогічні «хитрощі» і «розумні прийоми одягання і роздягання», про які докладно розказано нижче.

ТРЕТЄ: Хитрощі і секрети навчання одягання дітей до трьох років

До 3-3,5 років маля в змозі одягнутися сам! Якщо дорослий йому допоможе опанувати одяганням і роздяганням. Що для цього потрібно:

Дати дитині дуже прості способи дії, які гарантовано ведуть його до 100% успіху в одяганні і роздяганні (Примітка: Ми, дорослі, можемо використовувати різні способи одягання однієї і тієї ж речі і зазвичай не звертаємо на них увагу, але малюкові потрібен один результативний і дуже простий спосіб одягання — «розумний спосіб», які забезпечує йому успіх і радість за своє досягнення. Саме такого способу ми і будемо навчати дитину),

Привчити малюка і самих себе до чіткої послідовності одягання і роздягання, яка постійно повторюється. Роздягаючись, малюк разом з вами складає речі в певному порядку на стільчик. Потім він робить це сам. Потім одягаючись, він зможе легко їх надіти на себе в зворотному порядку. Тобто, якщо дитина при роздяганні останніми зняла колготки і поклала їх на стільчик, то вона одягне їх першими, так як вони лежать зверху всіх інших речей на стільчику.

Ознайомити малюка в 1-2 роки з частинами одягу. Наприклад, щоб вдягти колготки, потрібно спочатку знайти разом з дитиною, де у колготок гумка, носок, п’ятка, дві панчохи, де один шов (перед), де два шва (задня частина колготок). А для цього потрібно розглянути колготки разом з малюком. Аналогічно розглядаються інші предмети одягу — наприклад, сукня (рукава, манжети, комір, поділ, плечики, кишені і інша обробка).

Чітко визначити, що ви будете робити самі, а чому почнете зараз малюка навчати. Не можна почати навчати відразу всім способам одягання всіх предметів одягу. Потрібно вибрати для початку щось одне. Наприклад, спочатку навчити самостійно надягати маєчку. Як тільки малюк з цим впорається — можна переходити до іншого мікропроцесу, наприклад, до надягання штанців.

Дуже важливо, щоб від малюка не просто вимагали самому одягнутися, а навчили його цим правильним способам дій — міні-кроків, які забезпечать йому успіх і дозволять контролювати правильність виконання.

Навчання способам дій йде послідовно:

• Етап перший. Показ дорослого (демонстрація і пояснення малюкові способу дії).

• Етап другий. Спільні дії з дитиною. Дорослий діє разом з малюком (іноді спрямовуючи руки дитини, тримаючи їх в своїх долонях), нагадує, повторно показує-демонструє. Як тільки ми бачимо, що малюк зрозумів, як діяти, і у нього почало виходити, дитина починає виконувати дію самостійно. А дорослий приходить на допомогу, тільки якщо є труднощі, надаючи дитині можливість робити самому. Ми обов’язково хвалимо малюка за його спроби зробити самостійно і за все, навіть дрібні, успіхи.

• Етап третій. Малюк виконує дію повністю самостійно. Допомога дорослого не потрібна. А значить, прийшла пора переходити до освоєння нової дії.

Отже, що ж вміє дитина до 3 років, якщо її вчили самостійно одягатися:

• самостійно надіти і зняти одяг, взуття, шапочку, акуратно її повісити,

• не плутати правий і лівий черевик, в разі неправильного їх  надягання помічати помилку і  виправляти її самостійно,

• розрізняти одяг і взуття для будинку від одягу і взуття для вулиці. При вході в будинок перевзуватися в домашнє взуття

• застібати ґудзики на сорочці або кофтинці, не пропускаючи отворів (кожен гудзик — в свій «будиночок»). У разі пропуску і перекосу бачити його і виправляти свою помилку.

• відрізняти лицьову і виворітну сторону свого одягу, при помилці виправляти її самостійно,

• бачити неполадки в одязі близьких людей і допомагати їх виправляти (допомогти братику надіти взуття, правильно застебнути йому гудзики, і т.д.).

roditeli.ua