.jpeg)
Пошкодження в інформаційному «шлейфі», що зв’язує ліву і праву півкулі, позначається на когнітивних здібностях.
Півкулі мозку з’єднані декількома нейронними інформаційними «шлейфами», головний з яких називається мозолистим тілом. Це 200-300 нейронних відростків-аксонів, що зв’язують симетричні місця обох півкуль (хоча деякі нервові волокна мозолистого тіла пов’язують і несиметричні місця, наприклад, лобові звивини з тім’яними). Відомо, що мозолисте тіло особливо чутливе до струсу мозку — це можна побачити по його фізіологічному стану після травми. Але одна справа — фізіологічний стан, і інша справа — когнітивні наслідки, інформує Ukr.Media.
Співробітники Нью-Йоркського університету вирішили дізнатися, як позначається на психічному стані саме пошкодження мозолистого тіла, для чого придумали досить витончений тест. В експерименті брало участь кілька десятків людей, деякі з них нещодавно перенесли струс мозку. По-перше, у них у всіх стан мозолистого тіла перевірили за допомогою дифузійної магнітно-резонансної томографії, яка дозволяє оцінювати рух молекул води в нервовій тканині. Таку томографію використовують як раз тоді, коли потрібно придивитися до білої речовини мозку, тобто скупчень нейронних відростків-аксонів, уздовж яких дифундує вода.
По-друге, всі учасники експерименту пройшли тест на передачу інформації з однієї півкулі в іншу. Людині показували екран, в центрі якого стояв хрестик, і на цьому хрестику потрібно було зосередити всю увагу. Потім праворуч або ліворуч від хрестика з’являлися нескладні трилітерні слова — наприклад, КОТ — написані зверху вниз. Слова потрібно було прочитати відразу ж, як тільки вони їх побачили.
Тут треба згадати, по-перше, що мовний центр розташовується в лівій півкулі, і, по-друге, що зорові шляхи від правого і лівого ока частково перехрещуються, тобто зорова інформація, що потрапила в ліве око, йде в праву півкулю. Значить, слово побачене зліва, спочатку потрапляє в зоровий аналізатор в правій півкулі, а потім, щоб його озвучити, інформація про слово повинна потрапити в ліву півкулю, до мовного центру. Подорожі з півкулі в півкулю відбуваються по мозолистому тілу, і якщо з ним є якісь проблеми, це стане помітно. А ось якщо слово буде праворуч, то воно завдяки частковому перехресту зорових нервів потрапить відразу в ліву півкулю, і через мозолисте тіло його ганяти не будуть (зорові нерви перехрещуються ще до входу в мозок).
У своїй доповіді на щорічному з’їзді Американського радіологічного товариства автори повідомили, що ті, хто переніс струс мозку, читали «ліві» слова з більшою затримкою у порівнянні з тими, у кого струсу не було. «Ліві» слова мали пройти через мозолисте тіло, і, очевидно, через струс інформація через нього йшла повільніше. Результати МРТ, які вказували на великі або менші пошкодження мозолистого тіла, відповідали результатам тесту.
Швидше за все, проблема з передачею інформації через мозолисте тіло стосується не тільки повідомлень зорових центрів і мовних — це стосується взагалі будь-якої інформації. Отже, при струсі мозку слід в першу чергу звертати увагу на стан мозолистого тіла, і по можливості робити якісь кроки до його відновлення, якщо травма подіяла на нього особливо сильно.
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
.jpeg)
