Бізнес і комунальники можуть економити до 70% на електроенергії без затрат: названо механізм

Аномальний ріст цін на енергоносії в Україні (електроенергії на 26,5%, природного газу на 47%) болюче вдарив по виробникам, малому і середньому бізнесу. Більшість підприємців були змушені згорнути програми модернізації, щоб переспрямувати кошти на сплату комунальних рахунків. А ціна електрики і газу заклалася в собівартості продукції, що, по-перше, негативно вплинуло на її конкурентоспроможність, по-друге, стало ще й  додатковим навантаженням на ослаблену платоспроможність внутрішнього ринку.

Український союз промисловців і підприємців давно шукає шляхи енергомодернізації для вітчизняної промисловості і бізнесу. Зокрема, об’єднав свої зусилля із Держенергоефективності України, закріпивши партнерство відповідним меморандумом. Проте зрозуміло, що через брак обігових коштів та зовнішніх інвестицій масштабувати цей процес буде складно. Відтак пропонується перейняти європейський досвід та впроваджувати енергосервісний інструмент ЕСКО.

Ця тема стала основною в рамках чергового засідання Українсько-литовської, Литовсько-української ділових рад. Участь в ньому взяло більше 160 представників бізнесу, асоціацій, об’єднаних територіальних громад, посли України в Литві та Литви в Україні, голова Держенергоефективності Валерій Безус.

Сутність концепції полягає в тому, що енергоефективні заходи в будівлях бюджетних установ (шкіл, лікарень тощо), підприємств впроваджуються приватними інвесторами — енергосервісними компаніями (ЕСКО), а оплата їх послуг здійснюється виключно за рахунок економії.

Відтак, при нульових стартових інвестиціях бюджетна установа чи виробництво зменшує свої видатки, при цьому по завершенню контракту із ЕСКО-компанією (зазвичай це 3-5 років) отримує все обладнання у власність та продовжує заробляти на економії витрат ще принаймні 10 років. Залежно від проєкту та обсягу виконаних робіт така може становити від 30 і до 70%.

Литва впроваджує цей механізм з 2014 року, Україна – з 2016. Відрізняються лише масштаби.

Як повідомив Валерій Безус, Держенергоефективності працює над прийняттям необхідних підзаконних актів, що гарантує приватним інвесторам максимальну  захищеність їх капіталовкладень.

Українське законодавство вже непогано захищає механізм ЕСКО. Як повідомив голова Української асоціації енергосервісних компаній Олексій Корчміт, в Україні за цей час впроваджено більше 550 проєктів, із них – жодного дефолтного.

За його даними, енергосервісний інструментарій в Україні впроваджують переважно представники малого і середнього бізнесу. При цьому 5 найуспішніших компаній покривають 70% ринку.

Однією з таких є компанія Yasno, котра на прикладі своїх вже виконаних робіт показала, як розвивається ЕСКО на вітчизняних теренах.

З 2016 року компанія реалізувала 96 проєктів, це дало економію природного газу в 2,3 млн. кубометрів, а електроенергії – в 187 млн. кіловат. При цьому виконувач ЕСКО послуг гарантує досягнення обумовленої за результатами енергоаудиту економії (30, 40, 70% тощо). У разі, якщо такої раптом не буде, що є практично неймовірним сценарієм, клієнт не сплачує жодних платежів. Адже ЕСКО-компанія, нагадаємо, заробляє саме на економії енерговитрат.

Встановлення енергоефективного обладнання – це освітлення, компресори, теплові насоси і т.д.

Зокрема, на одному із підприємств гірничо-збагачувального комбінату модернізація (децентралізація) системи опалення, проведена Yasno, дала 85% економії.

Наразі інструментом ЕСКО в Україні користуються не тільки окремі підприємства, але й цілі міста.

Голова Української асоціації енергосервісних компаній розповів, що 8 вітчизняних міст за допомогою аудиторів проєктують заміну вуличного освітлення. Такого досвіду раніше набула Литва і вже показала цілком конкретні цифри бюджетної економії.

Зокрема, мерія Таурагського району Литви, де проживає 40 тис. жителів, за неповний 2021 рік заощадила 2,5 млн. євро на ЕСКО-інструментарії – йдеться про вуличне освітлення, тепломодернізацію бюджетних установ тощо.

«Для місцевих бюджетів це актуальне завдання. Адже після значного здорожчання електрики і газу, більшість ресурсів, що мали б спрямуватися на програми економічного, соціального розвитку - йдуть на компенсацію різниці в цінах і тарифах для населення», - відзначив президент УСПП Анатолій Кінах.

Діловий союз запропонував Держенергоефективності разом розробити програму адаптації досвіду литовських міст і районів щодо впровадження енероефективних технологій, економії коштів та зниження СО2 викидів.

Учасники обговорили і основні бар’єри масштабування ЕСКО проєктів. В Україні головна перепона – дорогі кредити під 10-15%, що видаються в середньому терміном на 3 роки.

«Це не дозволяє ЕСКО компаніям включатися в справді великі і відтак довготривалі проєкти, що окупляться через 7-10 років і більше. Бо кредит вони можуть отримати тільки на 3-5 років», - каже  Олексій Корчміт.

Всі озвучені пропозиції опрацює УСПП і Держенергоефективності. Це дасть змогу передбачити в підзаконних актах заходи із стимулювання застосування ЕСКО- інструментів в Україні. Поки ж партнери вбачають ключовим завданням максимальне інформування промисловості, комунальників, ОТГ про ті можливості, які дає енергосервісний підхід.

Свою допомогу надасть і Литва. Укладена угода між Українським союзом промисловців та підприємців та Конфедерацією промисловців Литви про співпрацю з підтримки діяльності ЕСКО-компаній.

Нагадаємо, Українсько-литовська, Литовсько-українська ділові ради діють під егідою УСПП та Конфедерації промисловців Литви, об’єднують сотні представників бізнесу, ділових асоціацій з обох країн. Вони є і організаторами традиційних щорічних економічних форумів за участі президентів України і Литви. Це дало змогу постійно нарощувати товарообіг – за 7 місяців 2021 року він вчергове зріс на 29%.