Зростання тіньової економіки – вперше з 2014 року – свідчить про відсутність системних реформ в напрямі покращення бізнес-клімату. За даними уряду, за 2020 рік «тінь» зросла до 30%. Брак фінансових ресурсів у реальному секторі економіки, спекуляції з систематичним випуском ОВДП, відсутність комплексних антикризових програм, спорадичні рішення в податковій та ін. сферах тощо – все це призводить до того, що бізнесу, на жаль, невигідно працювати легально (повністю чи частково), адже це може привести до банкрутства.
На цьому наголосили в УСПП.
У діловому союзі вважають, що показник тіньової економіки навіть дещо занижений. Реальна цифра може сягати 50-60%. Свого часу тут пропонували уряду план детінізації економіки, розрахований на 5-річний період.
Такий же ефект дали б кроки, викладені в «Платформі економічного патріотизму: невідкладні заходи 2021». Документ розробили в УСПП та Антикризовій раді громадських організацій за підтримки науково-експертних установ – зокрема, Національної академії наук України. Всі пропозиції передані Кабміну, ВРУ та Офісу президента.
«Якщо в двох словах, то для детінізації наразі потрібні прогнозованість податкової сфери та правова захищеність, а також доступ до кредитування за доступними ставками», - зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Проблемою є те, що через політику держави по випуску облігацій внутрішньої державної позики із середньою ставкою в 11-12%, комерційним установам невигідно кредитувати підприємництво. У 2019 році було випущено ОВДП на суму 300 млрд. грн., левову частку яких придбали банки, у 2020 році ця сума зросла до 382,3 млрд грн. Підсумки вже поточного року можуть показати більше 500 млрд. грн., адже за перші 6 місяців вже було проведено кількадесят аукціонів на 218 млрд.грн.
За оцінками Держмитслужби 90% усіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності працюють у тіньовому секторі. Мова про 130 тисяч компаній, які забезпечують 22 млрд грн надходжень до держбюджету.
«Рішенням» від влади став законопроєкт про деолігархізацію. Втім, на думку ділової спільноти, один та ще й доволі загальний документ не вирішить всіх проблем.
«Тінь» - це не просто про ненадходження до держбюджету, але й рівень соціальної захищеності громадян, відсутність верховенства права і рівності всіх перед законом.
Так, рівень безробіття в першому кварталі 2021 року становив 10,5% – це найвищий показник з початку 2017 року.
Реальна цифра із застосуванням методології Міжнародної організації праці – більше 1,8 млн.
Український союз промисловців і підприємців неодноразово звертався до уряду із вимогою спільної з роботодавцями розробки політики розвитку національного ринку праці. На думку УСПП, стимулювання зайнятості, підтримка малого і середнього бізнесу – мають стати пріоритетами уряду в 2021 році.
«В тіні досі працює 20,3% всіх зайнятих громадян. Бізнес відчуває брак обігових коштів, має колосальні (подекуди до 50%) втрати від різних карантинних обмежень та супутніх витрат тощо. Закриття ринків, відсутність системних замовлень в Україні призводить до зупинки і простоїв у виробництві. Через це чесні підприємці, які б за мінімальної підтримки (не фінансової, а на рівні умов) від держави, працювали б прозоро, змушені подекуди вдаватися до сірих схем. Це проблема обох сторін – влади і бізнесу – і вирішувати її потрібно тільки в діалозі, а не якимись фіскальними чи виключно штрафними методами», - вважає Анатолій Кінах.
Тому УСПП, Антикризова рада розробили і направили пропозиції уряду та парламенту вжити низку заходів в фіскальній сфері. Дати стимули для бізнесу, не повертатися до криміналізацій податкових порушень, підготувати Програму спільних дій уряду і НБУ із забезпечення виробників доступу до кредитних ресурсів за антикризовими ставками від 0 до 5% тощо.
e-news.com.ua