Вакцинація має стати обов’язковою. Інтерв’ю з новим головним санлікарем Ігорем Кузіним

LIGA.Life розпитала головного санітарного лікаря Ігоря Кузіна, як країна готується до нових штамів коронавірусу, про центри масової вакцинації.

Про загрозу штаму "Дельта"

У нас є запобіжники для будь-яких штамів, які зараз викликають занепокоєння ВООЗ.

Це обов’язковий негативний ПЛР-тест за 72 години до перетину кордону. Є порядок епідрозслідування, де є чітка норма: під час розслідування особливу увагу приділяють людям, які впродовж останніх 14 діб відвідували інші країни чи звідкись приїхали.

Таку інформацію передають зокрема до органів охорони здоров’я тих держав, звідки прибула людина, проводять повноцінне епідрозслідування. Тому, найімовірніше, ця норма залишиться.

Ми окремо поговоримо на засіданні РНБО, як будемо посилювати спроможність країни щодо секвенування (аналізу зразків ковіду, що показує, який штам підхопив конкретний піддослідний. – Ред.), щоб ми моніторили факт появи нових штамів або штамів, які викликають занепокоєння.

Як швидко ми можемо виявляти нові штами всередині країни
Зараз це болюче питання. Ми досі використовуємо потенціал ВООЗ, є домовленість із національними референс-лабораторіями, які співпрацюють із бюро ВООЗ, тобто безоплатно секвенують нам певну кількість штамів. Зазвичай це – 200-300 штамів на місяць. Є спеціальна методика їхнього добору.

Ми секвенуємо не геть усі випадки, а беремо зразки з важким перебігом хвороби, пацієнтів з досвідом подорожей тощо.

До секвенування потрапляють і штами, які реєструють у так званих кластерах – коли є помітне зростання в якомусь регіоні чи районі. Ці зразки потрапляють на секвенування, щоб ми розуміли, чи цей спалах викликаний звичайним штамом, чи особливим.

У деяких регіонах ми посилено відбираємо зразки. Наприклад, коли південноафриканський штам вперше зареєстрували на території України, була окрема процедура епідрозслідування. Зразки майже всіх контактних осіб ми відправили на секвенування, щоб запобігти подальшому поширенню.

Найвірогідніше, така практика співпраці з ВООЗ триватиме до кінця літа щонайменше. Зараз вже відбулися тендерні процедури щодо закупівлі секвенатора для Центру громадського здоров’я, впродовж місяця він буде доставлений разом із набором реагентів. Маємо надію, що з кінця літа зможемо працювати власними силами.

Також до цієї співпраці залучаються центри ветеринарного профілю, Національної академії наук, оскільки в них уже є секвенатори, і деякі приватні структури, тому що вони допомагають країні, особливо, коли зразки треба просеквенувати швидко.

Про пункти масової вакцинації: чому їх відкривають лише тепер
Їх почали відкривати тоді, коли в країні налагодився графік постачання вакцин і ми бачимо, коли який препарат приїде.

Вже сформований графік до кінця року, ми бачимо кількість та тип вакцин, які приїдуть в країну, оскільки для нас основна ідеологія на 100% забезпечити не лише першою дозою, але й другою.

Коли вакцину доставляють до центру вакцинації, розраховують так, щоб ми мали аналогічну резервну кількість для другої дози. Коли це врегулювали, з’явилася ініціатива відкрити повноцінні центри масової вакцинації.

Багато лідерів місцевої влади її підтримали, і з 5-6 центрів їх стало близько 80. Вони доводять свою ефективність, зараз вже поменшали черги, врегулювалися питання запису, розведені потоки людей. Питання розгортання таких центрів пов’язане переважно з наявністю вакцини і гарантією майбутніх надходжень.

Чи виконують центри вакцинації свій максимум щеплень
Ні. Зазвичай перші кілька днів чи тижнів роботи центрів – це напрацювання найкращих алгоритмів руху пацієнтів, розсадка лікарів, формування зони очікування після вакцинації.

Зазвичай відбувається певне переформатування вже після того, як вони попрацюють. Деякі центри виходять на максимум, використовують усю потужність бригад, які там працюють. Але більша частина перебуває на етапі налагодження внутрішніх процесів.

Чому в деяких областях досі немає центрів вакцинації
Рішення про їхнє відкриття – відповідальність місцевих мерів та керівників управлінь чи департаментів охорони здоров’я. Ми закликаємо їх ухвалювати такі рішення. Деякі регіони ще спостерігають, як це працює, деякі вже отримали від нас повний пакет документів, формують бригади лікарів, шукають майданчики.

Щоб їх мотивувати чи спростити їм роботу, МОЗ дає чітку інструкцію. Тому цей процес рухається, можливо, він трохи повільний, але примусових чи адміністративних заходів впливу на місця у МОЗ немає.

Про рішення щеплювати чиновників вакциною Pfizer мобільними бригадами
Коли ми ухвалюємо рішення про використання тієї чи іншої вакцини, беремо до уваги кілька факторів. По-перше, орієнтовну чисельність групи ризику. Ми знаємо графік постачання і розраховуємо, чи вистачить тієї чи іншої поставленої вакцини на конкретну групу ризику.

Наприклад, знаємо, що записались 200 000 працівників освіти. Відповідно, 400 000 дозами Pfizer можемо їх охопити. Тому що одну групу ми щеплюємо одним типом вакцини.

Зараз країна законтрактувала близько 20 млн доз Pfizer до кінця року, вони надходитимуть щомісяця.

Коли ми оцінювали різні групи ризику, то умовно кількість працівників центральних органів виконавчої влади, різних міністерств і відомств, які належать до об’єктів критичної інфраструктури, судової влади вкладалася в ту кількість вакцини Pfizer, яка надійшла.

З 22 червня розпочалася вакцинація Pfizer організованих колективів. Мені особисто більш до вподоби CoronaVac саме через механізм його виготовлення класичним методом, коли використовується інактивований вірус. ВООЗ 1 червня схвалила CoronaVac для екстреного застосування. Я сам ним вакцинувався. Через те, що в ЄС забюрократизовані регуляторні процедури, зазвичай минає щонайменше місяць, поки там дозволять вакцину, схвалену ВООЗ. Маємо надію, що це лише питання часу.

Розраховуємо, що просвітницька кампанія спрацює, оскільки останні кілька раундів соціологічних досліджень показують, що настрої змінюються, стало на 8% більше готових вакцинуватися.

Чи можна буде комбінувати вакцини проти COVID-19 (наприклад, перша доза Астрезенеки, друга – Файзера. – Ред.)
Дуже ймовірно, що таке дозволять. Це доволі складно з погляду логістики, адже треба поєднувати різні платформи вакцин. Але наукові дослідження зараз показують, що деякі комбінації першої та другої дози вакцин призводять до більшої імуногенності, ніж один тип вакцини.

Національна технічна група експертів з питань імунізації (НТГЕІ) зараз оцінює результати наукових досліджень. Вона вже опрацьовувала це питання і дійшла висновку, що зараз немає достатньо даних із високим рівнем доказовості на користь поєднання різних платформ вакцин. Але таких досліджень стає все більше. НТГЕІ знову розглядатиме це питання 30 червня, враховуючи дані, які постійно оновлюються.

Чи треба зробити вакцинацію від основних хвороб обов’язковою
На моє переконання, так. На жаль, попри всі зусилля, останні спалахи інфекційних хвороб в Україні викликані недостатнім рівнем охоплення обов’язковими щепленнями.

Останній спалах кору, складна ситуація з поліомієлітом, до того були випадки спалахів дифтерії. Всі ці випадки об’єднує те, що була сформована велика когорта невакцинованих дітей. Вони невакциновані зокрема через активне пропагування, що вакцинуватися не треба.

Прикро, коли такі настрої має медик.

Я би одночасно з обов’язковою вакцинацією впроваджував відповідальність медпрацівника за поширення неправдивих відомостей про вакцинацію. А також посилював відповідальність за підробку довідок про вакцинацію.

Під час останнього спалаху кору фіксували випадки видавання підроблених довідок про щеплення або фіктивні записи про те, що вакцинація була проведена.

Від факту проведення вакцинації іноді залежить навіть медична тактика, коли людина захворіє. Тому ці відомості не можна підроблювати за будь-яких обставин. В електронній системі охорони здоров’я буде окремий модуль про вакцинацію, тому підробити запис стане вкрай складно. Сподіваємося, це допоможе підвищити охоплення рутинними щепленнями і дотягувати їх до рекомендованих показників.

Про те, чи мають карати за відмову від вакцинації
Я б зважав на рішення Верховного Суду щодо недопуску невакцинованих дітей до закладів освіти. І запроваджував подібні норми в законі: не допускати до закладів освіти дітей, які не вакциновані і не мають на це об’єктивних причин, абсолютних медичних протипоказів. Вони все одно можуть обирати альтернативу – дистанційний формат абощо.

З дорослими складніше. У нас є частина дорослого населення, для якої вакцинація має бути обов’язковою: працівники освіти, сфери обслуговування, ми не маємо допускати їх до робочих місць без щеплення. Для всіх інших забезпечити обов’язковість доволі важко і сам процес контролю не матиме практичного сенсу. Це скоріш власний вибір людини.

Про виробництво протиковідної вакцини в Україні
Великі українські фармвиробники сказали, що готові виробляти вакцину проти COVID-19 на умовах трансферу технологій. Від держави їм потрібне сприяння в переговорах із донорами цих технологій та державне замовлення на вакцини.

МОЗ розглядає (це питання. – Ред.), вже було кілька раундів обговорень. Ідеться про кілька типів співпраці.

Перший: локалізація виробництва. Коли іноземний фармпредставник готовий розглядати майданчик в Україні, щоб локалізувати тут виробництво своєї вакцини.

Другий: трансфер технології, коли нам передають методологію виробництва, і будь-який майданчик в Україні за певними правилами може виробляти цю вакцину.

Третій: локальне виробництво нашої вакцини.

Усі шляхи пропрацьовуються, щодо кожного йдуть перемовини. Основна проблема – майданчик для виробництва має бути прекваліфікований ВООЗ. Це дуже важлива вимога.

Таких майданчиків в Україні небагато – один або два. Однак жодна з ліній, яка виробляє біотехнологічні препарати, ще не прекваліфікована. На цей процес може піти час, лише тоді вони зможуть локалізувати виробництво або зробити трансфер. Такі рішення, найімовірніше, ухвалять і нам вдасться рано чи пізно налагодити виробництво.

Про створення біокластеру "Біобезпека", який передбачає і відновлення виробництва вакцин
Це інноваційна частина бюджету МОЗ. Передбачається, що в 2021 році сума на цей проєкт складе 100 млн грн, в наступні роки вона зросте до 250 млн грн. Основна ідея в тому, щоб на рівні держави поступово відроджувати біотехнологічне виробництво. Це стосується як вітчизняних тест-систем для діагностики інфекційних хвороб, так і будь-якого біотехнологічного виробницва, де братимуть участь вітчизняні вчені.

На рівні держави ми оголосимо науковий конкурс на проведення розробки зі створення, наприклад, вітчизняної ПЛР-тест-системи чи інших засобів діагностики.

Будь-яка науково-дослідна команда з Національної академії медичних наук, Національної академії наук, державного або приватного сектора чи фізособи зможуть подаватися на участь у конкурсі.

На виході очікуємо, що державі буде передаватися повний майстер-файл, тобто досьє (набір технологічних документів) про те, як виробляти той чи інший діагностичний засіб, та права інтелектуальної власності.

Держава зможе його виробляти самостійно, замовляючи у тієї чи іншої фармкомпанії або структури. Водночас таку систему чи медвиріб можна буде експортувати, оскільки дружні країни та сусіди також мають дефіцит тест-систем.

Зараз ми на етапі погодження порядку використання цих коштів, їх ще не витрачали. Найімовірніше, ця активність розпочнеться у липні 2021 року, коли зможемо оголосити конкурс. Буде затверджена номенклатура, тобто що саме хочемо побачити у фіналі.

Перший рік будемо фокусуватися на діагностичних засобах: ІФА-, ПЛР-тест-системи, оскільки вони розробляються швидше, і також це дозволить ідентифікувати ті науково-дослідні колективи, які зможуть потенційно працювати в цьому напрямку в майбутньому.

Однією з умов прийому вже виконаних робіт цього конкурсу буде перевірка на патентну чистоту.

Не вдасться взяти готову міжнародну розробку і перепродати її державі.

На наступні роки ми планували підтягувати питання розробки вітчизняних вакцин, оскільки для поновлення такого виробництва треба не лише науково-дослідна команда, а й майданчик для досліджень, дослідні або промислові лінії виробництва, де можна виготовити вакцину невеликими партіями.

У подальшому планується, що цей біокластер, який цього і наступного року фінансуватиме МОЗ, стане частиною великої ініціативи президентського університету, де окремо буде створений біотехнологічний факультет.

Біокластер зможе перейти туди і сформувати єдиний науково-дослідний простір для команд, які зараз працюють над біотехнологічними розробками або мають якісь ініціативи.

Запуск вітчизняного біокластера дозволить поступово здобувати фармацевтичну незалежність, зокрема від РФ.

Країна тривалий час працювала на виробах медпризначення, які експортували з Росії. Наприклад, це стосується всієї номенклатури діагностичних засобів для особливо небезпечних хвороб.

Запуск власного вакцинного виробництва має бути економічно доцільним. Але досвід пандемії показав, що коли закриваються кордони країни, в якої ми щось купили, залишається доволі мало механізмів впливу на виконання контракту. Можемо застосувати штрафні санкції, але це не врятує людей.

Тому власне виробництво матиме і економічний, і безпековий ефект. Держава зможе самостійно забезпечувати себе виробами медичного призначення, вакцинами. Виробництво в будь-якому разі має бути запущене, бо це дозволить у крайньому разі перепрофілювати його на виробництво іншої вакцини або діагностичного засобу. Більшість технологічних ліній більш-менш однакова з погляду процесу та технології, тому навіть запуск під одну вакцину буде мати сенс.

Ганна Чабарай, для LIGA.Life

ЛIГАБiзнесIнформ