Захист боржників від колекторів. Що змінить новий закон

Верховна Рада ухвалила в цілому закон "Про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості" 19 березня.

Президент Володимир Зеленський 12 квітня підписав закон "Про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості" (законопроєкт №4241). У Національному банку розповіли, що змінить цей документ для учасників колекторського бізнесу та боржників.

Коли парламент ухвалив цей закон
Верховна Рада ухвалила в цілому закон "Про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості" 19 березня.

Авторами законопроєкту №4241 є 8 депутатів Верховної Ради від Слуги народу (серед них – голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев), а також депутат від "Батьківщини" Альона Шкрум та депутат від ОПЗЖ Ігор Абрамович.

Цей проєкт закону був зареєстрований у парламенті 21 жовтня 2020 року та ухвалений Радою у першому читанні у кінці січня цього року.

За даними Національного банку, законопроєкт №4241 – це спільний документ, над яким працювали народні депутати, НБУ та уповноважена Верховної Ради з прав людини.

Що передбачає закон

Ухвалений закон передбачає, що:

- нагляд за роботою колекторських компаній під час врегулювання простроченої заборгованості здійснюватиме Національний банк. Регулятор перевірятиме додержання колекторами законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо взаємодії зі споживачами під час врегулювання простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки);

- буде створений публічний реєстр колекторських компаній, в якому повинні зареєструватися усі без винятку гравці цього ринку та отримати статус колекторської компанії. Реєстр буде створений НБУ упродовж трьох місяців після набрання законом чинності;

- закон встановлює правила етичної поведінки колекторів (вводиться винятковий перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг);

- банки та фінансові компанії будуть зобов’язані до підписання договору зі споживачем фінпослуг інформувати його про можливі наслідки невиконання зобов’язань. Зокрема, повідомляти про право залучати колектора. Ця інформація повинна бути передбачена у договорі та в паспорті споживчого кредиту;

- інформація про колекторську компанію, з якою працює кредитор, розміщуватиметься на його сайті та в місцях надання послуг. До того ж кредитодавці будуть зобов'язані контролювати поведінку залучених ними колекторів;

- продаж заборгованості за кредитами стане можливим тільки фінустановам, нагляд за якими здійснює Національний банк. Це забезпечить дотримання всіх вимог закону під час обслуговування таких кредитів. Кредитодавці будуть зобов’язані інформувати споживачів про відступлення права вимоги за кредитом упродовж 10 днів.

Коментарі НБУ щодо впровадження закону
У Національному банку прокоментували введення нових правил гри для всіх учасників колекторського бізнесу.

"Найближчі чотири місяці будуть дуже спекотними, адже відкладати трансформацію у довгу шухляду ніхто не збирається", – йдеться на Facebook-сторінці регулятора.

Перш за все Нацбанк приділить увагу виведенню з тіні усіх компаній, які займаються стягненням боргів. Зараз частина з них працює під наглядом НБУ, а частина – ні.

Такі "тіньові" компанії підписують договір із банком чи фінкомпанією і стягують борги на користь останніх, отримуючи свій відсоток комісії. Це здебільшого юридичні особи без будь-яких ліцензій. Саме вони відчують зміни першими.

НБУ за новим законом упродовж трьох місяців створить публічний реєстр колекторів. І лише компанії з цього реєстру зможуть вести колекторську діяльність.

Вимоги регулятора до колекторських компаній будуть жорсткими. Найважливіші з них стосуватимуться прозорої структури власності, а також належної ділової репутації власників та керівників компанії.

Подальша робота колекторських компаній також буде під пильним наглядом НБУ. Крім того, вищезазначений закон зобов’язує й банки контролювати колекторські компанії, з якими вони співпрацюють, і в разі порушень одразу розривати відповідний договір.

Норми закону, які забороняють неетичну поведінку колекторів (дзвінки вночі, погрози тощо) починають діяти з моменту набрання чинності цим документом, тобто вже сьогодні. У разі порушення цих вимог колекторські компанії потраплятимуть під санкції з боку регулятора.

ЛIГАБiзнесIнформ