Лобізм належить до усталених практик демократичного світу, і в українському суспільстві його підтримують щораз більше

У рамках відкритого діалогу з владою та громадянським суспільством УкраїнськаАсоціаціяпрофесіоналіву сфері GR та лобістів 25 березня 2021 року презентувала результати незалежного соціологічного дослідження на тему «Обізнаність громадян України щодо поняття “лобізм”». Проєкт презентували у рамках дискусії, організованої за ініціативи Асоціації на платформі інтернет-конференцій Zoom. Окрім фахівців GR, у публічному обговоренні взяли участь народні депутати, представники громадських та галузевих асоціацій а також юристи та правозахисники.

Необхідність легалізації та законодавчого регулювання лобізму в Україні назріла вже давно. У країнах з розвиненою демократією цим поняттям описують відкритий і цивілізований спосіб зацікавлених груп суспільства вплинути на владу. Там існують відкриті реєстри осіб (правників, адвокатів) та фірм, що спеціалізуються на лобізмі, усі субʼєкти такого підприємництва платять державі податки, політики й цілі політичні сили також відкрито декларують перед суспільством свою лобістську діяльність.

Попри те, що в Україні лобізм існує теж, офіційно підтверджувати свою до нього причетність хоче мало хто з політиків. Пояснюється це просто. Захистити перед владою інтереси котроїсь з галузей економіки, яка забезпечує значні надходження у держбюджет, нібито й свята справа. Та у відповідь на це численні активісти-антикорупціонери звинувачують політика, який за це взявся, у лобізмі, маючи на увазі, що той вчинив кримінальний проступок. Оскільки законодавство у нас лобістську діяльність не регулює, ці звинувачення відразу беруть під свій контроль правоохоронці. Як наслідок, назва «лобіст» викликає у суспільстві супереливі асоціації.

Вітчизняні фахівці, що спеціалізуються на Government relations (англ. стосунки з владою, скорочено — GR), роками докладають значних зусиль до створення в Україні законодавства про лобізм. Ідеться не лише про імплементацію нових для нас законодавчих норм, а й про розʼяснювальну роботу у суспільстві. Дослідження, яке нещодавно ініціювала Українська Асоціація професіоналів у сфері GR та лобістів, засвідчило зростання обізнананості громадян України з поняттям лобізм, як наслідок у суспільній свідомості з такою діяльністю повʼязується усе менше негативних конотацій.

З тим, як нині сприймається в українському суспільстві лобістська діяльність, учасників дискусії ознайомив Олександр Позній, директор соціологічної компанії Active Group, яка у співпраці з Українською Асоціацією професіоналів у сфері GR та лобістів провела анкетування та проаналізувала його дані. Метою роботи було дослідити сприйняття та оцінку населенням термінів лобізм та адвокація (відкрита або публічна адвокація є спорідненою з лобізмом діяльністю, проте, на відміну від нього, не має підприємницького характеру).

Як повідомив загалу Олександр Позній, учасниками польового опитування, виконаного в Україні протягом 23-25 січня 2021 року, стало 1200 респондентів, що були двоступенево обрані за статтю та віком. Хоча дослідження засвідчило, що обізнаність українських громадян із поняттям «лобізм» усе ще недостатня — понад 48% респондентам воно не було відоме узагалі, точно пояснити, як цей термін розуміють у цивілізованому світі (а саме — діалог зацікавлених сторін, цивілізований та відкритий спосіб впливу на владу), змогла майже одна пʼята опитаних (понад 18%).

У своєму ставленні табори розділилися майже порівну: якщо негативну оцінку лобізму дали 18% опитаних, то позитивним явищем його вважали близько 16% респондентів.

Робота соціологів засвідчила й те, що тональність оцінки лобізму за шкалою від цілком негативного до цілком позитивного в українському суспільстві залежала від віку респондентів. Зокрема, найменше позитивних оцінок лобізму дали громадяни віком понад 60 років.

Так, цілком позитивно у згаданій віковій групі його оцінили лише 0,5% опитаних, а здебільшого позитивно — 2,9%, тоді як у групах віком 30-39 та 40-49 років оцінку «цілком позитивно» цьому поняттю дали 6,7-4% респондентів, а «здебільшого позитивно» — 12,8-17,5%. У категорії «громадяни віком понад 60 років» було найбільше й тих, хто оцінив лобізм украй негативно — 18%. У інших вікових категорій цей показник коливався від 9,6 до 15,9%.