А.Кінах: Стратегія нацбезпеки не виконується в частині збереження і розвитку людського потенціалу України

Стратегія національної безпеки -  основоположний документ для прийняття законопроектів, програм дій уряду,відповідних указів президента тощо. В Україні діє стратегія, затверджена Указом Президента 14 вересня 2020 року. Згідно неї, передбачається розробка цілої низки секторальних стратегій.

Нагадаємо, в чинному документі було визначено людину, її життя та здоров’я, честь та гідність найвищою цінністю, окреслено взаємозв’язок безпеки людини та безпеки держави.

Проза тим реальна ситуація інша - за даними ООН 60% українців на чи за межею бідності. Середньостатистична родина витрачає 70% своїх прибутків на харчі та компослуги. Борги населення за ЖКГ станом на початок лютого вже перевищували 81 млрд. грн, що загрожує тотальною кризою неплатежів. Системних рішень цих проблем держава не озвучує.

На цьому наголосив екс-прем'єр-міністр, президент УСПП Анатолій Кінах в інтерв'ю каналу Ukrlife TV.

Лідер ділової спільноти відзначив, що попри наполягання роботодавців, досі  немає Державної програми збереження і розвитку людського капіталу, а також трудового потенціалу.

“Ми вітаємо прийняття стратегій деокупації та воєнної безпеки, проте національна безпека - це також економіка, демографічна ситуація, стан медицини (особливо в пандемію), національний ринок праці, промисловість і виробництво тощо. По цим напрямам робота вкрай несистемна та ситуативна”, - підкреслив Анатолій Кінах.

Він наголосив, що згідно попередніх термінів, Стратегія людського розвитку повинна була вже бути ухвалена. В черговий раз зірваний і перепис населення. Востаннє такий проводився у 2001 році, що є грубим порушенням стандартів ООН - щонайменше здійснювати його раз в 10 років.

Президент УСПП переконаний,  Україна зараз має зосередитися на покращенні демографічної ситуації, створенні стимулів для самозайнятості і бізнесу з тим, щоб економічно активна молодь не виїжджала на заробітки за кордон. Зараз така тенденція не лише в рамках найманих працівників, але й підприємництва. За даними польського уряду, за останні роки кількість заснованих українцями компаній зросла у 10 разів.

“За кордоном працюють від 7 до 9 млн українців. Середній вік – 34-40 років, найбільш економічно ефективний вік. Потрібно розуміти, що відкривши справу за кордоном, де є податкові та інші стимули, менше корупції і більше захищеності, наші співгромадяни навряд чи повертатимуться додому. Близько 500 тис. українців у Польщі сплачують всі податки, у тому числі в Пенсійний фонд. Та ініціатива, яку свого часу оголосив Президент щодо повернення трудових мігрантів - слабко окреслена, не є масштабною та вже загубилася в інформаційному просторі. УСПП пропонував уряду і наполягає на цьому зараз: потрібно разом із роботодавцями розробити план дій для національного ринку праці, покращити доступ бізнесу до кредитів, максимально сприяти самозайнятості. З ФОПами треба йти на реальний діалог, також на початку вже другого року періодичних карантинних обмежень потрібний структурований антикризовий план допомоги бізнесу, а не одноразові виплати. І таких питань багато”, - зазначив лідер ділової спільноти.

Серед того, чого домагаються підприємці і промисловці - прийняття Стратегії розвитку промисловості і держпрограм в базових високотехнологічних галузях - авіа-, суднопромі. транспортному машинобудуванні тощо. Це тисячі працевлаштованих, ріст ВВП від 3 до 7% в залежності від масштабу реалізованих ініціатив. До прикладу, реалізація програми українського корвету створила б 10 тис. робочих місць, втім, Україна замовляє судна в Туреччини. Велика програма транспортного машинобудування в Україні дала б приріст ВВП на 2,3%. З’являться близько 15 тисяч робочих місць у вагонобудуванні та понад 30 тисяч - у суміжних галузях.

УСПП, Антикризова рада громадських організацій вже направила ці та інші пропозиції РНБОУ, уряду і парламенту.

“Це має бути спільна робота РНБОУ, експертів, уряду і Верховної Ради. Пропозиції громадських асоціацій, роботодавців є.  Стратегії людського розвитку, а також збереження і розвитку трудового потенціалу повинні бути максимально прагматичними документами, з чітко виписаними завданнями, термінами їх реалізації і тими результатами, яких планується досягти. Це зараз такий же важливий порядок денний для держави, як і воєнна безпека. Без людей не запрацює економіка, не буде інвестицій. Вкотре звертаємо на це увагу РНБОУ та уряду, сподіваємось на ефективний і відповідальний діалог із даних питань”,- підсумував Анатолій Кінах.