Селекціонування як стиль життя: історія Наталії Куценко

Міжнародний день сільських жінок 2020.

Уже 30 років пані Наталія Куценко займається селекцією, тобто створенням сортів лікарських та ефіроолійних рослин. Таке заняття вже давно не є для неї просто роботою. 48 га землі на роботі і 2 га біля дому – це для жінки місце сили, натхнення та відпочинку.

«Схрещування різних сортів рослин відбувається в різний час. Деякі потрібно запилювати вдосвіта, о 4-5 ранку. Тому я прокидаюсь і одразу біля дому все роблю, щоб не їхати так рано в поле, - розповідає пані Наталія, - У вільний час, коли хочу розслабитись, спонтанно займаюсь селекцією лілійників. Ці сорти, звісно, не реєструються, а виведене насіння роздаю колегам, друзям та знайомим».

Жінка починала свій шлях з робітника, а сьогодні працює завідуючою відділом селекції та насінництва науково-дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН України. За весь час роботи під її керівництвом або за її участі було створено та внесено до державного реєстру 11 сортів рослин, серед яких цмин пісковий «Золотистий», маруна цинерарієлиста «Ювілейна», шавлія лікарська «Шанс», марена красильна «Струминка», нагідки лікарські «Березотіцька сонячна», розторопша плямиста «Полтавка», гісоп лікарський «Національний», шандра звичайна «Медуничка», десмодіум канадський «Персей».

Назва кожного сорту щось означає, і її придумує автор нового сорту. «Ювілейну» назвали у честь 60-річчя роботи з видом маруни цинерарієлистої, «Березотіцьку сонячну» - у честь місця проведення досліджень, села Березоточа, та вигляду квітки, «Струминку» - бо марена красильна широко використовується в урології, белладонну «Гекату» - у честь богині магії та чародійства. Курйозний випадок стався з назвою десмодіума канадського «Персей» – так його зовсім ненавмисне назвала хімік, що визначала вміст біологічно активних речовин.

«Перший сорт лікарських рослин, який був створений за моєї участі – цмин пісковий «Золотистий». А мій улюблений сорт – маруна цинерарієлиста «Ювілейна», - ділиться Наталія Куценко, - З одного боку, мені дуже подобається ця рослина на вигляд, а з іншого – цей вид може поставити біологічну систему захисту на кардинально новий рівень, адже рослина містить природні піретроїди, які можна використовувати, наприклад, у бджільництві для боротьби з кліщами».

Саме «Ювілейна», як розповідає завідувачка відділу селекції, була відкриттям для колег на селекційній ниві і показала, що рослина може використовуватись багатовекторно – у фармацевтичній справі, для озеленення, виконувати декоративну, інсектицидну чи харчову функції.

«Ще одним таким цікавим видом є шандра звичайна «Медуничка», сировина якої використовується для виготовлення лікарських засобів. Ця рослина є дуже популярною серед пасічників, оскільки після відвідин бджолами її квітів якість меду покращується, а якщо у меді були якісь шкідливі елементи, вони нейтралізуються», - розповідає фахівчиня.

Перш ніж потрапити у широке використання, кожна рослина проходить довгий шлях випробувань. В середньому це займає 6-7 років, деколи 15 і більше. До прикладу, над виведенням одного із сортів материнки звичайної Наталія Куценко працює вже 16-ий рік. Після випробувань та хімічних досліджень проходить ще три роки. В цей час сорт випробовують у різних кліматичних зонах країни, щоб розуміти наскільки широко його можна культивувати та визначити, де краще вирощувати рослину як лікарську сировину, а де – для насінництва. Лише після цього сорт вносять до державного реєстру.

Ефіроолійні та лікарські трави - одна з перспективних ніш розвитку агробізнесу, бо ж кожен третій лікарський препарат, який використовується сучасною медициною, отримано з рослинної сировини або при його використанні. Саме тому ФАО, в рамках проєкту «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України», та інститут розроблятимуть ланцюги доданої вартості для продукції, отриманої з лікарських рослин, які рекомендовані до вирощування у лісосмугах.

З нагоди Міжнародного дня сільських жінок, який світ святкує 15 жовтня, ФАО закликає визнати важливу роль жінок в посиленні сільськогосподарського розвитку та розвитку сільських районів, в зміцненні продовольчої безпеки і викоріненні злиднів у сільських районах. Пані Наталія – приклад жінки, що проживає у сільській місцевості, але так кардинально змінює хід історії: створює нові сорти лікарських та ефіроолійних рослин і сприяє покращенню продовольчої безпеки.