Криза ринку електроенергії і шляхи виходу з неї – поради експерта

Галузь української енергетики перебуває в «розібраному» стані. Виробники, продавці і інвестори в багатьох випадках балансують на краю банкрутства. Звичайно, в цьому частково винні карантинні заходи, пов'язані з коронавірусом, які вплинули на зниження споживання електроенергії на 8-10% в і без того профіцитній системі. Але їх роль не ключова. Головна проблема – в самій системі, яка дісталася у спадок, її критичній розбалансованості, як у фінансовому, так і в технічному аспектах. Тобто на сьогодні все системно погано.

1 липня 2019 стартувала нова модель ринку електроенергії України. Багато хто тоді пропонував відстрочити запуск через невиконання ряду ключових умов, але на жаль, до цих рекомендацій не прислухалися. Як показав час – це стало стратегічною помилкою, наслідки якої можуть бути згубними як для країни в цілому, так і для всіх учасників ринку – зокрема.

До запуску ринку було б правильно виконати ряд першочергових умов:

• По-перше, врахувати рівень дотацій на підтримку неринкових тарифів побутовим споживачам.
• По-друге, підготувати НЕК «Укренерго» до виконання функції головного оператора комерційного обліку. Через це, фактично, не працює «балансуючий ринок» і «ринок додаткових послуг».
• По-третє, особливу увагу приділити законодавчій базі та розробці нормативних актів – не приймати їх поспішно в украй «сирому» вигляді. Після запуску ринку виявилося, що нормативної бази в профільних підприємствах галузі просто не було.
• По-четверте, прийняти закон про погашення боргів на оптовому ринку електроенергії, для врегулювання заборгованості ДП «Енергоринок» перед генеруючими компаніями традиційних джерел і ВДЕ, а також врегулювання боргів за спожиту електроенергію підприємствами комунальної сфери.
  

Навіть зараз, через 9 місяців після початку роботи нового ринку, немає головних інструментів його функціонування, а саме:

«Ринку на добу наперед» (РДН), який, по суті, є найбільш ліквідним ринком. Він повинен складати до 70-80% обсягів усіх угод. Переваги цього сегмента – це швидкість і гарантія розрахунків між тими, хто купив і продав електроенергію. Розрахунки проводяться в той же день і в повному обсязі, і це головна заслуга «оператора ринку». Але з таким обсягом ПСО і відсутністю НАЕК «Енергоатом» на торгах, РДН залишився наполовину порожнім, та ще й з обмеженнями по верхній ціні (так званим price cap), тобто «ринком без ринку».

«Внутрішньоденний ринок» (ВДР), який зараз працює з дуже низькою ліквідністю через відсутність пропозиції і неготовність операційних моделей суб'єктів ринку.

«Ринок двосторонніх договорів» (ДД), на якому поки, як то кажуть, «політ нормальний», оскільки на законодавчому рівні виробники електроенергії комерційної форми власності не були обмежені в інструментах продажів. Пропозиції можна знайти на Українській енергетичній біржі (ТБ «УЕБ»). Здебільшого, це традиційні джерела генерації ТЕС, що працюють на вугіллі і природному газі. Індикативом для таких контрактів виступає РДН.

«Балансуючого ринку» (БР), частка якого не повинна перевищувати 10% (один з ключових сегментів ринкової моделі). Ресурс на такому ринку найдорожчий. Робота балансуючого ринку неможлива без якісного комерційного обліку і «ринку додаткових послуг», запуск яких на сьогодні так і не відбувся, і відповідальних за це в НЕК «Укренерго», мабуть, вже не знайти. З 01.03.2020 вступили в силу нові правила, які розширюють і збільшують відповідальність суб'єктів ринку. Очевидно, нововведення позначаться на всіх його учасниках, і це ми зможемо побачити буквально в перші місяці роботи за новими правилами.

Крім цього, не варто забувати про основного суб'єкта, пов'язаного з ПСО – ДП «Гарантований покупець», який винен вже не лише виробникам ВДЕ, а й НАЕК «Енергоатом». Останній в кінці березня подав на нього до суду щодо стягнення основного боргу та штрафних санкцій в сумі близько 3 млрд гривень за відпущену в лютому 2020 року електричну енергію. А загальний борг сягає 5 млрд, і це тільки перед одним постачальником. Як наслідок НАЕК «Енергоатом» відмовляється постачати ресурс для потреб населення на умовах ПСО, тому що поточна заборгованість не дозволяє виконувати зобов'язання перед бюджетом, а також виплачувати заробітну плату. Надлишок генерації компанія виставила на ТБ «УЕБ» «Базове навантаження» на ринок Двосторонніх договорів, на загальну суму понад 1,5 млрд грн, що відіб'ється позитивно на ліквідності ринку і стабільності компанії НАЕК «Енергоатом» в короткостроковому періоді. А ось в цілому ринок вже почало лихоманити і від таких непрогнозованих дій головного «годувальника» галузі дешевим ресурсом. РДН почав критично втрачати в ціні. 01.04 - 10.04 котирування на середньозважену ціну РДН просіли більш ніж на 0,50 коп. кВт/год. Це коливання мінус 30% ціни тільки за першу декаду квітня.

Окрема тема – це генерація ВДЕ, що зростає та «зелений тариф». Сезонне збільшення обсягів генерації з ВДЕ збіглося зі зниженням споживання в країні. В результаті, в пікові години споживання «зелені» покривають майже всю потребу країни, ніби і добре, тільки порушуються інтереси традиційної генерації, без якої система далі не зможе виживати. А ще, діючі норми роботи ринку ВДЕ, через які ціни на таку енергію в РДН встановлюються номінальним значенням 0,001 коп. за кВт/год можуть спровокувати обвал котирувань РДН, що призведе до додаткових проблем в ринку.

«Зелені» вимагають негайного втручання керівництва держави для того, щоб захистити права інвесторів. Кризу неплатежів можливо вирішити за кілька місяців, а ось кризу довіри до держави привидітися виправляти роками. Якщо сьогодні знехтувати тими, хто вкладає гроші в зелену енергетику, ми можемо на наступне десятиліття залишити Україну без інвестицій взагалі. Вихід завжди є, його необхідно знайти якомога швидше, правильно оцінивши позитивні зміни від зростаючого обсягу генерації з ВДЕ. А саме: оновлення основних фондів генерації більш ніж на 6 гВт за два останні роки, зниження викидів СО2, заміщення традиційних і застарілих джерел генерації. Не можна сприймати виклики, які виникають перед будь-якою державою, що розвиває ВДЕ, як катастрофічні загрози. Для мінімізації негативного впливу необхідно посилити регулювання ВДЕ, а також використовувати їх недоліки, як додаткову можливість залучення нових інвестицій в джерела генерації маневрових потужностей для балансування системи. А це – системи накопичення, які вже популярні в усьому світі, а також «генерація швидкого пуску», що використовує природний газ як основне паливо. Біржові котирування на нього сьогодні знаходяться на рівні 20-річного мінімуму, ціна за тис. м3 в Україні становить 110 дол. США.

У підсумку, ми прийшли до стану, коли в Україні немає жодної сфери енергетики, яка була б успішною. Державні, і приватні компанії стали заручниками ситуації, що склалася на ринку. Традиційні джерела генерації зараз знаходяться під загрозою зупинки через несвоєчасні розрахунки і відсутність гарантії дотримання контрактних зобов'язань, а альтернативні – в підвішеному стані через невирішене питання з зеленим тарифом та гарантії оплат.

У всьому цьому причаїлася головна загроза: коли виробнику стає невигідно продавати свій товар, він зупиняє роботу. Коли рівень виробництва електроенергії стане меншим за рівень споживання, в системі виникне дефіцит, що, в свою чергу, може призвести до аварійних ситуацій і відключень споживачів.

Аналогічна ситуація може виникнути і з перевищенням рівня вироблення, що очікує систему вже в найближчий час, коли у травні на повну потужність запрацюють ВДЕ. У зв'язку з надлишком електроенергії Оператор Системи Передач НЕК «Укренерго» все частіше буде обмежувати «зелених» виробників, що призведе до невдоволення інвесторів, тому що до сьогоднішнього дня не врегульована відповідальність і джерела компенсації таких обмежень.

Коли в ринковій моделі – неринкові механізми ціноутворення, то вони призводять лише до проблем, таких як відсутність прозорості, та додатковий ризик використання монопольного становища суб'єктами ПСО. Відсутність якісного модерування основних учасників ринку загрожує фінансовому і, як наслідок, технічному балансу системи.

Картина вимальовується апокаліптична, тому в підсумку вартувало б відповісти на головне питання: що робити?

Варіант 1: залишити все як є – не варіант, тому що однозначно призведе до краху всієї системи.
Варіант 2: ввести «Надзвичайний стан в енергетиці» і передати під жорстке регулювання КМУ. По суті, перейти до ручного управління.

Напевно, в короткостроковій перспективі це допоможе стабілізувати ситуацію.

Як мені здається, є більш ефективні рішення для розвитку саме ринкової моделі.

В першу чергу, необхідно скасувати механізми ПСО, які є згубними для системи і доводять до банкрутства ДП «Гарантований покупець». Всі одержувачі не ринкового ресурсу повинні перейти на модель «витрати плюс», заплатити ринкову ціну і оптимізувати свої виробничі моделі.

Потім слід переглянути ціну електроенергії для населення в бік збільшення і залишити базовий обсяг використання на рівні до 300 кВт/год на місяць, також для незахищених верств ПСО замінити на фінансові субсидії. Ну і третє – скасувати систему субсидій для мережевих компаній (ВСР). Свого часу це призвело до того, що на ринку зникли стимули для модернізації мереж і, відповідно, зменшення втрат. ВСР треба купувати енергію на загальних підставах і бути в рівних умовах з іншими гравцями ринку. Мінімізувати втрати і спростити бюрократію при підключенні до мереж, тим самим стимулювати попит приросту нових споживачів і збільшувати надходження від тарифу «За розподіл».

Далі треба поступово переходити на систему «зелених аукціонів», вводити відповідальність за небаланси і запускати балансуючий ринок. І все це, звичайно ж, супроводжувати латанням законодавчих дір.

Зволікати більше не можна. Існує реальна загроза розвалу системи. І якщо питанням енергетики не зайнятись сьогодні, то вже завтра ми будемо жити при свічках.

P.S.
Повернути тариф НЕК «Укренерго» на рівень 0,35 коп. за кВт/год, для промислових споживачів, всім хто не платить припинити постачання електроенергії.

Володимир Шведкий, СЕО енергетичного провайдера ETG.UA