Виступ Прем'єр-міністра Юрія Єханурова на засіданні Уряду, присвяченому підсумкам соціально-економічного розвитку України за 2005 рік

Шановний Вікторе Андрійовичу, шановний Володимире Михайловичу, члени Кабінету Міністрів, керівники обласних державних адміністрацій, шановні народні депутати, запрошені!

При призначенні нинішнього уряду Президент України поставив завдання подолати небезпечні тенденції в економіці, які набували все більш виразних рис. Серед них: порушення макроекономічних балансів, погіршення інвестиційної атмосфери, розбалансування відносин з діловими колами країни. У своїй сукупності вони призвели до гальмування темпів економічного зростання, яке,  в свою чергу, поставило під сумнів гарантоване виконання підвищених соціальних зобов’язань, що влада їх взяла на себе після перемоги на президентських виборах Віктора Ющенка.

Усвідомлюючи це, Кабінет Міністрів нинішнього складу спрямував свою діяльність на досягнення трьох стратегічних цілей:

–  завершення реалізації першого річного блоку передвиборчої соціально-економічної програми Президента України;

–   призупинення, а там, де можливо, злам негативних тенденцій, що проявилися у функціонуванні економіки протягом перших 3-х кварталів;

–   закладання надійної основи для стабільного та ефективного розвитку економіки на 2006 р.

Сьогодні, підводячи підсумки соціально-економічного розвитку країни за весь річний період, Кабінет Міністрів може доповісти наступне: 2005 р. був ознаменований постановкою та розв’язанням завдань, які відповідають глибині соціальної відповідальності держави, що поставила в центр своєї уваги захист інтересів пересічних громадян.

Нова влада покінчила з таким ганебним явищем, як систематичне недоспоживання пенсіонерів та інших соціальновразливих верств населення, ґрунтовно підтримала молоді сім’ї, створила їм сприятливі умови для утримання новонароджених дітей, вивела державні соціальні гарантії на рівень прожиткового мінімуму. Забезпечені високі темпи приросту наявного доходу всіх категорій домашніх господарств. Основою такого приросту стало підвищення оплати праці як основного джерела формування особистого добробуту і наповнення суспільних соціальних фондів, а також суттєве збільшення розмірів грошових соціальних трансфертів, пенсій, стипендій, допомог тощо.

В цілому реальні доходи населення, визначені з урахуванням цінового фактору, зросли на 20,1 %. Ще раз наголошую, з урахуванням всіх питань, які пов’язані з інфляцією, реальне зростання доходів населення склало 20,1 %. Нам вдалося не лише запровадити нові стандарти в соціальній політиці держави, а й забезпечити для цього відповідну фінансову базу. Мобілізація бюджетних ресурсів відбулася за рахунок зростання надходжень від внутрішніх податків на товари й послуги – на 90,7 %, надійшло 43,4 млрд. грн., з податку на прибуток підприємств – на 45 %  (23,5 млрд. грн.), з податку  доходів фізичних осіб – на 31,1 %  (17,3 млрд. грн.). Частини прибутку господарських організацій, що вилучаються з бюджету та дивідендів, які нараховані на акції господарських товариств, що є у державній власності, в 7,4 рази збільшились або в цілому це склало 4,5 млрд. грн.

Фактично ми можемо зробити висновок, що необхідна фінансова база для соціального прориву була утворена за рахунок заходів, що дозволили розпочати наведення елементарного порядку в економіці, а попросту – менше стали красти.

Знаковими подіями стали результати повторної приватизації гірничо-металургійного комбінату „Криворіжсталь” і продажу новим власникам кількох українських банків. Є й інші приклади приходу іноземних інвесторів для приборкання стихії розмов щодо реприватизації. Вони продемонстрували всьому світові реально високу вартість  національних виробничих активів, міжнародну інвестиційну привабливість України. Це знайшло підтвердження в наданні нашій країні статусу країни з ринковою економікою у відносинах з ЄС та США.

Разом з тим, в 2005 р. паралельно з початком оздоровлення детінізації економіки відбувалося накопичення негативних факторів. Частина з них породжена невиваженими діями в лютому-квітні, до яких, крім реприватизаційної вакханалії, належить внесення неочікуваних для суб’єктів господарювання змін до податкового та митного законодавств, невиправдані експерименти з курсом гривні та лібералізацією імпорту. Поява інших була обумовлена суттєвим погіршенням зовнішньоекономічної кон’юнктури, однак пряма залежність від останньої є найбільш виразною характеристикою браку стратегічних ініціатив попередніх урядів. За умови наявності офіційно підтверджених програм урядової діяльності в останні роки швидкість економічного зростання в Україні визначалася не стільки системними діями, спрямованими на оновлення і диверсифікацію виробництва, скільки сприятливою кон’юнктурою зовнішнього ринку.

Висновок, з якого почала свою робота урядова команда, був очевидний для професіоналів – сталий поступальний розвиток економіки в цілому і соціальний прогрес неможливі на основі незбалансованої структури економіки і несистемної політики. Тому економічна політика і економічна поведінка повинні підкорятися чітко визначеними стратегічними імперативами, осердям  яких є прагматизм.

Перебудова економічної політики, яку уряд здійснював, керуючись настановами Президента, дозволила досить швидко виправити ситуацію. Протягом жовтня-грудня минулого року вдалося зупинити темпи падіння зростання ВВП, який за уточненими даними за минулий рік склав 2,6 %, а в січні, навіть за умови несприятливих умов та перенесення 3 робочих днів на наступні місяці, забезпечити його приріст на 0,9 %. Загальний рівень інфляції в 2005 р. зупинився за позначці 10,3 %, тоді як в 2004 р. він дорівнював 12,3 %.

Прямі іноземні інвестиції збільшилися протягом року в 1,8 рази, причому переважно за рахунок показників ІV кварталу. Конструктивна співпраця з Національним банком, яка позначилася на стабілізації курсу гривні, сприяла підвищенню участі домашніх господарств у формуванні національних заощаджень. За підсумками року депозити фізичних осіб у банках збільшилися в 1,8 рази, а їх частка в обсязі банківських кредитних вкладень в економіку з 47 до 51 %.

Окремо слід відзначити відновлення активного діалогу між владою і підприємцями. Стратегічною лінією взаємовідносин став захист найважливіших економічних, соціальних інтересів країни. Безумовним досягненням нової влади є ревізія регуляторної бази підприємництва. Відповідно до принципів державної регуляторної політики було переглянуто 9340 регуляторних актів, з яких 55,5 % було визнано такими, що не відповідають зазначеним принципам, а відтак потребують скасування або внесення змін.

Загалом залишається привести у відповідність ще 72 регуляторних акти. З метою спрощення започаткування бізнесу в цілому в країні відкрито 677 офісів, які працюють за принципом „єдиного вікна”.

Шановні колеги, наявні позитивні зрушення і накопичений досвід дозволяють уряду давати ствердну відповідь на запитання щодо можливості формування протягом 2006 р. міцних підвалин, які гарантуватимуть стале економічне зростання.

Сьогодні Кабінет Міністрів має чітку і реалістичну стратегію подолання структурних диспропорцій, прискорення структурної перебудови, яка повністю враховує зауваження та пропозиції Президента України, які були висловлені тут на відкритому засіданні. Першочерговим пріоритетом структурної перебудови є скорочення енергетичних витрат з одночасною прив’язкою до місцевих джерел постачання. Варто відзначити, що газові угоди, укладені з Російською Федерацією та Туркменістаном на цей рік, залишають певний перехідний період на адаптацію до світових цін.

Наступне завдання уряду – допомогти промисловому та житлово-комунальному комплексу здійснити цей нелегкий, проте життєво важливий перехід.

Державним бюджетом 2006 р. передбачені капітальні вкладення на модернізацію паливно-енергетичного господарства країни, включаючи комунально-побутову сферу, а також кошти на стимулювання видобутку вугілля, нафти, газу, освоєння альтернативних джерел енергії.

Будуть розроблені законодавчі акти, спрямовані на заохочення впровадження енергозберігаючих технологій. Здійснюється робота з диверсифікації джерел постачання енергоносіїв і, власне, джерел отримання енергії.

В зв’язку з цим уряд планує приступити до розробки та реалізації комплексної програми з відновлення в Україні елементів паливно-ядерного циклу, що дозволить перенести акцент в енергоспоживанні на електроенергетику.

Варто підкреслити, що сьогодні йде суцільна перевірка ефективності використання ліцензій на право видобутку корисних копалин з енергетичною цінністю.

 За 2004 р. було прийнято 611 рішень щодо видання ліцензій і було видано 579 ліцензій.   Генеральною прокуратурою визначено, що всі вони були видані з порушеннями чинного законодавства. Із них 303 ліцензії – це так звані місцеві ліцензії на піски, камінь, воду і тому подібне. Разом з тим, я хотів би наголосити, що відкритий конкурс на пісок, який був проведений міністерством, в 11 раз перевищив початкову ціну.

Це для того, щоб ви розуміли, що це буде спокійний перегляд 303 ліцензій. 276 ліцензій – на родовища, які мають більше значення, ніж реґіональне. 66 з них – це нафта та газ: із них 14 – це державні і 52 – недержавних. Підходи уряду будуть наступні. Ми повинні розглянути всі діючі зараз родовища, і там, де йде робота, де відповідально працювали, де вкладали кошти, там можлива мирова угода при умові відшкодування державі всіх витрат, які були вкладені.

Інший вихід – це анулювання документів і разом з приписом прокуратури, який уже є, наказ по міністерству, і далі йде робота відповідно до чинного законодавства.

Я повинен сказати, що держава вклала десь біля  4,5 млрд. гривень для того, щоб можна було ці родовища експлуатувати і сьогодні держава має право вимагати відшкодування всього того, що вона витратила. Я звертаю вашу увагу також  на те, що 25 березня будуть публічно відкриті конверти учасників конкурсу на родовища в межах Прикерчинської ділянки в шельфі Чорного моря.

Серед претендентів на участь в конкурсі на право укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуваються в межах Прикерчинської ділянки надр Континентального шельфу Чорного моря станом на сьогоднішній день 15 претендентів. Серед них фірми США, Туреччини, Бразилії, Китаю, Великобританії, Греції та України. Хотів би назвати Турецьку державну нафтову компанію, „Хантойл” (США), „Ексонмобілекс” (США), „Шеврон” (Греція), „Шелл” (Великобританія), бразильська компанія „Петробрас”.

В березні ми оголосимо черговий конкурс на Сківську ділянку. З успішним вирішенням цього питання уряд пов’язує свої плани щодо майбутнього збільшення власного видобутку газу до 30 млрд. кубометрів на рік. Серед інших заходів: відновлення робіт з розвідки і промислової розробки нових свердловин, у майбутньому – ми плануємо просити парламент збільшити асигнування на геологорозвідувальні роботи.

Остаточне врегулювання балансів природного газу і електроенергії за нових умов передбачає скасування перехресного субсидування споживачів, проведення аудиту споживання енергоносіїв, закриття каналів втрат і корупційних схем безоплатного вилучення ресурсів. Станом на 1 січня цього року накопичена заборгованість споживачів за природний газ становить 4,3 млрд. грн., за електричну енергію – 10,6 млрд. грн. Це доброчинність, яку ми не можемо собі дозволити. Кожен в країні повинен чітко зрозуміти – епоха безоплатних енергоносіїв завершилася назавжди.

Уряд продовжить роботу з поліпшення ділового та інвестиційного клімату. Наша мета – підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств та рівня конкурентоспроможності національної економіки.

Ми підтверджуємо курс  на визнання результатів приватизації і з повагою відносимося до неоспорених у судах прав власності. З іншого боку, уряд вимагатиме неухильного дотримання власниками інвестиційних зобов’язань, сумлінної сплати податків. Ми за соціальну відповідальність не тільки держави, але й бізнесу. Підготовлена нова Державна програма приватизації відкриє нові джерела залучення додаткових інвестицій у стратегічно важливі галузі економіки. Проведення приватизації здійснюватиметься через широке застосування конкурентних способів продажу, виключно прозоро й з дотриманням норм законодавства.

Ми продовжимо роботу з упорядкування управління державною власністю. Органи виконавчої влади, які здійснюють оперативне управління державним майном, мають у повному обсязі виявити дохідний потенціал відповідних підприємств, включити його до фінансових планів, встановити дієвий контроль за виконанням цих планів.

Кабінет Міністрів пропонує країні широкий спектр ініціатив, спрямованих на використання додаткових факторів економічної динаміки. На першому плані усунення перепон та непорозумінь у взаємовідносинах з нашим стратегічним партнером – Російською Федерацією, налагодження з нею партнерських взаємовигідних та паритетних відносин. Ми плануємо посилити використання потенціалу країни як транзитної держави через розвиток транспортних коридорів та їх інфраструктури. Зараз якраз дуже актуальною є тема угоди щодо подовження до Плотська нафтопроводу Одеса – Броди.

Ми передбачаємо прискорений розвиток іпотечного кредитування масового житлового будівництва, що надасть потужний імпульс розвиткові усіх ланок будівельної індустрії. Ми плануємо здійснити ряд заходів з фінансової підтримки малого і середнього бізнесу щодо дерегулювання підприємницької діяльності. Передбачається активна робота щодо регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, демонополізації потенційно конкурентних ринків. Буде створено прозорий механізм ціноутворення, який поставить заслін зловживанням монопольним становищем. Особлива увага буде приділена впорядкуванню контролюючих функцій державних органів, мінімізації кількості перевірок і термінів їх проведення.

На порядку денному – сприяння розвитку інфраструктури фінансового ринку. На сьогодні фінансовий сектор національної економіки ще не має сталої репутації надійного партнера з залучення інвестицій, зокрема від населення України. Особливої актуальності набуває ця проблема в умовах розширеного попиту на інвестиційні ресурси, що має базуватися на чітких гарантіях прав власності і бажанні інвестувати гроші в українську економіку з метою отримання інвестиційного доходу.

Вагому роль тут має відігравати фондовий ринок, зокрема буде розв’язане питання щодо впорядкування діяльності учасників національної депозитарної системи і вдосконалення системи обліку прав власності на цінні папери. Держава забезпечить режим найбільшого сприяння суб’єктам ринку іпотечного кредитування і створить законодавчі та економічні умови для стимулювання ефективного розвитку цих послуг.

Необхідно змінити застарілі принципи корпоративного управління в акціонерних товариствах та забезпечити надійний правовий захист прав інвесторів. В країні необхідно здійснити швидкі заходи  з метою унеможливлення так званих корпоративних захоплень  підприємств, в тому числі ведення судового розгляду корпоративних суперечок судами за місцями знаходження юридичної особи-відповідача. Для цього потрібно також прийняти негайно, це питання вже давно стоїть, з 1998 р., законопроект “Про акціонерні товариства”.

Водночас звертаємося до об’єднань підприємців з пропозицією проведення навчання працівників акціонерних товариств, їх власників з метою забезпечення публічності компаній. В цьому сенсі я звертаю увагу голів облдержадміністрацій на необхідність постійного контролю за діяльністю стратегічних підприємств, незалежно від форм власності, щоб ми не мали того, що ми мали останні тижні в „Чернігівобленерго”.       Відповідне місце в новій економіці України мають зайняти і банки. Підвищення рівня їх капіталізації, стійкості банківської системи, а також привабливості послуг, що надаються банківськими установами, – це основа концентрації значних ресурсів, які повинні спрямовуватися на розбудову економіки і сприяти реалізації ефективної інвестиційної  політики. Банки повинні працювати так, щоб гроші наших співвітчизників працювали на потреби нашого суспільства.

Ще один крок – оптимізація податкової системи в напрямку стимулювання інвестицій зайнятості і виплати податків, зокрема шляхом зниження нарахувань на фонд зарплати з метою виведення її з тіні. Паралельно з цим передбачається ввести погодинний мінімум зарплати в якості соціального  стандарту. Уряд розраховує на підтримку об’єднань профспілок у цих питаннях. Ми провели ґрунтовну роботу зараз з профспілковими об’єднаннями і я маю надію, що ця співпраця буде продовжена.

Діюча система оподаткування потребує якісного системного реформування, тому головним завданням на 2006 р. є зниження фіскального тиску шляхом розробки і затвердження концепції реформування податкової системи України. Її концептуальним пріоритетом повинні стати зменшення податкового навантаження на платників податків, розширення податкової бази і на основі цього створення умов для макроекономічної стабілізації і економічного зростання країни. Передбачається поетапне зниження розмірів ставок з окремих видів податків, розширення бази оподаткування. Оскільки зазначена концепція стане основою для проведення  змін в податковому законодавстві, її реалізація можлива шляхом прийняття Податкового  кодексу України, а ми добре розуміємо, що цього вже не буде, на жаль, в бюджеті наступного року.

Після цього необхідно ввести мораторій на зміну базових податкових законів, з тим, щоб платники податків могли будувати чіткі плани на перспективу. Завершуємо розробку і внесемо на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо стимулювання інноваційної діяльності виробництва високотехнологічної продукції  в Україні.

Ми також прагнемо через використання механізмів здешевлення кредитів зацікавити банківський капітал здійснювати інвестиції в інноваційну сферу. Для поліпшення ситуації передбачається забезпечити активне просування у виробництво в результаті інноваційних, наукових, науково-дослідних розробок, як пріоритетної складової стратегії підвищення конкурентоспроможності економіки. Для цього буде опрацьований механізм державного замовлення на впровадження у виробництво пріоритетних інновацій; залучено в процес інвестування лідерів світового високотехнологічного бізнесу на основі поліпшення інвестиційного клімату; забезпечено подальший розвиток інноваційних структур, технопарків, інших форм об’єднань, зусиль науки, освіти, виробництва і фінансового капіталу; забезпечено перехід від державного фінансування до державного інвестування прикладних розробок, науково-технічних програм та інноваційних проектів. Окремий напрямок удосконалення економічної політики – стимулювання експорту неенергомістської продукції.

Пожвавлення ділової активності ми очікуємо також від розширення участі приватних фірм у модернізації житлово-комунального господарства та ліквідації монополії ЖЕКів на надання відповідних послуг. Вихід зі строю опалювальної системи в Алчевську ще раз підтвердив, що ми запізнилися з реформою житлово-комунальної інфраструктури.

Новий імпульс отримає адміністративна реформа. Ми маємо надати чіткий сигнал суспільству, що метою дій у цій сфері є утвердження поваги до людини з боку виконавчої влади та ефективне використання нею своїх функцій, в першу чергу, із задоволення потреб і законних інтересів громадян. Це стосується сфери адмінреформи. Тут питання приведення нормативно-правової бази, що регулює діяльність органів виконавчої влади, у відповідність до конституційних змін.

Першочергову увагу буде приділено питанням адміністративних процедур і впорядкуванню системи надання адміністративних послуг громадянам.

Разом з цим, у присутності керівників обласних державних адміністрацій я хочу окремо підкреслити – основним завданням уряду є зміцнення виконавчої вертикалі влади. Зараз ідуть вибори. Ми повинні забезпечити все для того, щоб ці вибори відбулися відповідно до високої планки, яку підняла демократична Україна.

Разом з тим, органи місцевого самоврядування потребують перехідного періоду, коли вони набуватимуть нового досвіду діяльності після виборів на пропорційній основі. Тому, саме на обласні і районні державній адміністрації покладається підвищена відповідальність за ситуацію в реґіонах.

Протягом квітня Кабінет Міністрів проведе перевірку роботи державних адміністрацій всіх рівнів, головним пунктом якої буде розгляд підсумків соціально-економічного розвитку районів і областей України.

На своїх посадах залишаться тільки ті, хто доведе свою здатність ефективно реалізовувати політику Президента.

В суспільстві накопичилася критична маса претензій до діяльності органів управління. І наше спільне завдання – посилити інституційну спроможність органів виконавчої влади на принципах законності, компетентності і професійності. Ми маємо забезпечити політичну нейтральність, суспільну престижність професійної державної служби, її високий інтелектуальний рівень.

Шановні колеги! Я впевнений в тому, що є реально і ефективно заплановані напрямки діяльності, і нам потрібна лише одна передумова, щоб ми в цей непростий час об’єднали зусилля всіх, всього населення нашої держави, всієї політичної еліти. Дякую за увагу.

 Інф. Урядовий портал