Державі потрібно сформувати експортну інфраструктуру: сам на зовнішні ринки бізнес вийти не зможе

Україна продовжує торгувати на зовнішніх ринках із від’ємним балансом, постачаючи переважно сировину та ігноруючи сигнали можливого наближення чергової світової економічної кризи. Номінально прийнята в 2017 році Експортна стратегія є декларативним документом, який не вирішує важливих для бізнесу завдань, а Експортно-кредитне агентство, що могло стати потужним інструментом фінансової підтримки, досі не запрацювало. Експортери переконані: економічний блок Уряду, Міністерство закордонних справ повинні разом із бізнесом напрацювати експортну інфраструктуру, а саму Стратегію в цій царині зробити максимально конкретною, з чітким переліком цілей, шляхів їх досягнень, а також щорічною ревізією результатів.

Про це йшлося на круглому столі в УСПП, присвяченому удосконаленню системи підтримки українського експорту та розвитку державно-приватного партнерства в зовнішньоекономічній сфері. Серед учасників – представники «Укрметалургпром», «Держзовнішінформ», корпорації «Електрон», «Банк «Січ», «Укравтопром», Київської ТПП, Будівельної палати тощо, а також Управління економічного співробітництва МЗС України.

«Одне із болючих питань – це відсутність в Україні системи фінансового забезпечення, страхування ризиків, умов участі компаній в тих тендерах, які проводяться на постачання продукції і послуг за кордоном. Досі не діє Експортно-кредитне агентство – попри прийняте законодавство. Наразі близько  70%  вітчизняного експорту – це сировина. А ми знаємо про прогнози розвитку світової економіки, вони достатньо невтішні. Причини різні, починаючи з відносин США з Китаєм і закінчуючи Брекситом,  і в цих умовах постраждають ті економіки, які базуються на продукції з низькою доданою вартістю. Так, Метінвест уже вимушений був оголосити про скорочення персоналу на 30%, триває  згортання деяких інвестиційних програм  у зв’язку з тим, що на зовнішніх ринках почали падати ціни на метал. І ця тенденція може набирати обертів, відтак ставка на сировину, відсутність експортної інфраструктури і виробництва продукції із доданою вартістю дорого коштуватиме економіці», – наголосив президент УСПП Анатолій Кінах.

Цю думку підтримав і керівник Центру  підтримки експорту при УСПП Денис Красніков. За його словами, криза ще стримується, втім провідні економіки світу готуються до певного фінансового просідання.

«Відтак, стратегія України «віддавати борги за рахунок нових боргів» стане повністю неефективна. Треба стимулювати виробництво  продукції з доданою вартістю, бо лише це забезпечить стабільність. Сюди ж належить прийняття Стратегії промислового розвитку, проект якої розробляється. Проте з того, що ми бачимо в пропонованому проекті – є бажані прогнозні результати, проте конкретні заходи із підкріпленими фінансовими розрахунками  традиційно відсутні», – зазначив Д. Красніков.

Нагадаємо, дефіцит зовнішньоторгівельного балансу України за три квартали 2019 року становить $4,07 млрд, що на 6,42% більше, ніж за аналогічний період 2018 року.

За даними Держстатистики, каже голова Координаційної ради Українського кредитно-банківського союзу Борис Соболєв,  Україна в царині зовнішньої торгівлі перебуває в хронічному дефіциті вже 20 років. 

«Є спекуляцією, коли деякі політики говорять про те, що в експорті сировини нічого поганого немає. Навіть по сектору АПК, що традиційно успішний в експорті, йде вилучення з ВВП України величезних сум, тому що АПК в процесі споживає більше, ніж виробляє продуктів», – підкреслив він.

Б. Соболєв звернув увагу на такий показник, як індекс умов торгівлі, котрий означає співвідношення цін на експортовані товари, які Україна продає, до цін на ті продукти чи послуги, які імпортуються.

«Це те, скільки ми маємо продати товару, щоб купити одиницю імпорту. Аналізуємо галузі за цим показником: продукти харчування – мінус 0,76, відтак, ми більше страждаємо від цієї торгівлі, ніж отримуємо. Сільгоспсировина має +0,63, руда і метал +0,75, паливо +0,81, хімія текстиль і одяг –0,47, чавун і сталь  +0,45, машини і транспорт –0,79. Таким чином, ми по суті деградуємо в товарній структурі», – зазначив експерт.

На його думку, переконання, що український бізнес може вийти на експорт без проблем – міф. Для малого і середнього підприємництва таке  практично недоступно через потребу величезних фінансових інвестицій – від оплати штату юристів, аналітиків-економістів, закінчуючи потребами капіталовкладень на етапі «завоювання» нового ринку.

«Це непросте завдання,  а якщо вже віднайдену нішу на світовому ринку залишити навіть на деякий час – дуже сумнівно, що туди вдасться повернутися», – вважає Б.Соболєв.

Учасники засідання запропонували УСПП звернутися до Уряду із ініціативою докорінного удосконалення Експортної стратегії, підготовки кадрів та відновлення роботи торгівельно-економічних місій при посольствах. Зокрема, нагальним є створення національної експортної галузі та її інфраструктури. Це потребує значних інвестицій, і тут уже можна говорити про державно-приватне партнерство.

Як зазначають в УСПП, ці пропозиції будуть доведені до уряду, у тому числі – в рамках наради щодо модернізації взаємодії МЗС, ТПП та бізнес-асоціацій вже на початку грудня ц.р.