Тарифи ростуть – рівень життя падає: чим для українців обернуться прогнози уряду

Низький рівень життя населення загрожує не лише соціальними, а й економічними проблемами. Мала  платоспроможність людей не стимулює розвиток виробництва, не сприяє збільшенню ємності ринків. Такої думки дотримуються в УСПП. Саме тому соціально-економічна політика має будуватися продумано, комплексно, системно.
Але на практиці маємо окремі, спонтанні, без техніко-економічних обґрунтувань, ініціативи. Рік тому без консультацій з роботодавцями  та розрахунком впливу на ринок праці підвищено мінімальну зарплату (3200 грн.), а разом із нею підвищувались тарифи на комунальні послуги, ціни на продукти харчування та товари повсякденного вжитку,  девальвувалась гривня. Хоча щоразу обіцяно, що надалі росту тарифів не буде, уже з початком осені заговорили інакше. Мінекономрозвитку прогнозує, що з кінця цього року тарифи на газ для населення зростуть на 19%, гаряча вода, опалення, електроенергія стануть дорожчим на 20%. При цьому підвищення мінімальної зарплати планується всього на 523 грн., а зниження кредитної ставки для бізнесу – і зовсім на рівні статистичної похибки – на 1%. Є всі підстави вважати, що рівень життя українців буде й надалі знижатися, как сообщает сайт новостей финансовых рынков Украины и мира Elcomart.ua
«Проект бюджету пропонує встановити прожитковий щомісячний мінімум на рівні 1700 грн. на 1 січня наступного року з невеличким зростанням надалі.  При цьому, навіть  на думку міністерства соціальної політики, реальний прожитковий мінімум вже добігає 5-6 тис. грн. Додамо до цього зростання тарифів на комунальні послуги. Отже, у практику закладається  консервація бідності. За даними ООН, до 60% українців знаходяться на її межі, і це є дуже загрозливим з точки зору демографічної ситуації, розвитку трудового потенціалу, здоров’я нації», – наголошує президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.  
Він, зокрема,  зазначив, що основні параметри  соціально-економічної політики повинні бути узгоджена із роботодавцями, профспілками, містити важелі для зростання рівня життя, стимули для розвитку підприємництва, в тому числі – малого бізнесу, самозайнятості. Адже лише в такому випадку реальна зарплата зростатиме відповідно до ринкових умов, а не штучних спроб хоч якось її скоригувати.
«Економіка досі не показує відчутного зростання – 1-2% на фоні попереднього обвалу в 17% – це консервація кризи. Залишається величезним обсяг державного боргу – за останніми даними Мінфіну, він складає 1,958 трлн.грн, ростуть ціни та тарифи. Потрібні серйозні реформи, які б сприймала і підтримувала громадськість. Треба згадати й про недоопрацьовані соціальні реформи, які вже перетворилися на імітацію: пенсійну, медичну. Їх не можна здійснювати у відриві від покращення бізнес-клімату», – зауважив лідер промислової спільноти.
Нині, на його думку, конче потрібен програмно-стратегічний підхід  в соціально-економічній політиці, розробка урядом якісних, сучасних, комплексних стратегій і програм розвитку, в яких червоною ниткою має проходити таке – лише розвинута економіка забезпечить гідний рівень життя, який, в свою чергу, буде стимулювати її подальший розвиток.