Не можна перетворювати країну в звалище секонд-хенду

Заявляти про передачу Україні з Німеччини приміського рухомого залізничного  складу, який був у вжитку,  з оцінкою, що він в рази краще нашого модернізованого,  – це означає  не розуміти потенціал українського транспортного машинобудування, не уявляти, яким чином слід проводити сучасну модернізацію Укрзалізниці. Так в УСПП прокоментували заяву міністра інфраструктури України.  
«За даними самого ж міністерства інфраструктури, українські електропотяги зношені на 85%, дізель-потяги – на 99%. 182 електропотяга та  139 дізель-потягів мають бути списані, але до цього часу працюють з збільшенням встановлених виробником норм, ігноруванням елементарної безпеки.  Саме тому необхідно не латати діри за рахунок європейського металобрухту, а в  стислі терміни впроваджувати детальну, системну та високопрофесійну програму реформування Укрзалізниці, включаючи модернізацію її рухомого складу, створення бездоганних, відповідних вимогам сучасності логістичних схем перевезень», – переконаний президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Він нагадав, що через «вузькі місця» в інфраструктурі, дефіцити тяги і дизпалива минулого року не досягли до очікуваного результату металурги і аграрії країни, заробивши  менші, ніж могли б, валютної виручки. Вони просто не змогли вчасно вивезти свій продукт через низьку пропускну здатність залізниці.
В Україні працює низька перспективних заводів транспортного машинобудування – Крюківський вагонобудівний завод, Азовмаш, Днепровагонмаш та інші.  Хіба не  вітчизняному виробникові необхідно  дати зелене світло, включивши їх до виконання державних програм модернізації залізниці, механізмів державно-приватного партнерства? Така практика апробована в усьому світі, саме вона забезпечує перспективний розвиток, дає шанс  індустрії взагалі, вирішуючи проблему не лише державного монополіста, а й сфери транспортних, металургійних, інших виробництв-суміжників, створюючи для них замовлення та робочі місця. Проблеми модернізації залізниці необхідно також вирішувати за рахунок програм імпортозаміщення, локалізації виробництв.
«Не можна ігнорувати можливості власного виробництва, перетворюючи країну на звалище закордонного секонд-хенду, який, до речи, також коштує грошей та потребує переобладнання з європейської на вітчизняну колію. Це короткозорий, обмежений шлях,  який не має нічого спільного з економічним патріотизмом», – наголосив Анатолій Кінах.
На його думку, починати треба з підготовки державної програми модернізації Укрзалізниці, яка розрахована на середньострокову та довгострокову перспективу та передбачатиме комплексний підхід –  технічне переоснащення та модернізацію рухомого складу і залізничного полотна, підвищення пропускної спроможності мережі залізниць України, подолання  технічного і технологічного відставання від залізниць європейських країн, підвищення інвестиційної привабливості  сфери перевезень. Це має бути  чітка програма з техніко-економічними розрахунками, прогнозом впливу на виробників та зовнішню торгівлю, прозорим планом використання коштів. Паралельно необхідно працювати над створенням стимулів для залучення інвестицій, відпрацьовувати механізми державно-приватного партнерства.
Заважають модернізації й  прогалини й в чинному законі про публічні закупівлі, через що країною поширився новий вид рейдерства. Саме тому критично затягується проведення  закупівель за  Програмою  оновлення рухомого складу Укрзалізниці до 2021 року. Відповідного листа від УСПП, ФРУ, Національного комітету з промислового розвитку, народних депутатів,  асоціацій та організацій машинобудівників, низькі підприємств  транспортного машинобудування в червні ц.р. було направлено на ім’я Прем’єр-міністра України  В.Гройсмана.
 «В світі існує практика серйозно  карати  державних службовців, які не дбають про розвиток національного товаровиробника, не звертають на його потреби необхідної уваги. Україні треба наслідувати такі підходи, а не чекати перетворення держави в сировинний придаток розвинутих країн світу та споживача сумнівного імпорту.  Необхідно дбати про невідкладне зростання професіоналізму державного менеджменту, який має працювати на основі  комплексного системного підходу, вирішувати проблеми  не пожежними методами, а шляхом реалізації  професійних якісних стратегій розвитку, які добре сприйняті суспільством та діловою громадою», – резюмував лідер УСПП.