Законодавчі новації нищать бізнес: ділова громада виступає за їх перегляд

Новації в податковій, регуляторній, трудовій   сферах, що почали діяти з 2017 року, не тільки не сприяють пожвавленню ділової активності, але й нищать мале підприємництво. За два місяці закрилось майже 214 тис. ФОПів, малий та середній бізнес шукає шляхи подолання фінансового навантаження внаслідок непрорахованого підвищення мінімальної зарплати,   необґрунтовано високих штрафів. В таких умовах підприємницька спільнота має об’єднати свої зусилля та вимагати від влади запровадити перехідні періоди для певних нововведень, а деякі – як сплата ЄСВ без отримання прибутку  – взагалі скасувати. Про це йшлося на експертному круглому столі «Підприємець:  внутрішній інвестор чи головний об’єкт податкового пресингу?», організованому УСПП.
Учасники зазначили, що через невирішеність ключових проблем МСБ, відсутність державної програми його розвитку, введення фактично додаткового фіскального навантаження на підприємців малий та середній бізнес потрапив в дуже важку ситуацію. Умови його діяльності значно погіршилися, хоча вихід будь-яких країн з соціально-економічної кризи пов’язаний перш за все з економічною активністю, створенням нових робочих місць. Бути самозайнятим в Україні стає невигідно. Найбільш болючими проблемами є незабезпечене показниками економічного зростання збільшення розміру мінімальної заробітної плати до 3 200 грн., поширення обов’язку сплати ЄСВ на ФОПи навіть за відсутності прибутку, запровадження неадекватно великих штрафних санкцій (до 320 тис. грн.) та необмежені повноваження держінспекцій.
«Будь-які новації щодо умов діяльності бізнесу мають бути комплексними, ґрунтуватися на системних професійних розрахунках, прогнозах. То ж підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн., будучи благом для найбідніших, створює  купу проблем роботодавцям, які мають цю зарплату  платити, призводить до скорочень працівників, зрівнялівки в оплаті труда для фахівців і низько кваліфікованих працівників. Замість того, щоб разом з соціальними партнерами, роботодавцями проаналізувати усі плюси і мінуси нововведень, передбачити компенсаторні механізми для останніх,  по ним б’ють нечуваними штрафами та перевірками. Обвал ВВП в минулі роки на 17% не компенсується прогнозним зростанням в 2016-2017рр на 1-2%. Бізнес  не відчуває підтримки, навпаки – лише  додаткове навантаження. Багато хто задумується про трудову і підприємницьку міграцію. До прикладу, минулоріч у Польщі було видано 1,3 млн. дозволів на роботу, 83% з яких – українцям»,  – зазначив президент УСПП Анатолій Кінах.
Бізнес виступає за скасування обов’язку сплачувати ЄСВ фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування, що не отримують доходів.
 «Щодо оцінки, начебто закрилися непрацюючі та «непотрібні» ФОПи, то вона не відповідає дійсності. Люди займалися сезонними роботами, забезпечуючи себе; можливо, чекали на покращення ділового клімату.  Після припинення діяльності мало хто з них зареєструється знов, а частина взагалі піде на біржі праці за допомогою. Таким чином, робочі місця не створюються,  а навпаки – скорочуються», – наголосили на круглому столі.
Ділове товариство скаржиться на те, що влада не зважає на економічні показники та реалії, приймаючи такі рішення. Так, Україна посідає 130-те місце в світових рейтингах за умовами приєднання до електромереж. В той же час держрегулятор в цій сфері – НКРЕКП – приймає рішення про значне підвищення ставок на рівні 3,7-11,3 тисяч грн. за кіловат, що створить непереборні перешкоди для вітчизняного  бізнесу.
При цьому знову постає питання про майбутнє спрощеної системи оподаткування та єдиного податку, виходячи з рекомендацій, зафіксованих в проекті нової версії Меморандуму про співробітництво між Україною та МВФ.
Окремо експерти зупинились на непомірності штрафів, якими обклали бізнес за порушення норм про працю. В окремих випадках сума досягає 320 тис. грн, що означає, по суті, закриття підприємства. При чому, карається все – від неналежного оформлення працівника до недопуску інспекції.
Як поінформувала віце-президент УСПП Юлія Дроговоз, наразі в парламенті вже зареєстрований законопроект про значне зниження таких санкцій, переведення їх в розділ адміністративних порушень, скасування відповідальності за недопущення незаконних чи необґрунтованих перевірок тощо. Учасники круглого столу підтримають цю ініціативу та звернуться до КМУ, парламенту  із пропозицією зробити те ж саме. 
За результатами круглого столу ділова громада звернеться до органів державної влади із вимогою припинити тиск на малий бізнес, розпочати впровадження норм, які стимулюють його розвиток.