Трудова міграція загрожує національній безпеці

Країни з розвинутою економікою  давно живуть за стандартами, що найцінніший актив, найдорожчий потенціал  – це люди,  саме за них ведеться жорстка  конкуренція.  Це стосується й великих талантів, й досвідчених  фахівців, інженерів  та управлінців, й кваліфікованих робітників, й навіть  некваліфікованих – але старанних та працелюбних. Світ став  відкритим та   доступним, його глобальні  закони передбачають вільний обмін товарами, послугами, фінансами та робочою силою.  Але держава має зайняти чітку позицію: не лише нарікати,  що українці емігрують, а пропонувати  програми з заохочення, утримання робочої сили, розвитку власного потенціалу усіма доступними методами, в тому числі через самозайнятість та малий бізнес, створювати відчуття стабільності та впевненості в завтрашньому дню. Такої думки в Українському союзу промисловців і підприємців.
«Питання збереження трудових ресурсів стає проблемою  національної економічної безпеки. В Польщі нині  працює до 1 млн. українських фахівців, і в 2017р. вона готова прийняти ще мільйон. Угорщина ухвалила  рішення про працевлаштування 350 тис українців, і навіть Білорусь запрошує наших фахівців. За даними грудневого опитування компанії  Research & Branding Group, близько третини українців працездатного віку думали чи думають про переїзд в іншу країну на постійне місце проживання. Набуває поширення таке явище, як еміграція бізнесу, коли потужні виробництва з, як правило, інноваційних сфер переносяться в країни-сусіди. Тобто, сучасні роботодавці готові скоріше платити високі  зарплати в Євросоюзі, ніж миритися з діловою нестабільністю тут», – переконаний президент УСПП Анатолій Кінах.
В УСПП, Антикризовій раді громадських організацій піддають гострій критиці корупцію в сфері державного поводження з бізнесом, проблеми з захистом прав та інтересів  підприємців, інвесторів через правоохоронні органи, суди.
Особливе обурення викликає  ситуація, яка  штучно створена навколо малого, середнього бізнесу наприкінці 2016р. – початку 2017р. Зростання мінімальної зарплати з започаткуванням групових перевірок роботодавців та шалених штрафів для тих, хто  порушив законодавство щодо її виплати;  нововведення  сплати ЄСВ ФОПами за відсутності доходів останніх; «бульдозерна війна» з МАФами в столиці складаються в картину масованої атаки на малий бізнес, спроб максимального  звуження рамки економічних прав і свобод підприємництва. Влада нібито забуває, що якщо в розвинутих країнах МСБ дає можливість реалізувати новаторську ініціативу, здійснити  інноваційні проекти, то у нас  малий бізнес часто є єдиним засобом  виживання, шансом  прогодувати себе й свою родину. Накидати йому на шию мотузку вкрай невідповідально та навіть небезпечно з точки зору можливої  соціальної напруги.
 В УСПП та Антикризовій раді громадських організацій наполягають: необхідно розробити комплексну програму підтримки самозайнятості, малого та середнього бізнесу. Загрози, невиправдані перевірки, штрафи,  закриття мають бути викоренені з практики поводження з підприємництвом.  Ключова ставка НБУ повинна послідовно знижуватись, водночас надаючи гарантії приватним банкам, спонукаючи їх кредитувати реальний сектор економіки. Податкове навантаження має бути мінімальним. Саме ці проблеми будуть обговорені в УСПП на початку лютого.
«Нарешті, тема ефективного використання трудових ресурсів, створення сприятливих умов для зайнятості на батьківщині має стати не лише предметом обговорення в соціальних мережах, а змістом відповідальної та системної державної політики. Годі спостерігати, як міграційний струмочок перетворюється на ріку. Треба вживати невідкладних заходів, починаючи з підготовки та  підвищення кваліфікації кадрів, поваги до робочих кваліфікованих професій, фахівців, інженерів, закінчуючи адекватною вартістю робочої сили. Це комплексне завдання треба виконувати негайно», – підсумував Анатолій Кінах.