У бюджет-2017 треба закласти складові економічного розвитку

Ділова громада наголошує на потребі своєчасного прийняття головного фінансового документу країни на наступний рік. Зрив  прийняття держбюджету, як показує практика попередніх років, мають негативні наслідки для ділового та інвестиційного клімату, економіки в цілому. Крім того, як вважають в Антикризовій раді громадських організацій, проект бюджету-2017  викликає багато запитань – щодо відсутності техніко-економічних розрахунків  підвищення мінімальної зарплати, зриву, в черговий раз, якісної податкової реформи,  погодженої грошово-кредитної політики, програм розвитку,  перекладення багатьох соціальних видатків на місцеві бюджети  тощо.
«Замість комплексного рішення проблем в державі, пов'язаних з тіньовою економікою, стимулювання створення робочих місць та зниження рівня податкового навантаження, підемо тепер простим, але хибним шляхом – підвищення податків та зборів, які держава сподівається отримати від бізнесу. Але все це без відповідних розрахунків та розумних компенсаторів може призвести до скорочення робочих місць, переведення працівників на неповний робочий день, збільшення тіні», –  каже президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Натомість пропонується провести заходи з деофшоризації, притягти до відповідільності корупціонерів, прийняти реальну податкову реформу, що стимулювала б бізнес та інвестиції. Також на порядку денному залишається ухвалення комплексної стратегії розвитку економіки, відродження бюджетоутворюючих промислових галузей – ракето-, судно-, транспортного машинобудування і т.д.
 «Зауваження треба врахувати,  бюджет – приймати вчасно.  Та ситуація, коли його затвердять «під ялинку», є неприйнятною. Головною вадою проекту є відсутність розрахунків і програм соціально-економічного розвитку. В наступному році через подорожчання тарифів та ріст цін прогнозується послаблення національної валюти. Відтак, на цьому фоні необхідно переходити на адресну соціальну допомогу, сприяти розвитку самозайнятості, щоб люди мали роботу та доходи.  Також це стосується розвитку промисловості, прийняття обіцяної експортної стратегії тощо», – зазначив лідер ділової спільноти. 
Експерти організацій переконані, що без розвитку ділового середовища, сприяння створенню нових робочих місць, умов ведення бізнесу фінансове навантаження на державу продовжуватиметься і не даватиме результату. До прикладу, за січень-листопад цього року державний бюджет виконано за доходами на 88% з дефіцитом 74,373 млрд. гривень. Маючі значний державний борг, низьку інвестиційну активність, ослаблений банківський сектор, необхідно продумувати компенсаторні заходи, передбачаючи складову не лише антикризову, але й розвитку.
Підприємницькі і промислові кола пропонують урядовцям спільно напрацювати такі рішення – на основі тих пропозицій, що вже розроблені в діловому секторі. Наразі такі комунікації за окремими напрямками ведуться через Національний комітет з промислового розвитку, офіс представника УСПП у парламенті, на численних зустрічах та круглих столах із Мінфіном, Держенергоефективності та ін.
«Але необхідна комплексність підходів. Латаючи «дірки» в одному секторі, ми не можемо кардинально впливати на економічну ситуацію»,  – переконаний президент УСПП.