Нова політика енергозбереження

Останнім часом проблеми енергетичної безпеки держави та підвищення ефективності використання енергоресурсів набувають особливої актуальності. За словами члена Політради ГП «Пора» Валерія Боровика, Україна не має ані права, ані ресурсів продовжувати політику енергетичного банкрутства. Адже саме це ставить країну в енергетичну залежність та веде до подальшого виснаження інфраструктур. Тому, на його погляд, сьогодні одним з найважливіших питань в державі є вирішення проблеми неефективного використання енергоресурсів. Саме ця проблема і стала темою круглого столу «Принципи нової політики енергозбереження України».

 

Проблеми неефективного використання енергоресурсів характерні для всіх трьох складових енергетичного сектору нашої держави: виробництва, транспортування та споживання енергії. Результатом нераціонального і надмірного споживання первинних енергетичних ресурсів в умовах пожвавлення економічної активності у країні є постійне зростання їх імпорту, підвищення вартості виробленої продукції та зниження конкурентоспроможності національної економіки. Так, за словами В. Боровика, енергетична залежність України від поставок органічного палива у 2000-2004 роках становила біля 60%. На сучасному етапі однією з основних проблем економіки України є висока енергоємність ВВП, яка складає 89 кілограм умовного палива на один долар США виробленої продукції, що в три-п’ять разів перевищує показники розвинутих країн.

 

Підвищенні видатки на енергоресурси у структурі собівартості витрат на виробництво товарів та послуг неминуче призводять до зниження витрат на оплату праці, зменшення обігових коштів, відсутності інвестицій в модернізацію виробничих фондів і технологій. У зв’язку з цим, одним з основних стратегічних напрямків економіки України має бути впровадження новітніх енергоефективних, енергозберігаючих технологій та обладнання, які забезпечать виробництво конкурентноспроможної продукції.

 

Основним завданням нової програми є формування та впровадження діючих ефективних механізмів, які забезпечать її виконання, а саме: створення комітету Верховної Ради з питань енергозбереження.

 

На даний момент в Україні відсутнє ефективне лобіювання політики енергозбереження на законодавчому рівні. Існуючий підкомітет з питань енергозбереження не забезпечує в достатній мірі розробку і впровадження політики енергоефективності в усіх галузях народного господарства держави.

Робота комітету підніме важливість проблеми енергоефективності, енергозбереження та глобальної екологічної безпеки на якісно новий рівень стратегічної політики держави, підвищить авторитет державних органів, вважає В. Боровик.

Крім того, забезпечить:

- інтенсифікацію впровадження правового механізму як основи енергозберігаючої політики України, шляхом внесення як окремих змін до існуючих законодавчих актів, так і розробку нових законопроектів, спрямованих на оптимізацію та підвищення ефективності державного управління, контролю діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження;

- впровадження цінового, податкового ти митного механізмів стимулювання впровадження енергоефективних технологій;

- удосконалення засад державної, регіональної та місцевої політики енергоефективності й енергозбереження.

 

Наступним завданням програми буде посилення просвітницьких, навчальних, регуляторних та контролюючих функцій держави через діяльність регіональних органів влади, місцевого самоврядування, підприємств та установ у сфері енергоефективності та енергозбереження.

 

Далі йде впровадження прогресивних технологій та обладнання, які забезпечать найбільш ефективне використання первинних енергоресурсів.

 

Пріоритетним в цьому напрямі є впровадження технологій, які передбачають зниження питомих витрат сировини та матеріалів, що мають нормативний характер та включаються до собівартості виробленої товарної продукції, їх найбільш ефективне використання.

 

Особлива увага при цьому, перш за все, повинна бути зосереджена на розробці та реалізації комплексної програми, яка передбачатиме поетапне підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів в секторі споживання енергії при виробництві основних категорій найбільш енергомістких товарів та послуг.

 

Одним із завдань також буде поступова демонополізація виробництва та постачання електричної та теплової енергії.

 

Одним з шляхів поглиблення демонополізації та децентралізації ринку послуг теплопостачання, створення конкурентного середовища має бути запровадження високоефективного комбінованого виробництва теплової та електричної енергії когенераційними установками. Особливо це стосується котелень з низькоефективними котлами, заміна яких на когенераційні установки дасть значний ефект та знизить тарифи на опалення.

 

На сьогоднішній день чинним законодавством України передбачена низка засобів стимулювання енергоефективності та енергозбереження. Але, за словами спеціалістів, вони є малоефективними. Збереження енергоресурсів та їх раціональне використання має полягати не лише в їх економному витрачанні, але й у створенні в свідомості людини передумов для виникнення мотивації до їх збереження. Тому сьогодні потрібно не лише запроваджувати виховні та популяризаційні заходи щодо енергозбереження, а й здійснювати матеріальне заохочення людини до цього. Найбільш дієвим засобом в цьому напрямі є розробка та впровадження механізму персоніфікації стимулювання енергозбереження.

 

Наступною задачею є організація та впровадження професійного управління та громадського контролю у питаннях раціонального енергетичного планування. Організація та впровадження громадського контролю передбачає створення громадських організацій, метою яких буде:

- здійснення контролю за діяльністю органів влади у сфері енергозбереження;

- участь у якості дорадчого органу в роботі місцевих органів влади при прийнятті ними рішень, які стосуються енергозбереження роботи підприємств та зачіпають інтереси споживачів та ін.

 

Учасники круглого столу також зосередили увагу на недоліках політики у сфері енергетики.

Тривалий час для сектору української енергетики було характерними зрощення влади і капіталу, тіньові схеми взаємовідносин між ними, що призвели до енергетичної залежності, високої енергоємності продукції та екологічної небезпеки. Через таку ситуацію держава досі неспроможна створити умови для того, щоб українським підприємцям було вигідно вкладати кошти в інфраструктуру та людські ресурси.

Висока енергоємність продукції є наслідком переходу в тінь як способу отримання надприбутків. А корупція, «купівля влади», або адміністративні ренти — була і залишається умовою доступу до безконтрольного використання природних, або бюджетних ресурсів в економічних інтересах окремих груп.

 

Система управління, яка включена в корупційні зв’язки, не може бути зацікавлена в прозорості своєї діяльності. Навпаки, органи влади, що контролюються тіньовими впливами, обмежують доступ інших зацікавлених учасників до процесу прийняття рішень і вироблення політики. Починаючи з енергетики, корупція та зловживання, пов’язані з закритістю влади, поширюються на всі інші галузі економіки і впливають на стан державного управління в цілому.

 

За словами В. Боровика, сьогодні актуальною є потреба негайного приведення сектору енергетики у відповідність до стратегічних інтересів держави. Для цього нова система управління енергетикою має відповідати наступним вимогам: схеми в енергетиці повинні бути прозорими, зрозумілими всім учасникам процесу і базуватися на ринкових, демократичних засадах. І в той же час — задовольняти вимогам енергетичної та екологічної безпеки країни і стратегічним інтересам суспільства, забезпечувати енергоефективність національного господарства.

Політика держави в цій сфері має бути адекватною до вимог глобальної конкуренції і відповідати інтересам вітчизняного бізнесу.

Рішення в сфері енергетики мають задовольняти потреби споживачів, і в той же час мають бути засобами інноваційного розвитку національної економіки.

 

Нова енергетична політика дозволить вітчизняному бізнесу дуже швидко зайняти вигідні позиції на світових та регіональних ринках. Створені державою сприятливі умови для інвестицій в розвиток інфраструктур і системи підготовки кадрів дозволять вітчизняним підприємствам вийти на світову арену у сфері енергетики і зайняти там гідне місце .

 

За словами В. Боровика, це стосується в першу чергу нового покоління компаній України, що почнуть працювати у цьому секторі.

«Підприємці та промисловці, які хочуть вести легальний бізнес і організовувати його таким чином, аби бути успішними завдяки високим технологіям і зменшенню енергоємності виробництва — є нашими союзниками»,— повідомив він.

 

Існуючі енергетичні компанії з традиційним набором видів діяльності — з видобутку, транспорту, переробки енергоносіїв і надання послуг — також зможуть значно покращити свої показники, якщо модернізують фонди у відповідності з новою політикою і глобальними змінами, використовуючи для цього інженерний, науковий і технологічний потенціал.

 

Наукова та освітня сфери отримають інвестиції завдяки тому, що бізнес зацікавлений у модернізації фондів та розвитку людського ресурсу і підвищенні кваліфікації працівників. Адже для успіху на міжнародній арені в умовах інноваційної економіки потрібні не природні копалини, а вітчизняні наукомісткі товари та технології, які дозволять залишати прибутки в своїй країні. Тому визначальним в умовах нової стратегії стає інженерно-науковий потенціал, який дозволяє враховувати всі переваги і недоліки, слабкі і сильні сторони.

 

«Нашими партнерами є наукові, інженерно-технічні та аналітичні центри і освітні інституції, зацікавлені у створенні вигідних умов для реалізації дослідницьких проектів і трансферу технологій, передачі своїх напрацювань і свого досвіду, поширенні спектру і масштабу послуг з енергозбереження і енергоефективності, з підготовки кадрів в цій сфері»,— повідомив Боровик.

 

Для реалізації нової стратегії всі зацікавлені сторони мають стати учасниками розробки правил гри, які створять сприятливі умови для інвестицій в інтересах розвитку сфери енергозбереження та енергоефективності. Таким чином, нова стратегія дасть змогу органам державного управління і місцевим адміністраціям повернутися обличчям до суспільства.

 

«Ми відводимо громадськості і населенню важливу роль. Громада є „природним союзником“ енергозбереження, оскільки вона зацікавлена у сталому розвитку суспільства, у здоров`ї і майбутньому своїх дітей. Якщо вона буде прихильником нової стратегії, за їхньою допомогою нам вдасться забезпечити, аби правила нової політики були прозорими, і щоб політичні рішення, що за ними приймаються, виконувалися»,— вважає В. Боровик.

 

За словами розробників програми, її впровадження забезпечить перш за все значне зниження індексу енергомісткості товарів та послуг в Україні. Конкурентоспроможність української продукції підніметься ще на один щабель. Це, в свою чергу, серйозно відобразиться на обсягах імпорту енергоносіїв, що призведе до підвищення рівня незалежності держави від впливу зовнішніх факторів, підвищить енергетичну безпеку країни, а також дасть можливість за рахунок економії коштів на імпорт енергоносіїв здійснити оновлення основних фондів та запровадити нові прогресивні технології.

 

(www.e-news.com.ua))