Люстрація суддів: «смерть від тисячі порізів»

Протягом кількох місяців волонтери групи громадського спостереження «ОЗОН» моніторили засідання Вищої ради юстиції, на яких розглядалися висновки Тимчасової спеціальної комісії із перевірки суддів. Експерти проаналізували 57 висновків ТСК та надали оцінку 44 засіданню ВРЮ. Результати аналізу та рекомендації для подальших дій були оприлюднені під час прес-конференції «Чим закінчилася перевірка суддів, які приймали рішення проти учасників Євромайдану?»
 
Волонтери ОЗОНу здійснювали незалежний моніторинг мирних зібрань та судових засідань ще до подій Євромайдану. Тому моніторинг діяльності Вищої ради юстиції – це логічне продовження тієї справи, яку активісти почали ще тоді, коли відбувались перші затримання та судові розгляди справ Євромайдану.
 
«На основі наших матеріалів були підготовлені заяви до тимчасової спеціальної комісії,  які пізніше були розглянуті в Вищій раді юстиції. І, власне, тоді наші громадські спостерігачі почали моніторинг Вищої ради юстиції для того щоб переконатись наскільки дотримується процедура під час цього процесу перевірки суддів.
 
Необхідно зазначити, що Вища рада юстиції забезпечила гласність: судові засідання були відкритими, велась їх пряма трансляція. Наші монітори як особисто були присутні на судових засіданнях, так і аналізували відеозаписи.» – розповіла Валерія Рибак, координатор групи громадського спостереження «ОЗОН».
 
Для того, щоб очистити судовий корпус, у 2014 році було створено Тимчасову комісію. Перевірка суддів повинна була проводитись протягом одного року з дня формування її складу.
 
З близько 330 заяв стосовно суддів Майдану лише по 29 є рішення про їх звільнення у зв’язку з порушенням присяги. 16 суддів - уникнуть будь-якої відповідальності. А по ще, майже, 280-ти процеси розгляду лише розпочались.
«Якщо темпи прийняття рішень ВРЮ збережуться, то для розгляду цих заяв ВРЮ буде потрібно ще 2-3 роки, тоді як у січні-лютому 2017 року закінчуються строки притягнення суддів до відповідальності і багато суддів можуть уникнути покарання.» – наголосив Роман Маселко, адвокат, член Колегії ГО «Адвокатська дорадча група».
 
Після судової реформи Вища рада юстиції набула нових повноважень. Тепер ВРЮ буде самостійно призначати і звільняти суддів. Лише на ній лежить відповідальність за оновлення суддівського корпусу та відновлення до них довіри. Чи готова до цього діюча ВРЮ? На переконання Маселка - ні. На його думку, щоб змінити ситуацію та щоб реформа запрацювала так, як того очікує суспільство потрібно: «По-перше – продовжувати здійснювати постійний суспільний контроль над цими процесами. По-друге – сформувати дієву Громадську раду доброчесності, якій дати реальні повноваження, через які вона б могла впливати на процеси набору і покарання суддів. По-третє – у Вищу раду правосуддя має бути обрано 5 нових членів. Їх треба обрати з числа осіб, яку пройдуть публічне обговорення та матимуть суспільну підтримку, довіру і реальне бажання оновлювати судову систему. Ці 5 членів зможуть переломити ситуацію у ВРЮ і тоді реформа має шанс бути реалізована. Інакше, є великий ризик консервації діючої системи.»
 
Люстрація – це перш за все моральне очищення, оскільки такі службовці довели, що не є носіями демократичних цінностей: свободи, демократії, поваги до людини і її фундаментальних прав.
 
«Існує термін – смерть від тисячі порізів. Вона може статись в результаті багатьох незначних ускладнень, а не як наслідок однієї значної причини.
Схоже може відбутися з процесом люстрації в Україні. 8 квітня 2014 року було прийнято Закон «Про відновлення довіри до судової влади». Попри гарний Закон – результати плачевні. 2 червня 2016 року приймається інший Закон – зміни до Конституції. Однак, у мене великі побоювання, що цей Закон спіткає така ж доля, як і Закон «Про відновлення довіри до судової влади».» – зауважив Назар Федорчук, юрист, кандидат юридичних наук.
 
Активісти наголосили, що Вища рада юстиції відповідає за формування незалежного суддівського корпусу. І кожна дія, яку вона робить, повинна мати на меті, перш за все, не покарання виконавців, а виявлення та викорінення системної проблеми порушень, встановити чому в часи Майдану судді стали масово приймати неправосудні рішення і усунути цю причину. Адже якщо цього не зробити, ефект від такої «люстрації» буде недовгим.