Коли українці отримають мінімальну заробітну плату в 5 тис. грн?

Майже половина працюючих українців, а саме  45 %, отримують мінімальну заробітну плату в розмірі 1450 тис. грн. Втім, Голова ДФС Роман Насіров переконаний, що «мінімалку» можна та потрібно підвищити до 5 тис. грн. «Публічний аудит» вирішив пояснити, чому подібні заяви чиновників є не більше, ніж популізмом.

«Якщо пригадати слова Яценюка, минулорічне підвищення мінімальної заробітної плати всього лише на 150 грн витягло з бюджету 10 млрд грн – це якщо говорити виключно про бюджетників та осіб, які отримують соціальні виплати з бюджету, прив’язані до мінімальних соціальних стандартів. Отже, якщо про 10 млрд грн йшлося в контексті зростання на 150 грн, то для того, щоб до кожної мінімальної заробітної плати додати 3000 тис. грн, потрібно близько 200 млрд грн», — вказує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Спеціаліст додає, що разом з тим, аби МЗП становила близько 5 тис. грн, тому ж пану Насірову необхідно забезпечити збільшення надходжень бюджету щонайменше на 30 % за рахунок реального росту ВВП, а не номінального, інфляційного чи девальваційного (якщо зростання не буде підкріплене та прив’язане до росту реального ВВП, мова йтиме про збільшення кількості купюр на руках бюджетників, а не зростання їх купівельної спроможності).

«Теоретично, це можливо, адже понад 40 % економіки перебуває в тіні, і виведення їх у прозору та легальну сферу належить якраз до повноважень фіскалів та митників, які поки що підпорядковуються пану Насірову. Проте запевнити в досягненні таких показників складно – значно простіше сказати на публіці про бачення МЗП на рівні 5000 грн, опускаючи те, яким чином цього можна досягнути. Зростання ж МЗП просто завдяки емісії, звісно, дозволить збільшити обсяг номінальних податкових надходжень як за рахунок прямого, так і опосередкованого оподаткування, що знову ж таки дасть привід для прес-конференцій на тему: “Ми перевиконали план”».

При цьому не потрібно забувати, що підвищення МЗП має торкнутися підприємств усіх форм власності загалом по країні. Зрозуміло, що підприємства приватного сектору зможуть збільшити мінімалку насамперед за рахунок зростання виробництва, валового доходу, отриманого прибутку. Оскільки внутрішній попит низький, а продукція на зовнішніх ринках не витримує конкуренції, потрібно шукати способів зростання частини експорту та заміщення імпортних товарів вітчизняними. Для цього ж потрібні інвестиції в модернізацію задля налагодження нових ліній виробництва, не інакше.

«Зростання частини експорту за рахунок товарів вітчизняного виробництва сприятиме притоку живої валюти в країну, а заміщення імпорту, відповідно, до зменшення її відтоку. Це питання макроекономіки держави: заміщення всередині країни сприятиме росту ВВП, що в поєднанні зі збільшенням експорту дозволить скоротити дефіцит платіжного балансу»,  – пояснює керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Те, що внутрішнє виробництво конче потребує актуалізації, яскраво підтверджує статистика зовнішньої торгівлі: так, дефіцит за підсумками січня–квітня 2016 року становив $ 1,706 млрд, що на 28,9 % перевищує дефіцит за аналогічний період у минулому році. Експорт товарів у січні–квітні 2016 року становив $ 9,915 млрд, скоротившись на 15 %; імпорт скоротився на 10,5 % – до $ 11,621 млрд.

«Тому перше, над чим повинна працювати теперішня влада, це запускати реформи, спрямовані на зростання реального ВВП. Лише стимулювання попиту на внутрішньому ринку та відновлення економіки дадуть змогу якісно переглянути споживчий кошик та мінімальні соціальні стандарти. У випадку ж емісії, після незначної ейфорії українці побачать девальвований курс, черговий “банкопад” та новий виток кризи», –  резюмують у «Публічному аудиті».