Непрогнозований «банкопад» розхитує фінансову систему країни

Очищення банківської системи не повинне перетворюватися на її «зачистку», а головне – мати чіткі підстави та бути прогнозованим. Окрім того, так зване оздоровлення сектору хоча і мало би спрямовуватися на виведення із ринку нечистих на руку гравців чи ослаблених фінустанов, зачіпає подекуди і стабільні банки. Ситуація із збанкрутуванням «Хрещатика» виглядає штучною та досі не була вирішена. В той же час «банкопад» продовжується – за останні дні були закриті «Фідобанк» та визнаний неплатоспроможним «Михайлівський».
Експерти Антикризової ради громадських організацій, куди входять провідні ділові асоціації, відзначають, що попри заяви НБУ про закінчення великої «чистки» вже незабаром, ситуація може з часом лише погіршитися. Адже подібні дії на фінансовому ринку фактично створили  підґрунтя для тіньового перерозподілу активів, власності, усунення  конкурентів. Інвестори вже давно натякають: на такий непередбачуваний ринок не зайдуть, адже невідомо,котра із фінустанов стане наступною. «Хрещатик», до прикладу, входив у 20-ку найбільш значимих банків країни та мав позитивну динаміку розвитку. Та навіть ці факти не вберегли його від банкрутства.
«Ця тенденція ризикує бути продовженою. Гравці банківського ринку дуже пов’язані між собою – це не окремі автономні одиниці. Таким чином, якщо «ляже» один банк, то не зможе віддати свої кредити одному-двом іншим, що, очевидно, стане ударом по платоспроможності останніх», - каже президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.
Окреме питання – компенсація вкладів. І якщо із депозитами фізичних осіб ще більш-менш зрозуміло (Фонд гарантування вкладів компенсує до 200 тис. грн.), то що робити підприємствам-клієнтам? Ефективного механізму захисту фінансових інтересів бізнесу в подібних ситуаціях, перш за все –  для малого підприємництва, немає.
Загальні втрати фізичних та юридичних осіб, за експертними оцінками, досягають 130 млрд. гривень.
Також передчасні публічні заяви посадовців, що різняться між собою – не найкраща тактика «заспокоєння» бізнесу, вкладників та інвесторів. Зокрема, заява про проблеми в «ПриватБанку», озвучена міністром фінансів Данилюком, іде в розріз із твердженнями НБУ та, вочевидь, не має достатньо серйозного підґрунтя. Втім, на рівні кризи довіри до банківського сектору подібні кроки невиправдані.
Нагадаємо, раніше Антикризова рада громадських організацій закликала парламент, уряд та НБУ відпрацювали комплекс необхідних заходів із стабілізації  банку «Хрещатик» та оздоровлення  всієї банківської системи України загалом. Пропонувалося провести експертне обговорення-аналіз на рівні представників парламенту, уряду, НБУ, бізнесу, громадськості стану банківської сфери загалом і результатів подібних «чисток» зокрема.
«Потрібне напрацювання ефективної стратегії покращення фінансового клімату в країні», - наголосило тоді ділове співтовариство.