Президентська республіка під соусом конституційних змін

Конституційний Суд України надав позитивні висновки фактично за всіма президентськими законопроектами змін до Конституції України щодо їх відповідності вимогам Основного Закону. Йдеться, зокрема, про зміни стосовно децентралізації влади, недоторканності нардепів, посилення гарантій незалежності суддів. Найближчим часом буде також надано висновок щодо правосуддя – на сьогодні це вже технічний момент, бо Президент скерував на повторний розгляд лише одну правку щодо висловлення недовіри парламентом Генпрокуратурі.

Крім того, депутати сьогодні на диво оперативно проголосували, а Президент одразу й підписав законопроект щодо зміни регламенту ВРУ, який дозволить без зайвої тяганини проголосувати зміни до Конституції – без прив’язки до складу парламенту та черговості сесій. Таким чином, активно готується плацдарм для стовідсоткового прийняття конституційних змін. Тиск на Конституційний Суд – зрозумілий. Гаранту по зав’язку потрібні ці зміни, і він зробить все можливе, щоб їх проштовхнути. Адже зміни до Конституції суттєво посилюють його повноваження.

Втім, деякі судді КС не побоялися називати речі своїми іменами, а тому ще більшого інтересу викликає їх «Окрема думка». Так, цікаву оцінку підготував суддя КС Микола Мельник, який підкреслює, що всі зміни до Конституції зводяться до розширення владних повноважень Президента. Він вказує на негативну тенденцію, яка полягає, «з одного боку, у зниженні рівня незалежності судової та законодавчої влади, зменшенні повноважень парламенту, що неприпустимо при сучасній парламентсько-президентській формі правління, з другого – у розширенні повноважень Президента України та збільшенні його політичного впливу в системі державної влади».

«Конституційний суд формально дав оцінку законопроекту, належним чином не обґрунтував висновок, не взяв до уваги, що частина положень законопроекту суперечить вимогам Основного Закону України, <…> може призвести до негативних наслідків», – підкреслює він.

Власне, це те, на чому вже понад півроку акцентує «Публічний аудит»: порушення балансу влади, загроза посилення наглядової ролі за місцевими радами та можливість блокування фінансування регіонам із центру – найбільші ризики нової конституційної реформи. Усі вони зводяться до одного: небезпеки централізації вертикалі влади Президента.

«Не виникає жодних сумнівів, що скасування недоторканності депутатів та суддів без одночасного запровадження процедури імпічменту президента призведе тільки до узурпації його влади. Регіони не отримали реального розширення своїх повноважень, натомість наглядова роль за ними, аж до блокування їх фінансування з центру, зміцнюється. Так званими «наглядачами» будуть префекти, яких призначатиме саме гарант. Така модель управління далека від децентралізації і перетворює Україну ні в що інше, як президентську республіку», – переконаний керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Функцією загального нагляду, яка була в прокуратури і за яку 20 років Україну критикувала Європа, тепер фактично володітиме так звана «префектура», тільки в ще більш жорсткій формі. Президент через своїх префектів зможе оскаржувати рішення місцевих рад, а також призупиняти повноваження голів відповідних рад. При цьому в проекті змін чітко не деталізуються причини для блокування таких рішень – для розпуску місцевих органів самоуправління достатньо, щоб ті вчинили «не конституційно».

«Усім, мабуть, зрозуміло, що під поняття «не конституційно» можна за вуха притягнути фактично будь-яку ухвалу місцевих рад», – пояснює фахівець, додаючи, що це ставить місцеві органи влади в повну залежність від волі Президента.

На фоні цього навіть не збережено норми про те, що місцеві ради можуть висловлювати недовіру такому префекту – навіть зараз у них є право висловити таку недовіру голові місцевої держміністрації.

«Функції префектів, їх повноваження, організаційна структура абсолютно не розписані. Відповідний законопроект, який би роз’яснював це, разом із конституційними змінами не вноситься. Виходить, українцям підсовують кота в мішку, і далі просто поставлять перед фактом з ким і з чим вони будуть змушені миритися», – говорить Гольдарб.

При цьому, за його словами, додаткові важелі впливу Президент отримує й завдяки скасуванню недоторканності депутатів та суддів. Із нього недоторканність не знімається, при цьому відсутня чітка процедура імпічменту. «Про систему стримувань і противаг пропонується забути. Депутати можуть стати просто маріонетками в руках гаранта, який зможе диктувати їм свої правила гри. Не забуваймо, що основні керівники правоохоронних органів, які вповноважені впливати на суддів кримінальним переслідуванням, також, за Конституцією, є креатурою Президента», – вказує спеціаліст.

«Дуже шкода, що окрема думка судді Мельника знаходиться в меншості, і загальний склад КС побоявся виступити проти Президента. Хоча більшості юристів зрозуміло, що жодних докорінних змін у плані децентралізації не пропонується. Просто під її приводом в Україні узаконюється президентська республіка», – резюмує Гольдарб.