«Публічний аудит» пояснив, чому в Уряді відмовляються переглядати тарифи

На сьогодні для населення тариф встановлений на рівні 7200 грн за тисячу кубів, тоді як ціна імпорту – еквівалент 5800 грн, і це навіть не беручи національний видобуток. Здавалося б, різниця в 1500 грн дає підстави Уряду для зниження тарифу. Проте цього не відбувається, причина – НАК «Нафтогаз України» отримує додаткові кошти для покриття свого дефіциту, і отримуються вони за рахунок субсидійних компенсацій, – пояснюють у «Публічному аудиті».

«Близько 40 млрд грн у видатках на 2016 рік передбачено на фінансування субсидій, що вдвічі більше, ніж цьогоріч. Усі ці гроші в переважній більшості спрямовані, зрозуміло, НАКу. Тобто, заяви в Уряді та в Президента, що державне дотування компанії припинене, не зовсім відповідають дійсності, бо змінився тільки механізм – зараз це відбувається під прикриттям адресної допомоги сім’ям», – стверджує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

У Мінсоцполітики тиснуть на органи місцевої влади, аби ті першочергово працювали саме над забезпечнням людей субсидіями. На сьогодні по адресну допомогу звернулося майже 3 млн сімей, що в 5 разів більше, ніж у минулому році. За прогнозом фахівця, цілком ймовірно, що до початку опалювального сезону таких родин буде близько 4 млн. «Враховуючи, що середній склад родин – три особи, це 12 млн українців, тобто 28 % населення в країні потребують соціального захисту. Вдумайтеся. У цивілізованій країні така статистика говорила б чиновникам вищого рангу не про успіх системи субсидій, а про повний провал, фіаско в частині забезпечення конституційних прав громадян на достатній рівень життя та оплати праці», – зазначає спеціаліст.

Крім того, за його словами, на сьогодні у зв’язку з переддефолтними кредитними рейтингами України НАКу не вдається залучати необхідних зовнішніх запозичень. Так, Кабінет Міністрів надав гарантії компанії під зовнішні запозичення на суму $ 1 млрд; оголошувалися закупівлі послуг міжнародних компаній у пошуку іноземних фінансових інституцій для відкриття кредитних ліній тощо. Як результат, із очікуваних $ 1,5 млрд вдалося залучити тільки 300 млн від Європейської комісії. Наразі нібито вдалося домовитися про $ 300 млн від Європейського банку реконструкції та розвитку і $ 200 млн від Міжнародної фінансової організації IFC. У будь-якому разі, за останні чотири місяці НАК спромігся викупити тільки $ 0,7 млрд, що свідчить про відсутність операційних коштів у гривні через зменшення платежів та зростання заборгованості.

«При цьому досить цікавими з точки зору платоспроможності НАКу та валютного ринку України є те, що за останні чотири місяці «Нафтогаз» на міжбанку викупив $ 700 млн, а НБУ – $ 1,3 млрд. Таким чином, Національний банк України використовуючи обмежуючі механізми, може створити на міжбанківському валютному ринку ситуацію, за якої той же «Нафтогаз» викуповує валюту в необхідних обсягах, не створюючи значного тиску на стійкість гривні», – зауважує Максим Гольдарб.