В Україні вдало прооперували пацієнтку, яку врятувати могла лише трансплантація

В Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М. Амосова провели чергову надскладну унікальну операцію. 5-річній дівчинці Поліні, якій  одужання прогнозували лише за умови трансплантації серця, команда хірургів на чолі з відомим дитячим кардіохірургом Василем Лазоришинцем провела вдалу операцію.  За 19 років – це тридцять дев’яте врятоване життя, що свідчить про складність оперативного втручання.

Нагадаємо, у 1996 році фахівці інституту спільно з американськими колегами вперше у світі провели екстраординарну операцію – радикальну корекцію вади з накладанням двох заплат, яка не лише відновлює природний кровотік у серці, а й зупиняє розвиток патологічних деструктивних процесів у легенях.

Наразі у світі зроблено близько 100 таких операцій. Це не тільки порятунок одного життя, а також наукова розробка, яка лягла в основу світових протоколів і стандартів лікування таких хворих у всьому світі.

«Одна із найпоширеніших вроджених вад серця – це дефект міжшлуночкової перегородки. Ця патологія зустрічається у майже 20% пацієнтів із вродженими вадами серця та у 0,13 % від усіх новонароджених. Великі за розмірами дефекти перегородки є причиною розвитку легеневої артеріальної гіпертензії та обструктивного захворювання легеневих судин у перший рік життя дитини. Тому запорукою успіху лікування таких пацієнтів є вчасне закриття дефекту у віці до 1 року, щоб уникнути розвитку склерозу легеневих артеріальних судин. Хоча ми маємо значні досягнення в дитячій кардіохірургії, проблема лікування пацієнтів із такими вадами, залишається невирішеною. Закриття такого дефекту у дітей після 1 року супроводжується високим ризиком виникнення ускладнень та летальності», -розповів Василь Лазоришинець, додавши, що донедавна такі пацієнти вважалися взагалі неоперабельними. Єдиним  методом лікування для таких дітей була високовартісна медикаментозна терапія , а згодом - трансплантація комплексу серце-легені, яку в Україні не проводять. Середня тривалість життя людей з таким діагнозом становить лише близько 20 років.

На сьогодні першій врятованій пацієнтці вже 24 роки. За словами Лазоришинця, всі 39 врятованих в інституті пацієнти отримали шанс на  повноцінне життя. А це означає, що не потрібно дбати про постійне високовартісне медикаментозне лікування і про трансплантацію, як єдиний порятунок у житті.