До 1 травня Мінкультури створить робочу групу щодо концепції музею тоталітаризму – В’ячеслав Кириленко

Сьогодні у Національному музеї історії України відбулася нарада,  присвячена  створенню музею історії тоталітаризму. На нараді було обговорено підходи до створення музею, його концепцію та можливі місця його облаштування.

В’ячеслав Кириленко  наголосив, що декомунізація, проведена у країнах Східної Європи, визначила їхній успішний європейський шлях.

«В усіх країнах колишнього соціалістичного табору давно це демонтовано, країни даво уже набули статусу членства в Євросоюзі і їхні громадяни живуть як громадяни вільного світу. в тому числі це трапилося і тому, що раз і назавжди після серйозних громадських протестів було визначено вектор розвитку суспільства. Декомунізація і візуальне зняття символів комуністичного режиму - це довершення справи після Революції гідності, після протестів українців, без якого неможливо говорити про незворотність змін», - заявив Віце-прем’єр.

В’ячеслав Кириленко повідомив, що концепція може бути напрацьована протягом кількох місяців. Експозиція музею, на його думку, має відображати трагізм періоду комуністичної окупації України. 

«Музейники повинні затвердити  концепцію цієї експозиції. Людина  повинна після неї виходити з нестерпним болем за те, що український народ 70 років піддавався таким жахливим тортурам. це головна ідея і мета цього музею – щоб це ніколи не повторилося. таким шляхом пішли в Угорщині, у Чехії, у Литві, у Латвії, у Грузії. Ми візьмемо все найкраще із концепції уже діючих музеїв і запропонуємо бачення по формі експозиції. її дух має бути виразно анти тоталітарний, анти авторитарний. Це декілька місяців», - вважає В’ячеслав Кириленко. 

У ході обговорення концепції музею депутат Верховної Ради Ольга Богомолець підтримала ідею створення музею тоталітаризму, який, на її думку має бути сучасним і повчальним.

«Ми повинні займатися профілактикою деструктиву, щоб такі явища ніколи не повторювалися» - зауважила політик, запевнивши, що шукатиме консолідацію в парламенті довкола створення музею.

Левко Лук’яненко нагадав, що ініціатива створення такого музею виникла в дисидентському середовищі давно, але лише тепер  її готова сприйняти  суспільна свідомість. Основними ризиками, на його думку, є те, що прийняті закони можуть не бути втілені в життя.

«Проблема в тому, як реалізувати ці ідеї, бо поки Україна не очиститься від імперських слідів, які за 340 років тут були залишені, Україна не буде Україною. Треба усвідомити цю хворобу і повернути Україні хребет» - сказав  дисидент.

За його пропозицією,  музеї тоталітаризму  мають бути створені , як в Києві, так  і в кожному  обласному центрі.

«Матеріалів про злочини окупації за 340 років  страшенно багато і їх достатньо буде не тільки для Києва, а й для  Полтави, Чернігова, Луганська та інших областей»  - підсумував

Левко Лук’яненко.

Василь Овсієнко, громадський діяч, історик  дисидентського руху  запропонував  створити  алею  повалених пам’ятників  Леніна у селі Леніне (Житомирщина), де, за його даними, перебуває і фрагмент поваленого пам’ятника Леніна у Києві. Власне музей тоталітаризму він запропонував розташувати у Жовтневому палаці, де проводилися  масові  розстріли працівниками НКВД.

Йосип Зісельс закликав уникати політизації при створенні музею і  довірити цю справу фахівцям музейної справи. Прикладами створення  таких музеїв, на його думку, може бути Музей радянської окупації у Тбілісі  або  у столицях Балтійських країн, проте створюваний в Україні музей має передавати національний характер.

Заступник голови КМДА Ганна Старостенко  запевнила, що київська влада  готова сприяти створенню  музею тоталітаризму, особливо, враховуючи сьогоденні  суспільні настрої. За її словами, кияни часто звертаються з проханням  демонтувати радянську символіку і пам’ятники радянським вождям. «Процес не відворотній, змінюється» - сказала вона.

В якості можливих локацій музею Старостенко запропонувала Націона́льний ко́мплекс «Експоце́нтр Украї́ни» (ВДНГ), або, навіть Межигір’я, як зразок новітнього тоталітаризму.

До 1 травня має бути створено робочу групу з представників органів влади, істориків, дисидентів, громадських діячів, музейників, яка пророблятиме деталі створення музею.