Десять помилок, пов’язані з судовою експертизою

 Десять помилок, пов’язані з судовою експертизою

 У даний статті розглядаються питання, пов'язані з судовою незалежною експертизою як одним із судових доказів у кримінальному судочинстві. Однак проблеми, пов'язані з помилками учасників судочинства щодо судової експертизи як судового докази, присутні у всіх видах судочинства.

Багаторічний досвід участі в судочинстві як або судового експерта, або представника (захисника), а також аналіз судової практики та законодавства про судову експертизу дозволяють стверджувати, що нерідко учасники судочинства, в тому числі судді і суди, помиляються щодо судової експертизи як судового докази. Наприклад, в одних випадках ігноруються і не використовуються можливості доведення обставин, які підлягають встановленню, за допомогою судових експертиз, а в інших - навпаки, судова експертиза без достатніх до того підстав вважається самим «головним» доказом.

Помилка № 1. Судової експертизою вважається документально оформлене дослідження, проведене фахівцем за завданням сторони захисту чи обвинувачення (наприклад, потерпілим), якщо документ називається «висновок експерта». Іноді суди визнають такі висновки судовими експертизами, а в обґрунтування цього допитують осіб, їх виконали, як експертів.

Відповідно до чинного законодавства судовою експертизою є тільки таке дослідження, яке виконав експерт на підставі постанови особи, яка провадить дізнання, слідчого, ухвали суду про призначення експертизи в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством.

Тільки зазначені особи і суд уповноважені призначати судові експертизи з обов'язковим попередженням експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Дослідження, виконані за завданнями інших осіб, можуть бути долучені до матеріалів справи і можуть виступати в якості доказів як «інші документи», якщо викладені в них відомості мають значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню.

Помилка № 2. Судова експертиза може виконуватися тільки в експертній установі (організації).

Виклик експерта, призначення та виробництво судової експертизи здійснюються у порядку, встановленому Кримінальним кодексом України.

Згідно ст. 69 КПК України експертом є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" в якості експерта може залучатися особа, яка відповідає зазначеним вимогам, незалежно від того, чи складається воно в штаті якої-небудь експертної чи іншої організації (установі), або є так званим приватним експертом.

Помилка № 3. Судова експертиза, проведена в державному експертній установі, є більш вагомим доказом у порівнянні з експертизою, виконаною «приватним» експертом, так як статус останнього менш значущий.

Відповідно до вищезазначених правовими нормами судова будівельно-технічна експертиза може проводитися поза державними судово-експертних установ особами, що володіють спеціальними знаннями в галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, але які не є державними судовими експертами. На судово-експертну діяльність осіб, які не є державними судовими експертами, поширюється дія Закону України «Про судову експертизу» (далі - Закон про судову експертизу).

На «приватного» експерта в тій же мірі, як і на державного експерта, поширюються норми кримінально-процесуального законодавства, що регулює правові інститути судової експертизи і судового експерта.

Отже, державний і недержавний судові експерти при виробництві судової експертизи володіють одним і тим же правовим статусом.

Про інші помилки, пов’язані з судовими експертизами, ми поговоримо в наступній статті.