Земельная реформа в Украине должна лишиться коррупционной составляющей

Рівень «земельної» корупції в Україні, за визнанням фахівців,аж зашкалює. З нею постійно стикаються землевласники і землекористувачі. Як спростити їм життя, зняти додаткове фінансове навантаження, яке важким тягарем лягає на сільгоспвиробництво і негативно позначається на його ефективності? Про це говоримо з президентом Асоціації «Земельна спілка України», яка нещодавно запропонувала уряду до втілення загальнонаціональну програму «10 кроків для подолання корупції в земельних відносинах», Андрієм КОШИЛЕМ.

            - Чому ви вирішили взятися за підготовку такої програми?

            - Не секрет, що земельна сфера в Україні належить до найбільш корумпованих. Такий висновок може зробити кожен, чиї інтереси дотичні до неї. І без зміни законодавства, без зміни правил гри у цій сфері її нормальне функціонування стає дедалі проблематичнішим. Корупція також зумовлює негативні наслідки в суспільстві. Тому ми підготували цю програму як пропозиції урядові, щоб врегулювати цю нагальну проблему.

            - Хто розробляв програму?

            - Головним розробником «Десяти кроків» виступив відомий експерт у галузі земельних відносин, доктор економічних наук Андрій Мартин у співпраці з колективом експертів Земельної спілки України. Крім того, цей документ розроблявся за активної підтримки Проекту USAID «АгроІнвест».

            - Що собою являє розроблена програма?

            - Ми виділили головні проблеми, які призводять до корупції в земельних відносинах, зробили їх аналіз та надали пропозиції щодо їх вирішення. «10 кроків» – це цілком реальний шлях подолання системних проблем та формування прозорих відносин між громадянами, бізнесом та владою.

            Щоб ця програма не стала лише порожньою декларацією, ми вже підготували два законопроекти на її виконання, один з яких наразі зареєстрований у парламенті, а реєстрація іншого очікується днями.

            Земельна спілка України активно працює над підготовкою нових документів, і тут ми сподіваємось на співпрацю з державними органами, насамперед, з Держземагентством, Мін’юстом, Державною реєстраційною службою, незалежними експертами, проектами міжнародної технічної допомоги, такими як «АгроІнвест», з народними депутатами і профільним Комітетом Верховної Ради. Саме від їх бажання та політичної волі багато що залежить.

            - Чи можна назвати найбільш гострі серед визначених проблем, які характерні для земельної сфери і де найбільше проявляється корупція?

            - Кожна із них по-своєму дошкуляє нашим співгромадянам, які мають відношення до земельної сфери або хотіли б у ній більш тісно працювати. Наприклад, існуюча сьогодні система дозволяє встановлювати орендну плату за державні або комунальні земельні ділянки у широкому діапазоні від 3% до 12% від їх нормативної грошової оцінки. Цей «простір для домовленостей» широко використовується недоброчесними чиновниками органів державної влади та місцевого самоврядування, які розпоряджаються такими землями. Таким чином, внаслідок «домовленостей» чиновників-розпорядників та орендарів земельних ділянок досить часто відбувається «мінімізація» плати за землю, внаслідок чого страждають бюджети територіальних громад.

            - Як це можливо подолати?

            - По-перше, треба чітко встановити правила: в яких випадках має бути яка ставка орендної плати, яка саме санкція застосовується до порушника, який вичерпний перелік підстав для відмови тощо. Щоб не було цього «простору для домовленостей» і чиновник не міг вирішувати встановити орендну плати на рівні 3% чи 12%, або який штраф накласти — мінімальний чи максимальний. По-друге, звести до мінімуму спілкування громадян та юридичних осіб з державними органами, максимально перевести його до електронної сфери. Треба провести стандартизацію документів, бо сьогодні корупція часто виникає, коли немає переліку необхідної документації, і чиновник вирішує на свій розсуд, чи приймати той чи інший документ.

            Також, на наш погляд, треба активніше йти шляхом децентралізації влади, що декларується новим урядом України. Просте рішення – повернення органам місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження землями територіальних громад за межами населених пунктів – суттєво зменшить кількість випадків, коли розпорядження землями (в т.ч. безоплатна приватизація) відбувається за одноособовими рішеннями призначених чиновників.

            - Ви згадали два законопроекти, які підготували. Розкажіть про них докладніше.

            - Перший законопроект стосується проблеми, яка у нас існує з виданням витягів із земельного кадастру. Бо згідно з чинним законодавством, будь-який реєстратор на території України повинен видавати витяг по будь-які ділянці незалежно від її розташування. Але на практиці цього не відбувається. Мешканцю Києва, аби зареєструвати ділянку в Одеській області, потрібно їхати туди, клопотатися, вистоювати черги тощо. Ми розробили законопроект, який зобов’язує будь-якого реєстратора в будь-якій місцевості проводити ті дії, які передбачені законом «Про Державний земельний кадастр». На нашу думку, це значною мірою знизить корупційні ризики. Бо ж ми знаємо, що є певні неофіційні розцінки на отримання витягів, особливо це стосується великих міст. А якщо у людини буде можливість звернутися, припустимо, десь у невеликому райцентрі до кадастрового реєстратора, ситуація поліпшиться.

            Другим законопроектом ми передбачаємо скасування закону про державну експертизу землевпорядної документації. Насправді у нас сьогодні здійснюється потрійна перевірка землевпорядної документації на відповідність вимогам законодавства. Першу проводить сертифікований фахівець-землевпорядник, який пройшов спеціальне навчання, отримав сертифікат і відповідає ним перед державою за законність документації. Другу – кадастровий реєстратор, до якого теж встановлені жорсткі вимоги, і він навіть має власну печатку і несе особисту відповідальність за незаконні дії.

            А от третю, начебто, виконує державна експертиза. Та насправді вона – адміністративний бар’єр. Місяцями і навіть роками деякі справи чекають своєї черги на отримання висновків цієї експертизи. Кажуть, є неофіційні розцінки на проходження цієї процедури. При цьому жорстких вимог для «перевіряючих» у цьому випадку не встановлено. Тому ми вважаємо, що скасування такого бар’єру значно поліпшить ситуацію.

            - Чи спиралися ви при розробці своєї програми на громадську думку?

            - Безумовно. Вперше цю програму ми презентували на засіданні Громадської ради в Держземагентстві 14 травня поточного року, де вона розглядалася представниками профільних громадських об’єднань. Також ми активно вивчаємо проблеми та можливі шляхи їх вирішення, які висловлюються на дуже популярному і корисному Форумі землевпорядників України www.zemres.com. Цей інтернет-ресурс об’єднав приватних землевпорядників, працівників Держземагентства, науковців,  представників органів місцевого самоврядування з усіх областей. Він загалом входить до десятки найбільших українських форумів і є своєрідним барометром громадської та професійної думки. Ще додатково проводилася низка зустрічей експертів земельної сфери, державних органів. Узагальнюючи всі пропозиції, ми і розробили пропонований документ. З повним текстом програми можна ознайомитися на Земельному порталі України (www.zem.ua).

            - Чи можна спрогнозувати, яким чином Кабінет Міністрів відреагує на всі ваші пропозиції?

            - Ми хотіли б, щоб почуті й підтримані були всі пропозиції, або, принаймні, – більшість із них. Хоча розуміємо, що це буде не одразу за всіма пунктами. Але ми хочемо донести професійну точку зору до керівництва держави. І зсередини показати нагальні проблеми, запропонувати їх розв’язання. Напевне, будуть свої пропозиції і у органів державної влади. Я думаю, що програма може коригуватися. Та головне – з чогось почати.

            - Питання боротьби з корупцією є дуже складним. Як ви гадаєте, у який термін цей недолік можна подолати?

            - Я думаю, що це довгий шлях. У нас земельна сфера за 23 роки земельної реформи стала корупційним середовищем. Приміром, зважте, що заробітна платня державного кадастрового реєстратора складає близько 1500 гривень. І він ухвалює вкрай відповідальні рішення, за які несе особисту, кримінальну відповідальність. Така заробітна плата замала, тож спонукає до корупції. І ми вказуємо на цю проблему, долаючи яку, можна зменшити корупційні ризики.

            Сьогодні ніхто не знає достеменно, скільки часу потрібно для суттєвого подолання корупції в земельній сфері, для виконання нашої програми. Треба розуміти, що частина її складових – це не дуже популярні рішення. Скажімо, ми пропонуємо переглянути безоплатну приватизацію, яка у нас на сьогодні стала ще одним корупційним механізмом. Отримати землю безкоштовно практично неможливо, на цьому процесі годується чимало різних ланок.

            - А як ви хочете це зробити?

            - Ми пропонуємо заміну «безоплатної», а фактично ПЛАТНОЇ приватизації іншими формами державного сприяння соціально незахищеним верствам громадян. При цьому має бути збережене право безоплатного оформлення у приватну власність земельних ділянок, на яких розташовані існуючі житлові будинки. А тим, хто захоче приватизувати ділянки без будівель, запровадити механізми оплати. Можливо – з великою розстрочкою, щоб і у людини була можливість придбати земельну ділянку, і щоб держава отримувала від цього якийсь зиск. І при цьому передбачити заборону на певний час на зміну призначення цієї земельної ділянки, щоб не було ґрунту для зловживань. Треба розуміти, що держава фізично не зможе забезпечити безоплатну приватизацію всім, хто має на неї право, — банально не вистачить землі. Від цієї практики потрібно поступово відходити. Залишати деякі пільгові категорії, але загалом земля є економічним активом, вона повинна бути платною. Інакше своє слово скажуть корумповані ділки.

            - Ви подали два законопроекти для реалізації вашої програми. Та скільки загалом треба Верховній Раді ухвалити законів, щоб побудувати законодавче підґрунтя для боротьби з корупцією в земельній сфері?

            - Проблеми, які ми висвітлюємо, є комплексними. Для їх вирішення потрібно, по-перше, глибоко вивчити ці проблеми, по-друге, напрацювати бачення держави з цього приводу. Тому така робота є тривалою і поступовою. Але деякі кроки, дуже чіткі, в тому числі й скасування державної експертизи, запровадження витягів по всій території України, організаційно досить просто зробити. І це має привести до швидких результатів.

Максим НАЗАРЕНКО,

            Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань