Государство получило только 7% от штрафов, наложенных во время проверок бизнеса

Держава отримала у 2013 році лише 7 відсотків штрафних сум, які застосували контролюючі органи під час перевірок бізнесу

КИЇВ, 3 квітня 2014 року. Держава отримала лише 7 відсотків з 4 млрд. грн. штрафів, які минулого року застосували контролюючі органи під час перевірок бізнесу. Про це заявив заступник Голови Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко під час презентації результатів другого щорічного огляду діяльності контролюючих органів та їхнього впливу на бізнес. При цьому 93% призначених штрафів не потрапляють до бюджету через корупційні дії держструктур.

За даними проведеного ФРУ дослідження, у 2013 році кількість перевірок підприємств зменшилась на третину, а кількість накладених фінансових санкцій зросла з 3 млрд. 167 млн. 867 тис. грн. до 3 млрд. 963 млн. 801 тис. грн. Найбільшу кількість перевірок провели Державна служба України з надзвичайних ситуацій (282,5 тис. перевірок), Державна санітарно-епідеміологічна служба України (160,8 тис.), Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України (158,6 тис.), Пенсійний фонд України (139,7 тис.), Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (133,4 тис.).

«Новим явищем 2013 року стало стрімке зростання частки позапланових перевірок бізнесу. Для ряду держструктур кількість незапланованих перевірок перевищує план у п‘ять-шість разів», - відзначив Олексій Мірошниченко. За його словами, найбільш інтенсивно позапланові перевірки проводили Державна архітектурно-будівельна інспекція України (перевищує кількість запланованих перевірок у 6,2 рази), Пенсійний фонд України (6 разів), Державна інспекція України з питань праці (2,9 рази), Державна інспекція енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії (2,7 рази), Державна санітарно-епідеміологічна служба України (2 рази).

Федерація роботодавців України висловила стурбованість негативною тенденцією зростання кількості позапланових перевірок, які проводились без попередження та дотримання визначених законодавством процедур, винятково на підставі звернення фізичних або юридичних осіб. “Такі перевірки нерідко мали замовний характер та містили ознаки рейдерства», - зауважив заступник Голови  ФРУ Олексій Мірошниченко.

Серйозне питання, на думку експертів ФРУ, викликає і сама ефективність державної контрольно-наглядової діяльності. Адже протягом 2013 року витрати державного бюджету та інших джерел на утримання контролюючих органів склали 24,7 млрд. грн. Для проведення тільки однієї перевірки у 2013 році держава витрачала 16 тис. грн. “При цьому з накладених майже 4 млрд. грн. штрафних санкцій до держбюджету не потрапили 3,7 млрд. грн. Це дає підстави говорити про наявність значної корупційної складової в діях контролюючих органів”, - констатував Олексій Мірошниченко.

Також Федерацією роботодавців України було здійснено детальний аналіз по 19 центральним органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать 685 державних підприємств (547 належить тільки Держсільгоспінспекції), що надають платні послуги, необхідні для надання адміністративних послуг. Зазначені платні послуги, вважають в ФРУ, нав’язують суб’єкту господарювання на договірній основі оплату контрольно-наглядових функцій та завдань, які мають виконуватись за законом. Сама ж вартість однієї платної послуги коливається від 600 грн. до 3 млн. грн.

“Діюча система контролю за діяльністю підприємств – проблема і для бізнесу, і для держави. Не потрібна така кількість контролерів. І проблема не тільки в кількості перевірок, а і в платних послугах, які бізнес у примусовому порядку повинен купити у держпідприємств тільки тому, що комусь це потрібно. Перевірки та платні послуги – це колосальні проблеми, які зв’язують бізнес по рукам та ногам. Ми повинні змінити цю ситуацію – скоротити повноваження контролюючих органів та зробити їх роботу зрозумілою і прозорою. Це буде реальний вклад у покращення інвестиційного клімату в Україні”, - наголосив під час зустрічі з донецьким бізнесом наприкінці 2013 року голова Федерації роботодавців України Дмитро Фірташ.

В Федерації роботодавців України пропонують ліквідувати додаткові послуги, які надаються підприємствами, заснованими центральними органами виконавчої влади і передують отриманню адміністративних послуг. Це так звані наукові супроводи, моніторинги, спостереження, експертизи, підтвердження відповідності, надання висновків – конкретизують в ФРУ.  Для цього, пояснюють в ФРУ, необхідно внести зміни більше ніж до 70 нормативно-правових актів.

Крім того, в ФРУ пропонують виключити з переліку підстав для проведення позапланових перевірок звернення юридичних та фізичних осіб, а також встановити персональну матеріальну відповідальність кожного перевіряючого за прийняття рішень про зупинку або обмеження діяльності суб’єкта господарювання, обґрунтованість яких не підтверджена адміністративним судом, а також за порушення самої процедури проведення перевірки.