Как обманывают киевлян на сотни миллионов гривен (ВИДЕО)

Дані статистики свідчать, що за минулі 4 місяці реальна плата за послуги теплопостачання у житлові будинки  столиці збільшились удвічі.
Якщо плата за опалення в Деснянському районі столиці в листопаді 2013 становила у платіжках – 240 грн, у грудні - 300 грн, у січні 2014 р. - 320 грн., то у лютому послуги з теплопостачання підприємством пана Ахметова були оцінені в - 410 грн. Навіть з урахуванням того, що в цілому зимовий сезон видався, за винятком декількох тижнів, досить теплим.

У «прозорості» встановлених тарифів за послуги з надання тепла в будинки сумніваються й експерти в галузі ЖКГ. Так, наприклад, Олександр Сергієнко, директор аналітично-дослідницького Центру «Інститут міста» в інформаційно - аналітичній програмі «Комуналка» на INTV заявив про свої підозри, що у вартість комунальних тарифів для населення комунальники сьогодні закладають не тільки інноваційну складову, але й так звані «відкати» комерційним фірмам. А це означає, що поки платіж доходить до постачальника комунальних послуг, він конвертується ще через дві -три комерційні фірми - «прокладки». Звідси виникають й високі тарифи для населення.

«Ось де потрібно бути фахівцем, щоб у цьому розібратися. У прокуратурі та міліції є такі фахівці але,  на жаль, це не спрацьовує. Потрібно сумлінне ставлення до своїх службових обов'язків. Наприклад, в одному з районів столиці керує голова адміністрації, який очолює і приватну комерційну структуру - 000 Титов. Це  товариство з обмеженою відповідальністю обслуговує цей район. Він бере гроші з бюджету, і як глава району перекладає їх у свою кишеню. Це ненормально. Це - конфлікт інтересів. Якби комерсант не був главою РДА було б зрозуміло, що він на чесних підставах виграв даний конкурс» , - зазначив Олександр Сергієнко.

Директор аналітично-дослідницького Центру «Інститут міста» також зазначив, що постійно спілкується з двірниками.
«Я «знизу» контролюю, куди йдуть платежі в ЖКГ. Двірникам на місяць - два затримують зарплату. Населення сплачує за комунальні послуги на всі 100%, а зарплати двірникам - немає. Поки ці гроші дійдуть до кінцевих виконавців - до двірників і сантехніків - їх вже немає. Фактично, комунальників обдирають» , - сказав аналітик.

Він також додав, що в багатьох містах України встановлено ​​наступну систему оплати: абонентська плата нараховується протягом усього року, а в опалювальний сезон - додатково. В окремих житлових багатоповерхівках столиці, де були встановлені будинкові лічильники тепла, подібну систему розрахунків вже впроваджено. Їх число сягає не більше 30 %.

«Вони сплачують лише в опалювальний сезон. А, решта будинків, де відсутні лічильники тепла, - протягом усього року. Отже, складно сказати, що гірше. У будинках, де встановлені лічильники, оплата нараховується за їх показниками. Інше питання у тому, що мешканці не бачать цих показників. Я намагався пробитися у підвал й зняти поточні показники з лічильника, але мені категорично в цьому  відмовило керівництво ЖЕДу. За якими показниками лічильника ми їм платимо - невідомо. Мешканці тих будинків, де не встановлені лічильники тепла, змушені платити протягом усього року, але з однією умовою, - щорічно їм були б зобов'язані робити перерахунок. Перерахунок теж було передбачено й закладено в нормативні документи. Проте, дані перерахунки протягом двадцяти минулих років, на жодному з підприємств теплоенергетичної галузі не проводяться. Це - сотні мільярдів переплачених населенням, й не врахованих гривень», - констатував Сергієнко.

Він додав, що у нього в аналітико-дослідницькому Центрі «Інститут міста» є відповідні дані, отримані з державних органів влади.
«Через відсутність перерахунків за тепло, наданим  «Київенерго» та Дарницькою ТЕЦ, комунальники щорічно, як «подарунок»від жителів столиці отримують кілька сотень мільйонів гривень не облікованих надприбутків. Фактично, приховані, тіньові гроші надходять на рахунки комунальних підприємств за ті послуги, які не були надані. Нові господарі теплопостачальних компаній вже давно залізли до кишень киян, але самі жителі столиці про це до цих пір не знають. Кияни платять - ні за що», - зауважив Олександр Сергієнко.

І, дійсно, якщо розглядати принципи тарифоутворення в Києві, та інших містах України, то виникає наступна картина. Устаткування теплопостачальних компаній давно застаріло. Навіть, у столиці досі в деяких котельнях тепло виробляють в котлах, вироблених ще в 30 -ті роки минулого століття. Про яку економію та прозоре тарифоутворення може йти мова, якщо всі кошти на підтримку галузі роздаються чиновниками непрозоро, шляхом дотацій і подачок з державного бюджету. Зрозуміло, що це так званий зашморг, за допомогою якого чиновники з Кабміну, центральної влади, перекладають на плечі міських голів на місцях. Мер, якби він був самодостатньою фігурою, мав бюджет, він би не допустив руйнування систем життєзабезпечення населення, й підтримував би їх у належному стані. Звичайно, десь економічно вигідно переходити на індивідуальне опалення, але необхідно все й прораховувати. Отже, відмова від централізованого опалення відбувається через те, що було зруйновано інфраструктуру. Інші причини, - відсутні.

У чесності столичних комунальників з КМДА вже не раз виникали приводи засумніватися. Буквально сьогодні оперативники столичного УБОЗу затримали двох чиновників, які вимагали, й отримали 24 тисячі гривень.
Хабар вимагали за надання актів допуску на постійну експлуатацію двох індивідуальних теплових пунктів. Теплопункти було встановлено  для обігріву приміщень магазину в одному з супермаркетів столиці.
Комунальники, за надання аналогічних послуг, мали намір збагатитися ще на 100 тисяч гривень.

Начальник відділу по боротьбі з корупцією столичного УБОЗу Андрій Чапчай зазначив, що вони встановлюють, з кого ці хапуги ще вимагали гроші. Тому, сьогодні сподіватися на «прозорі» тарифи для населення,  - не доводиться.

Підсумовуючі сказане можна говорити не лише про те, що галузь Житлово -комунального господарства у нас в країні сьогодні не просто важко хвора. Вона сьогодні мені нагадує «важкого» потерпілого, якому медики швидкої допомоги тільки що розпочинають робити реанімаційні заходи. Але, зворотний відлік вже пішов не на хвилини, а на секунди. Без інтенсивної терапії - люстрації та покарання чиновників, які за довгі роки встигли себе «проявити» лише у розкраданні бюджетних коштів, комунальна галузь самостійно встати з колін, - не зможе.

)

Источник