Вдасться втримати ціни на цукор і, взагалі, на продукти?
Якщо думати про те, що це може зробити нині діючий міністр аграрної політики, то, очевидно, не вдасться. Бо цукровий ринок потребує фаховості і величезного професіоналізму, про що не можна казати про людину, яка була щойно в вашому сюжеті. Мені здається, що тут має бути серйозна і комплексна політика держави у ставленні до цукрового ринку.
І вона повинна бути зв’язана не тільки з забороною встановлювати чи підвищувати ціни. Очевидно треба прослідкувати взагалі за еволюцією цієї проблеми, адже вона розпочалася не зараз, а розпочалася ще влітку 2005 року. Тоді коли, як ми пам’ятаємо, була цукрова криза.
Я не впевнений, що вдасться зараз запобігти новій кризі. І причина тут не тільки в непрофесіоналізмі міністра, або виконуючого обов’язки, про що сьогодні тільки лінивий не каже. Причина тут, значною мірою, і в тому, що, на жаль, зараз в українській економіці є прагнення, а можливо це є результат невміння випереджати ті чи інші кризи. Передбачати, прогнозувати вузькі місця і створювати комісії не після того, як криза вже виникла, і рефлексувати, реагувати на те, що вже є проблемою, а не давати можливості, щоб ця проблема загострювалася. Мені здається, що це сучасна вада політики.
Стосовно політики у м’ясо-молочній кризі. Чия ж це все-таки перемога?
По-перше, ніякої перемоги немає. Нам багато чого кажуть, нам і по газовій тематиці казали, що це є перемога України. А ми попереджали, що це є величезна афера і авантюра. І сьогодні вже Єхануров каже, що можемо денонсувати.
Чи варто, на вашу думку, це зараз робити?
А ми ще не знаємо, що денонсувати. Такої непрозорої кампанії угодовської чи договірної в Україні я ще не пам’ятаю. По-перше, непрозорої, по-друге, непрофесійної, а по-третє, пов’язаної з власним інтересом дуже високих чиновників і високопосадовців.
І сьогодні не тільки політики підтверджують, що парламент правильно 10 січня зробив висновок, вердикт аферистичності і авантюризму цієї угоди. Сьогодні про це вже кажуть прості люди. Бо все це вилізло на поверхню. І весь той обман, який як макаронні вироби вішався людям на вуха, сьогодні виліз на поверхню.
Сьогодні навіть готові замінити посередника. Наскільки це зараз ефективно?
Для мене взагалі незрозуміло, яким чином урядовці казали, що це Росія визначила «Росукренерго». А пан Івченко казав, що ми з чортом лисим готові співробітничати. Очевидно, в нього є досвід.
А Путін каже, що це Україна захотіла
Безумовно, в тому то і справа, що саме Україна запропонувала саме таку посередницьку компанію, яка сьогодні є монополістом для постачання всього імпортного газу. Вже не тільки російського – і казахського, і туркменського, і узбецького. В нас немає в плані енергопостачання вже двохсторонніх стосунків, як це завжди було. В нас є стосунки з одіозною, з сумнівною репутацією непрозорою. А про це кажуть і американці, і європейці. А зараз це сказали вже і росіяни. Я думаю, тут мають серйозно попрацювати правоохоронні органи, втому числі і Генпрокуратура. Я хотів би, аби це доручалося ще 10 січня. Все треба робити вчасно. І в Алчевськ приїздити вчасно.
Чому досі немає кошторису, скільки потрібно грошей на всі роботи?
Всі кажуть про те, що дані доручення, ми знаємо, що був президент, правда, через 10 днів після того, як люди там мерзли. Був зараз в.о. прем’єра. А я вчора прилетів ввечері із Луганської області. Був і в Сєвєродонецьку, і в Лисичанську, і в Луганську. Знаю ситуацію в Алчевську. І можу сказати, що не тільки не виконується графік робіт, а він дуже серйозно відстає від того, про що каже президент.
Очевидно, від того, що, по-перше, не реалістичність завдань. Бо коли завдання даються на камеру і багато кореспондентів – хочеться бути жорстким, діловим. А треба просто знати ситуацію. По-друге, треба, аби цим займалися професіонали, а не люди, що займаються перевиборною кампанією, і з цією метою відвідують Алчевськ. І ще мене дуже здивувало – я вчора почув інформацію, не знаю, наскільки вона точна, що на потреби Алчевська мало виділятися 20 млн. гривень.
А сьогодні дуже серйозне питання, а хто буде платити за перебування оцих дітей, які в Криму? Сьогодні вимагають, щоб платили з цих 20 млн. За підрахунками, оці 10 млн. і можуть піти дійсно на влаштування дітей в Криму. А на потреби відновлювання системи комунального забезпечення, дуже легко підрахувати, – залишається 10 млн. В зв’язку з цим, думаю, нашим телеглядачам буде дуже цікаво, що Україна Грузії дружній 12 млн. перерахувала. Очевидно, пріоритети такі.
Що готові зробити парламентарі, аби вирішити ситуацію з вкладчиками?
Мене як представника моєї політичної команди Народного блоку Литвина просто шокує, що останнім часом слово афера стає все більш вживаним в українському політикумі. І не тільки в українській реальності. Газова, житлова авантюра. Ми сьогодні бачимо, що масштаб стосується як окремих міст, так і України в цілому. Парламентарі мають казати своє слово.
Не просто слово. Мають заслухати представників, які причетні до цього. А зараз треба з’ясувати, хто давав погодження. Адже представник фірми посилається на реальні конкретні документи. Хто давав ці документи? Хто давав дозвіл? Хто виділяв ці землі? І таке інше. Для початку, я думаю, щоб було серйозне слухання. Я думаю, парламентарі поставлять багато питань.
Суд зобов’язав вас виплатити Валентині Семенюк відшкодування. Ви готові?
Що значить суд визначив? Справа шита білими нитками. До того, як суд виніс рішення, були готові інформаційні документи, і поширені. Мої представники вже подають апеляцію. Я переконаний, що Київський апеляційний суд... я хочу заінтригувати журналістів, тому що в понеділок в 11 годині в УНІАН я дам комплект кожному журналісту документів, які підтверджують.
Я назву одну фірму, вона була названа на засіданні Кабміну в липні 2005 року. За сприяння цієї пані комбінат «Криворіжсталь» здійснював імпортні поставки в інтересах одного народного депутата. І тут в мене данні митної служби.
"НТН"
e-news.com.ua