У Вінниці розпочинає роботу Всеукраїнська конференція

Як уже повідомлялось, Міністерство охорони здоров’я України відповідно до Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення» (№1694/2005 від 6 грудня 2005 р.) розробило проект документу “Національний план дій в інтересах здоров’я народу України”, котрий нещодавно міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко представив у Кабінеті Міністрів України – так звану „дорожню карту” розвитку галузі, в якій визначено стратегію і тактику структурних змін шляхом взаємопов’язаних короткострокових, середньострокових та довгострокових заходів.

Метою Всеукраїнської конференції працівників галузі охорони здоров’я, яка 27-28 лютого проходитиме у м. Вінниця, є фахове обговорення проекту національного плану дій щодо подальшого розвитку охорони здоров’я населення України, вдосконалення нормативно-правового забезпечення, подальшого розвитку фінансування охорони здоров’я, відпрацювання напрямків захисту прав медичних працівників та пацієнтів – згідно з пропозиціями та поданням фахывцыв у сферы охорони здоров’я та громадських організацій медичних працівників.

У конференції беруть участь понад 1000 учасників: міністр охорони здоров’я Юрій Поляченко, лікарі та медичні працівники з усіх регіонів України, представники міністерств, відомств, закладів медичної науки та освіти, Національної академії наук України, Академії медичних наук України, професійних медичних товариств, асоціацій, федерацій, спілок, громадських та міжнародних організацій.

Під час роботи конференції- на секційних та пленарному засіданнях - учасники та гості розглянуть питання сучасного стану здоров’я народу України, ситуацію в охороні здоров’я населення України, надання медичної допомоги, шляхи розвитку галузі.

У перший день конференції працюватимуть 7 секцій, в яких будуть обговорюватись актуальні проблеми галузі: Організаційні засади системи охорони здоров’я. Фінансові та економічні засади – можливі зміни до бюджетного кодексу, шляхи залучення позабюджетних коштів на охорону здоров’я, субвенції коштів державного бюджету місцевим бюджетам, зміни юридичного, господарського та фінансового статусу закладів охорони здоров’я, забезпечення належних умов праці та заробітньої плати;

1) Медична наука та високоспеціалізована кваліфікована медична допомога, іноваційна політика в охороні здоров’я – матеріально-технічного забезпечення, проблеми переоснащення наукових лабораторій, перспектив розвитку наукових досліджень для удосконалення високоспеціалізованої медичної допомоги, їх адекватність проблемам практичної охорони здоров’я;

2) Кадрового забезпечення в системі охорони здоров’я – інформаційні технології для поточного і перспективного планування потреби у медичних кадрах, проект Концепції медичної освіти в Україні, шляхи впровадження в Україні європейських освітніх стандартів, альтернативні форми розподілу випускників, післядипломної освіти, оптимізація номенклатури медичних спеціальностей та посад;

3) Стандарти та якість медичної допомоги. Роль громадськості у розвитку системи охорони здоров’я – існуюча система акредитації та ліцензування, система оцінки якості, правові недоліки застосування стандартів в медичних закладах та необхідність розробки галузевої програми контролю якості медичної допомоги, роль професійниих медичних асоціацій у розвитку системи охорони здоров’я;

4) Організація медичної допомоги на первинному, вторинному та третинному рівнях – необхідність змін існуючої структури надання медичної допомоги, шляхи та перешкоди реформування організаційних засад надання медичної допомоги, розвиток сімейної медицини як ефективної клініко-організаційної форми первинної медико-санітарної допомоги, правове та ресурсне забезпечення змін, професійного та соціального захисту працівників системи охорони здоров’я та ін.

5) Медикаментозне забезпечення населення – проблеми та шляхи розвитку вітчизняної фарміндустрії, шляхи регулювання цін на фармпрепарати, системи контролю якості лікарських препаратів; діяльність Державного фармакологічного центру;

6) Громадське здоров’я і розвиток Державної санітарно-епідеміологічної служби України – пограму розвитку національної системи санітарної та епідеміологічної безпеки населення України, гармонізацію вітчизняного санітарного законодавства із законодавством Євросоюзу, принципи формування бюджету, структурної організації, кадрових та матеріально-технічних ресурсів Державної санітарно-епідеміологічної служби, наукового та методичного забезпечення санепіднагляду, професійний та соціальний захист працівників санепідслужби.

У процесі роботи секцій та на пленарному засіданні конференції передбачається доопрацювати проект Національного плану дій в інтересах здоров’я населення України – дорожньої карти розвитку галузі охорони здоров’я та прийняти відповідне рішення.

Інформаційно:

„Національний план дій в інтересах народу України” (проект) охоплює:

1. Короткострокові заходи (2006 рік) — передбачають зміцнення нормативно-правової бази (розробити і подати на розгляд Верховної Ради України зміни до Конституції України та законодавчих актів, проект закону “Про медичну діяльність та заклади охорони здоров’я”; загальнодержавні програми: „Попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань", „Протидія захворюванню на туберкульоз", „Боротьба з онкологічними захворюваннями на 2007-2014", "Сімейна медицина" - інформатизації галузі охорони здоров'я - єдиної системи надання екстреної медичної допомоги тощо).

У 2006 р. також передбачено: розробити та прийняти механізми визначення базового пакету медичної допомоги, що має надаватися громадянам безоплатно за рахунок державних коштів; створити Всеукраїнський центр охорони здоров'я матері і дитини; розробити механізми передачі цільових субвенцій для виконання державних програм у сфері охорони здоров'я з державного - місцевим бюджетам; створити реєстр лікарів України;

доопрацювати та затвердити Концепцію медичної освіти в Україні з врахуванням європейських освітніх стандартів; розробити довгострокові прогнози потреби країни у медичних кадрах та перспективний план їх підготовки; створити належні виробничі і соціально-побутові умови, включаючи забезпечення житлом для медичного персоналу, зайнятого у закладах первинної медико-санітарної допомоги сільської місцевості; розробити систему заходів соціального захисту та перепідготовки медичних працівників, які можуть вивільнятися у процесі реформування галузі охорони здоров'я; розробити та затвердити "Етичний кодекс лікаря", "Фармацевтичний етичний кодекс" та інше.

2.Середньострокові заходи (2007-2009 роки) — планується: розробити і подати на розгляд Верховної Ради України Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування", "Про права пацієнта"; - "Про українську колегію лікарів та професійні медичні асоціації" та ін.нормативно-правові акти; Створити Інститут стратегічних досліджень в галузі охорони здоров'я.

3. Довгострокові заходи (2010-2011 роки) – передбачається: здійснити передачу у комунальну власність відомчих медичних закладів та забезпечити їх діяльність в єдиному медичному просторі, завершити формування мережі лікарських амбулаторій, інших форм загальної лікарської практики (сімейної медицини), завершити реорганізацію стаціонарного сектора на основі функціональної диференціації ліжкового фонду і розподілу лікарень на заклади: для надання екстреної допомоги, для планового лікування хронічних хворих, для відновного лікування і реабілітації, для надання медико-соціальної допомоги (хоспісів).

Після прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування" завершити створення інфраструктури закладів та запровадження соціального медичного страхування.

Прес-служба КМУ

e-news.com.ua