Віктор Пинзеник: "Влада повинна працювати на людей"

Чому, на вашу думку, керівник уряду вирішив не називати поки що прогнози розвитку економіки на цей рік?

Але ви як фахівець можете спрогнозувати...

Це не було предметом сьогоднішнього обговорення. Уряд був присвячений оцінці поточної ситуації і підсумкам минулого року.

Показники економіки цього року будуть такі як і у минулому, кращі чи гірші?

Все залежатиме від політичних рішень, які будуть прийматись вже після виборів. Тому що ситуація визначається, це не є стихійне лихо чи чергування зими-весни і так далі. Яке рішення приймається, така й ситуація в Україні. В нас звикли, що політичні рішення приймаються в прямому розумінні. Я маю на увазі питання економічної політики. Тому що немає питання, і будь-які процеси можна прискорити, змінити чи уповільнити.

Тобто ви не можете зараз сказати: прискориться інфляція чи буде така, як і була.

Поки що те, що відбувається в країні, допомагає вважати, що ми вкладаємося в параметри в розрахунках бюджету. В січні була інфляція менша, ніж у січні минулого року на піввідсотка.

Якщо не вкладемося, і за яких факторів можемо не вкластися?

Економічних причин я не бачу, чому б ми могли не вкластись. І є певні невизначеності, про які я неодноразово говорив. І вони стосуються газового ринку.

Що саме, які негативні фактори вплинула на погіршення економіки у минулому році?

Можна запитати, що ви вкладаєте в погіршення?

Деякі політичні сили говорять про падіння ВВП, підвищення цін, про інфляцію...

По-перше, я сподіваюсь, що ніхто не впав, тому що ВВП не впало. А валовий продукт минулого року зріс на 2,6%. Але саме головне для людей - не просто динаміка росту. Давайте я цифри не дуже багато буду вживати. 2004 рік – ВВП виріс на 12%, а доходи бюджету на 23%. 2005 рік - ВВП виріс на 2,6%, а доходи бюджету на 63%. Тобто доходи росли шаленими темпами, тому що перекрити багато каналів розкрадання грошей. І гроші відправили суспільству через соціальні виплати, які дехто називає прожиранням доходів бюджету.

Стосовно інфляції?

Інфляція була меншою, ніж в 2004 році. Вона була 10,3%, а в 2003-му – 12% з чимось. А в промисловості було 24% в 2004 році, і 9,5% в 2005-му.

Деякі експерти говорять, що в 2006 році можлива фінансова криза через збільшення соціальних виплат.

Точно. О першій годині, 12 хвилин, 13 з половиною секунд. Коли слухаєш деяких горе-спеціалістів, то не хочеться жити. Бо їхні пророцтва декого чомусь обмежуються датою 26 березня. Хотів би інформувати, що на валютному ринку - спокій, бюджет виконується. І той, хто кричить, що є деякі проблеми – хочу ще одну цифру назвати: в нас є право на позики в Міністерства фінансів.

Ми до цього часу не позичили ні копійки. Тому що економимо на цьому на обслуговування боргу, економимо гроші. В нас достатньо ресурсу і по надходженнях, аби виконати завдання бюджету. Бюджет перевиконаний за два місяці на 500 мільйонів гривень.

Говорять про те, що гроші від «Криворіжсталі» неякісно, неправильно витратили.

Кого ви слухаєте? Кажете, говорять. Ці кошти від приватизації використані відповідно до закону «Про державний бюджет на 2005 рік» – це єдиний закон, який визначає розподіл державних грошей. Кілька років підряд країна має бюджет, видатки якого перевищують доходи. Наприклад, доходи – 90, видатки - 100.

Виникає питання: за рахунок чого ті 10 мільярдів повинні будуть покриті? Це може бути друкарський верстат. Слава Богу, Україна від цього варварського способу відмовилася. Це може бути борг – позичити гроші. Слава Богу, Україна від цього теж відходить, і ми борг зменшуємо вже другий рік підряд. Або це може бути приватизація. І от згідно закону «Про держбюджет» частина коштів витрачена. Друга частина знаходяться на рахунку уряду. Вони розписані теж законом про бюджет на 2006 рік.

Як може вплинути на економіку те, наскільки підвищуються енергоносії?

Є одне складне питання, на яке ми хочемо почути відповідь самі: якою буде ціна? Зараз в угодах ціна не зафіксована, не визначена. Інакше кажучи, є великий ризик, що вона може бути переглянута в будь-який момент часу. Там не містяться рівні умови щодо транзиту газу через Україну. З другого боку, ціни на газ можуть мінятись на обґрунтовану вимогу однієї сторони.

Причому інша не має права відмовитись, якщо є така вимога. Ця позиція діаметрально протилежна позиції по транзиту. Бо там ставка зафіксована, і для «РосУкрЕнерго» вона не може мінятись 2 роки. А до 2030-го року вона може мінятись лише два рази. І виникає ризик у зв’язку з тим, що ціна може мінятись в будь-який момент часу. І от ми зараз не знаємо, чий газ надходить в Україну – туркменського нібито нема, а російський газ має ціну 230 доларів.

По-вашому, хто стоїть за «РосУкрЕнерго», і хто швидше оприлюднить цих людей – прем’єр, якому президент доручив, чи пан Бакай?

Я не знаю, хто стоїть за «РосУкрЕнерго», але мені здається, що не в цьому суть питання. Хто б не стояв за «РосУкрЕнерго», Україна має перевести стосунки не з компанією, якій нічим відповідати. До речі, компанія виникла не минулого року.

 Її заснували наші попередники. Україна має перейти в систему прямих стосунків з РАО «Газпром». Ось чомусь умови транзиту надає українська сторона, яка має газотранспортну систему. Ось щоб наша країна мала такі ж самі гарантії від компанії «Камагаз». Такою компанією є не «РосУкрЕнерго», а «Газпром».

Чому саме зараз з’явився пан Бакай, який хоче інформацію оприлюднити? Кому це на руку? Чиє замовлення?

Мені дуже не хотілося б, щоб тема, яка дуже важлива для України. Це надзвичайно серйозний виклик, що мав би консолідувати всі політичні сили навколо проблеми, що вона політизувалась. Але певно краще задати питання самому Бакаю.

По яким сферам вдарить підвищення цін на газ, крім хімічної та металургії?

Це системна ціна, яка впливає на всі сегменти національної економіки. Безумовно, нас очікує підвищення цін, які відбуваються в усьому світі. Але Україна має шанси амортизувати таке підвищення, тому що в неї є прекрасний інструмент захисту. Це унікальний річ, яка називається газотранспортна система України. Це річ, без якої російський експорт в Європу неможливий.

Це не труба. Бо труба - це пряма кішка, це стандартний обсяг прокачки. Українська ГТС здатна накопичувати газ влітку і використовувати зимою. Це неможливо зробити ніде, крім території України.

Можна збільшити видобування українського газу і нафти.

Можна, але це не один рік. Це потребує інвестицій і простих прозорих процедур доступу інвесторів до цього ринку. Будь-яке право на розробку родовищ мусить продаватись так, як продавалась «Криворіжсталь» - через відкритий аукціон.

В бюджеті цього року вистачить грошей на рятування таких проблемних галузей, як, наприклад, житлово-комунальне господарство?

Де виникають податки бюджету, пов’язані з ціною газу? – Це житлово-комунальні платежі, рішення по їх зміні не прийнято. І ресурсами бюджет забезпечений в достатній мірі, щоб проплатити житлово-комунальні послуги в бюджетній сфері.

Те, що ви пішли у відпустку, дехто пов’язує з незгодою з газовою угодою, про те, що Росія може підвищити ціну заднім числом в будь-який момент.

Я чітко висловив свою позицію і не тільки на засіданні уряду, але й і у ВР. Я вважаю надзвичайно небезпечними і ризикованими угоди для країни. Україна мусить вийти на нульовий варіант. Я розумію інтереси Росії і поважаю їх, але хочу бачити захищеними інтереси наших громадян. Тому ми приречені до цих речей повернутись ще раз.

То ви повернетесь після 26 березня?

Але зараз я знаходжусь у відпустці. Ми витягнули в минулому році вкрай непростий бюджет. Я ніколи не займався вирішенням таких складних задач. Сподіваюсь, більше нікому не випаде на долю рішення задачі - закрити дірку в 32 мільярди гривень. Ми цю дірку закрили. Ми закрили тіньові схеми.

Виконали соціальні зобов’язання, і не тільки не влізли в борг, але й зменшили його. Тому я сподіваюсь, таких задач більше в Україні не буде. Ми виконали цей бюджет, бюджет двох місяців виконується. Зараз доля країни, в великий мірі, залежить від того, які політичні сили підуть на вибори. Тому я зараз командую блоком «Пора-ПРП», який бере участь в виборчій компанії.

Чи повернетесь ви після 26 березня в своє крісло?

Заява про відпустку - до виборів.

До 26 березня. А 27 березня?

Ну, я підтверджую – заява до 26 березня.

Те, що сьогодні прем’єр говорить, що будуть підсумки роботи облдержадміністрації перевірятися в квітні. Тоді з’являться кадрові зміни. Чи не пов’язано це з тим, що будуть з’ясовувати стосунки, як відбулися вибори в цих регіонах?

Не шукайте, мабуть, того, що там нема. Те, що кадрові зміни мають бути, це очевидно. І це нормально. Нормально, коли допускають помилки в кадрових речах. Біда не в тому. Біда - коли помилки не виправляють. Чому в квітні поставить питання прем’єр, тому що закінчиться перший квартал, і можна буде оцінити результати роботи по підсумках першого кварталу.

Ваш блок пропонує створити перший державний центр захисту справ співвітчизників, які знаходяться за межами держави. Чому раніше ви не опікувалися трудовими емігрантами, які перебувають за кордоном?

Я думаю, що ми можемо ще не одну проблему назвати, якою ми опікуємося. Деякі не озвучуємо. Якщо є проблема, нею колись треба займатись. Важливо те, що проблема існує, і є сили, які зреагували на неї.

На це потрібні гроші з державного бюджету?

Є речі, які реалізовані без витрачання коштів бюджету. Політична партія не має права витрачати кошти бюджету, якою б вона не була. В бюджеті розписані кошти, і ми не маємо права витрачати кошти поза рамками державного бюджету.

Говорять про те, що люди зараз орієнтуються не за програмами, а за прізвищами списків. В вашому списку «ПРП-Пора» більш відомі люди в перших числах. Інші - менш відомі. Чому так розкручуються лише ці люди, і чи є і вони достатньою афішею для того, щоб звернути увагу людей?

Я не орден, щоб вішати на груди, і по цьому ордену хтось би орієнтувався. Так, можливо, в нас є нові прізвища. Це маловідомі люди. Кличка знають всі, але є маловідомі люди. Але це люди, які відстоюють ті ж самі цінності, які відстоюємо ми. Для нас важливі ідеали, які хотіли реалізувати люди протягом року, і ми ідеали будемо відстоювати. Влада повинна бути побудована таким чином, щоб вона працювала на людей, а не люди були заручниками у влади.

В рейтингах ваш блок не дотягує до 3%.

Це які рейтинги ви маєте на увазі? Давайте оцінювати ті рейтинги, де одна партія має від 38% до 8%. А я вчора дивився рейтинги - і в когось погано з арифметикою. Бо по одному місту 3%, а кількість депутатів «Пора-ПРП» – 9. Якщо поділити загальне 9 на загальну кількість депутатів, то там грає чомусь інша цифра - близько 8%.

Ми спокійні зараз за проходження. І наша задача є зовсім інша. Ми повинні максимальну кількість депутатів провести в парламент. А по-друге, щоб близькі до нас політичні сили утворили спільну коаліцію. Бо парламент потребує речі, без якої неможливо працювати - 226 голосів.

Вона буде створена до виборів?

Я переконаний, що шанси для цього є. Немає об’єктивних причин, щоб не можна було домовитись. В політиці, коли треба, сідають за круглий стіл, аби домовлятись до компромісу. Безумовно, є межа компромісу.

Інше, що ми вимагаємо, щоб об’єднання має переслідувати певну мету, що влада не є ціль, а є засобом досягнення цілі. Тому що тільки таке об’єднання дає змогу сформувати таку команду, в якій кожен грає свою скрипку. Бо можна набрати хороших виконавців, але в футболі 11 найкращих виконавців не дадуть можливості побачити те, що хочуть бачити люди. Буде чудова індивідуальна гра, але не буде футболу.

Це буде пропрезидентська більшість чи опозиційна?

Я взагалі не розумію питання. Якщо більшість об’єднується навколо ідеалів, зрозумілих країні, зрозумілих самим собі. То при чому тут назва? Ця більшість повинна взяти на себе відповідальність про формування уряду, і разом проводити в життя програму.

Інакше поставлю питання: хто сформує цю більшість, пропрезидентські чи опозиційні сили?

Переконаний, що в нас є шанси ідеалом помаранчевої команди збудувати більшість.

А якщо раптом буде збудована не пропрезидентська більшість, то президент може розпустити парламент?

Є певні умови, за якими країна не може бути заручником ситуації. Якщо парламент не може сформувати уряд, то країна не може бути заручником відсутності уряду, і ця норма є в багатьох країнах. Але я вірю, що епоха стихійних лих в країні закінчиться. Я маю на увазі вибори. Бо, на жаль, в країні вибори перетворюються на стихійне лихо, на відміну від інших країн. Це доводить, що країна потребує радикальних системних змін. І я вірю в те, що в політиків вистачить здорового глузду не перетворювати країну на країну щорічних стихійних лих.

Наскільки це стихійне лихо після 26 березня затягнеться? Маю на увазі суди щодо фальсифікацій.

Я переконаний в тому, що те, що було, більше не повториться. Бо люди боролися за своє право обирати. Це право громадян, якого вже ніхто не забере. Люди його вже не віддадуть.

Як швидко сформують наступний уряд?

Не знаю, я не хочу гадати. Давайте дочекаємося 26 березня.

Чи претендуєте на крісло в майбутньому уряді?

Я ніколи ні на що не претендував. Цим, можливо, я зручний чи не зручний. Мене ніколи не цікавило крісло. Тому мені ніхто не може диктувати ультиматумів чи ставити умов. Я знаю, як себе вести в такий умовах. Мене цікавить не крісло, а робота, результат. В нормальній грі я готовий працювати.

Читала, що ваші діти, зокрема син, дуже розбирається в економіці, хоча ще школяр?

Він багато чого знає. Мій син в кінці місяця чекає дзвінка. Вчора він проснувся раніше, ніж я, коли по телефону мені прийшло повідомлення про виконання бюджету за 2 місяці. Він знає, що таке мінусові доходи - це коли відшкодування ПДВ більше, ніж доходи до бюджету.

"НТН"