Найголовніше, що потрібно знати про дифтерію

Як проявляється дифтерія? Симптоми захворювання такі:

біль у горлі;
підвищена температура;
наліт на мигдалинах сірого кольору;
осиплість голосу;
утруднене дихання і ковтання;
висока температура;
набряк слизової оболонки носоглотки;
збільшення лімфатичних вузлів.

Дуже важливо діагностувати хворобу на початковому етапі. Але складність у тому, що симптоми дуже схожі на симптоми ангіни та інфекційний мононуклеоз. Але особливість дифтерії в освіті щільної плівки й набряку слизових оболонок, що блокує дихальні шляхи, що часто призводить до смерті.

Навіть знаючи, наскільки високий ризик смерті у не вакцинованого хворого на дифтерію, багато людей відмовляються від щеплення, оскільки бояться наслідків самої процедури. У МОЗ стверджують, що вакцини, як і інші медпрепарати, дійсно можуть викликати певні реакції організму. Але зазвичай вони помірні — підвищення температури тіла, больові відчуття або набряк у місці ін’єкції. І, як правило, проходять через кілька днів. Якщо температура тіла дитини після щеплення підвищується до 38 градусів і вище, батьки можуть дати йому парацетамол і проконсультуватися, що далі робити, у педіатра або сімейного лікаря. Серйозні реакції на вакцини зустрічаються вкрай рідко. Ризик ускладнень від захворювання, яке можна запобігти вакцинацією, набагато вище.

Дітей від дифтерії й правця вакцинують, згідно з Календарем вакцинації, 2, 4, 6, 18 місяців, потім в 6 і 16 років. Дорослим потрібно щепитися кожні 10 років, починаючи з 26 років.

Перед щепленням обов’язково потрібно сказати лікареві:

що у вас є алергія на якісь ліки або на їжу;
що у вас була реакція на попередні щеплення;
що зараз приймаєте ліки або страждаєте від захворювань серця, легенів, нирок і т. д.;
що недавно проходили або проходите зараз курс хіміотерапії, гормональної терапії, отримували стероїди або ліки, що пригнічують імунітет.

aspekty.net