До 8 років в'язниці: в Україні можуть посилити покарання за незаконне виселення з житла

Рада має намір ввести кримінальну відповідальність за незаконне виселення з житла.

Верховна Рада 3 лютого ухвалила у першому читанні законопроєкт №4333, який передбачає введення штрафів та навіть кримінальної відповідальності за незаконне виселення громадян з житла. Про це повідомляється на сайті парламенту.

Що передбачає проєкт закону
Законопроєкт передбачає доповнення статті 162 Кримінального кодексу, яка встановлює відповідальність за порушення недоторканності житла, пунктами 3 та 4, якими встановлюється відповідальність за незаконне виселення з житла.

Пропонується встановити, що незаконне виселення із житла карається штрафом від 10 000 до 15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 000 грн до 255 000 грн) або позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Такі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб або службовою особою чи з застосуванням насильства або з погрозою його застосування, каратимуться штрафом від 15 000 до 25 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 255 000 грн до 425 000 грн) або позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Зараз стаття 162 Кримінального кодексу складається лише з двох пунктів, які передбачають, що незаконне проникнення до житла, незаконне проведення в ньому огляду чи обшуку, незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, караються штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн) або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Автори законопроєкту
Авторами законопроєкту №4333 є 12 депутатів Верховної Ради від фракції "Слуга народу", а також депутати Сергій Мінько (група "За майбутнє") та Григорій Мамка (фракція ОПЗЖ).

Проєкт зареєстрований у парламенті 4 листопада 2020 року. У першому читанні 3 лютого документ підтримали 330 депутатів.

Як автори проєкту пояснюють необхідність його ухвалення
У пояснювальній записці до законопроєкту вказується, що за даними Офісу генпрокурора, спостерігається збільшення фактів незаконного порушення недоторканності житла, у тому числі і незаконного виселення.

У 2017 році зареєстровано 3 523 випадки порушення недоторканності житла, у 2019 році – 4 415.

"Як свідчить практика, найчастіше від таких злочинних дій потерпають наймеш захищені в соціальному аспекті верстви населення з числа осіб похилого віку, одиноких матерів та батьків з неповнолітніми особами, осіб, які придбали відповідне житло в кредит", – зазначають автори документу.

Крім того, набули поширення факти незаконного виселення, які здійснюються колекторськими компаніями з залученням до цих дій значної кількості осіб, які діють за попередньою змовою та застосовують до потерпілих насильство. Є факти вчинення таких протиправних дій за участю службових осіб.

"Існуюча на цей час санкція за вказані дії є неспіврозмірною з тією шкодою, яка завдається особам в результаті незаконного виселення їх з житла…У зв’язку з цим виникла необхідність у встановлені кримінальної відповідальності за вчинення цих протиправних дій за такими кваліфікуючими ознаками як: вчинені за попередньою змовою групою осіб або службовою особою чи із застосуванням насильства", – йдеться у пояснювальній записці.

Автори проєкту закону вважають, що його ухвалення дозволить підвищити ефективність правових механізмів протидії таким злочинам.

ЛIГАБiзнесIнформ