Бюджет 2021 незбалансований, відтак не сприятиме подоланню економічної кризи

Головний фінансовий документ України прийнятий цьогоріч вчасно, на цьому його позитивні моменти, по суті, вичерпуються. Бюджет традиційно не закладає умов для соціально-економічного розвитку, адже був ухвалений без комплексної державної програми соціально-економічного розвитку. 40% доходної його частини планується спрямувати на обслуговування державного боргу, при цьому 60% доходів в наступному році очікується отримати через нові борги. Уряд планує  в 2021 році зібрати більше податків, при цьому антикризової програми з мінімізації економічних наслідків пандемії COVID-19 Україна за 9 місяців пандемії, посилення/послаблення карантинних обмежень так і не прийняла.

Таку думку висловив президент УСПП, голова Антикризової ради громадських організацій Анатолій Кінах.

«Що нас чекає? Подальша, поки що доволі плавна, рецесія світової економіки та, безумовно, негативний вплив на фінансові показники карантинних заходів. Україна при цьому єдина держава на Європейському континенті, яка не затвердила антикризову програму мінімізації соціально-економічних наслідків пандемії. Це помітно і з держбюджету 2021. По суті, він просто консервує ту хронічну кризу економіки, яка зараз є, та не формує умов для розвитку. І в цьому його головний недолік. Ми скільки завгодно можемо аналізувати цифри, виділені на окремі сектори, проте для підприємництва і пересічних громадян він не несе перспектив. І загалом є ризики щодо виконання запланованих там показників», - зазначив лідер ділової спільноти.

Так, невиправдано оптимістичними є очікування по зростанню ВВП на рівні 4,6%, та часткове закриття дохідної частини за рахунок … збільшення податкових надходжень. Зокрема,  податкові надходження у 2021 році мають збільшитися на 13,4% до 937 млрд грн. Найбільше в Мінфіні розраховують на зростання надходжень від ПДВ з виготовлених в Україні товарів та послуг – на 58% до 136 млрд грн.

Тут виникає питання: паралельно створювались умови для малого і середнього підприємництва? Є антикризові програми для промисловості? Чи є системні компенсаторні заходи (8 тисяч грн одноразових виплат – це ж не те)? Відповідь по всім питанням негативна. То звідки ж взятися зростанню податкових надходжень?

 «Зменшилось кредитування економіки та притік іноземного капіталу, триває рецесія в промисловості – на 6,8% за 10 місяців поточного року, а в таких сферах, як машинобудування, наприклад, на всі 20%. Під час жорсткого карантину третина малих підприємців втратили понад 50% доходів. Експорт на 70% сировинний і не диверсифікований. Один тільки легпром в 2020 році втратив 20 тис. робочих місць», - розповідає президент УСПП.

Турбує і те, що в держбюджеті продовжується дисбаланс між виписаними там цифрами і реаліями життя. Так, іде колосальний розрив між соціальними стандартами: в бюджеті мінімалка з 1 січня 2189 грн., в реальності (за даними самого ж уряду) – вона мала б бути більше  5 тис. грн. Це враховуючи вартість продуктового кошику, комуналки і т.д. Це створюватиме додаткові проблеми для людей, деформуватиме сітку оплати праці в Україні і далі. Підприємництво, ринок праці йдуть в тінь саме через такі речі, у тому числі.

Попри обіцянки уряду і парламенту значно збільшити оплату праці медикам і освітянам, цього так і не відбулося. Так, незначне зростання передбачене, проте геть не в тих обсягах, як було декларовано. З 1 січня 2021 року медики повернуться до середніх 9 тис грн для для лікарів, 7 тис грн для медсестер та 5 тис грн для санітарів. Це викличе подальшу втрату професійно-кадрового потенціалу.

Мінімальна пенсія, яку отримуватимуть українці з грудня 2021 року, зросте аж… на 80 грн і становитиме 1 934 грн.

Поза тим, не маючи коштів на соціальну сферу, у  2021 році видатки на утримання Офісу президента зростуть на 39%, Офісу генпрокурора – на 46%, Державного бюро розслідувань – на 67%.

 «Ми надали пропозиції від УСПП та Антикризової ради громадських організацій, котрі враховані, на жаль, мінімально, бо у більшості бюджет традиційно борговий та не враховує ні тих реалій, в яких опинилася Україна, ні наслідків такої відірваності від існуючих економічних показників. Ділова спільнота виступає за те, щоб бюджет був згодом скоординований із державною соціально-економічною програмою і антикризовою програмою для бізнесу і самозайнятих, які варто розробляти і впроваджувати негайно.  Необхідно інвестувати в створення робочих місць в Україні, а не просто збільшувати податки, отримати доходи в держбюджет можливо тільки через ріст прибутків бізнесу і громадян», - підсумував Анатолій Кінах. 

УСПП та АРГО очікують на діалог із урядом по всім цим питанням. Зокрема, хочуть обговорити покращення доступу підприємництва до фінансових ресурсів за антикризовими ставками в 0-2%, прийняття Стратегії промислового розвитку, закону про локалізацію виробництва та багато іншого.