Продовження карантину має супроводжуватись додатковими антикризовими заходами для бізнесу та громадян

Рішення про продовження карантину до 24 квітня виправдано з точки зору кращої підготовки протидії поширенню вірусу COVID-19: поки що кількість хворих в країні зростає, а наприкінці  квітня, за прогнозами медиків,  очікується «пік» хвороби. Але тривалий карантин негативно позначається як на діловій активності, так і на фінансовому, моральному стані громадян. За деякими опитування, до 57% українців визнали: грошових запасів у них вистачить на 1-1,5 місяці максимум. Малий і середній бізнес (який простоює чи працює на мінімумі потужностей) частково  скорочує працівників,  і в умовах продовження карантину ці тенденції посилюватимуться. Тому в країні потрібно вже зараз вводити запобіжні засоби підтримки як підприємництва, так і громадян, що втратять джерела прибутків. На цьому наголошують в УСПП, котрі передали уряду і президенту антикризові пропозиції в економіці, промисловості та на національному ринку праці.

 «Запасу міцності в громадян, та й бізнесу немає. Що потрібно робити? В глобальному, стратегічному сенсі –  стимулювати внутрішній попит, не допускати немотивованого скорочення робочих місць.  Стан вітчизняної економіки в період епідемії та на більш віддалену перспективу значною мірою визначатиметься ступеню ефективності та прорахованості негайних антикризових заходів на державному рівні. Саме тому Антикризова рада громадських організацій та УСПП підготували та направили  уряду пакет невідкладних антикризових заходів щодо протидії наслідкам коронавірусної інфекції COVID-19 у соціально-економічній сфері для узгоджених  дій влади та структурованою  промислової спільноти», – говорить голова Антикризової ради громадських організацій, президент УСПП Анатолій Кінах.

Невідкладні антикризові заходи передбачають визначення  пріоритетних галузей економіки у відповідності з їх потребою для внутрішнього та зовнішнього ринків та розробку програм їх підтримки (в т. ч. кредитної, податкової, бюджетної). Необхідно впровадження програм імпортозаміщення та локалізації виробництв.  

Треба відмовитися від імпорту товарів, виробництво яких може бути локалізовано на території України; тимчасово ввести або підвищити мита на певні товарні групи некритичного імпорту (це може бути здійснено на певний період в рамках норм СОТ);  внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», що дозволили б залучити фінанси, передусім державних монополій, для завантаження національних товаровиробників. 

І нарешті, найважливіший момент – впровадження програм довгострокового рефінансування банків НБУ з метою стимулювання кредитування реального сектору економіки.

«Переконані, лише підтримка і недопущення поглиблення  кризи економіки стануть надійною підмогою у боротьбі держави з коронавірусом.  Не лише заборонні заходи щодо продовження карантину, надзвичайної ситуації тощо, але й стимулюючи для економіки, малого і середнього бізнесу, які найбільш потерпають  в даних умовах, соціальна адресна допомога для вразливих верств населення, ось що дозволить державі  мінімізувати  втрати у боротьбі з коронавірусом, стабілізувати ситуацію», – підсумував Анатолій Кінах.

Він підтримав ініціативу  уряду України про створення «мозкового центру»  (влада, експерти, бізнес) для розробки рішень щодо реагування на надзвичайні виклики, упорядкування антикризових дій та паралельної розробки довгострокової стратегії розвитку України в умовах глобальної економічної нестабільності.