«Південмаш» треба негайно виводити з кризи

Дніпропетровська область планує виділити 1 мільйон доларів на запуск нового українського супутника «Січ-2-1» –  розробки та виробництва КБ «Південне». Про це губернатор області Олександр Бондаренко говорив нещодавно на виїзному засіданні Комітету з питань економічного розвитку ВРУ. Супутник вже виготовлений, а вартість його запуску – 8-10 млн. дол. Учасники засідання рекомендували Мінекономіки і Державному космічному агентству ініціювати завершення цього проекту і його  фінансування.  Виїзне засідання Комітету  «Проблематика космічної галузі України»  пройшло у Дніпрі за участі представників уряду,  Офісу президента, Державного космічного агентства України, УСПП, заводу «Південмаш» та КБ «Південне».

УСПП спільно із профільним парламентським комітетом ініціював фахову дискусію на найвищому рівні, адже космічна промисловість в Україні перебуває в глибокій системній кризі. Так, унікальне об’єднання  «Південмаш»,  база українського ракетно-космічного комплексу, сьогодні має мільйонні борги, у тому числі – зарплатні. Зокрема, загальний борг  на кінець 2019 року становив близько 375 млн. грн. Підприємство просить від держави держзамовлення на 210 млн. грн, бо без нього не може вирішити фінансові проблеми.  Ще в 2014 році космічна галузь отримувала від держави замовлення на  3 млрд. грн, проте за останні роки фінансування скоротилося вчетверо. «Південмаш», який в 1990 році виробляв 100 ракет щороку, наразі працює над разовими  проектами.

В УСПП переконані: необхідно ухвалити окрему Державну програму з розвитку ракетно-космічного комплексу. Космічна промисловість має бути визнана державою однією з пріоритетних.

Як наголосив президент УСПП Анатолій Кінах, «вікно можливостей» досі відкрите для космічного кластеру і навіть попри кризу той має значні перспективи. У  2018 році українці долучилися до запуску ракети-носія легкого класу Vega, у 2020р. в США відбувся пуск ракети «Антарес» – основну конструкцію першого ступеня ракети-носія спроектували і виготовили фахівці КБ «Південне» та «Південмашу». Дніпровський космічний кластер отримав кілька замовлень з США. Залишаються затребуваними ракети-носії «Зеніт». Такі досягнення потребують державного  програмного  підходу та розвитку.

«Однією з вад космічної сфери є недосконалий  державний менеджмент. Тому потрібно вживати більш рішучих і конкретних заходів: у космічного кластеру України є інноваційні проекти, є потужності – потрібна фінансова і організаційна підтримка  держави. До прикладу, лише для Дніпра космічна галузь – це 11 тисяч робочих місць для унікальних фахівців. Космічна галузь – це й питання високотехнологічного економічного розвитку: проекти в цій сфері приносять від кількох мільйонів до кількох мільярдів доларів, дозволяють виходити на передові світові ринки», –  зазначив Анатолій Кінах.

Відтак, учасники виїзного засідання в Дніпрі рекомендували Кабміну  та Верховній Раді:

- розробити законодавчі механізми, котрі дозволять «Південмашу» ліквідувати заборгованості по заробітній платі та сплаті податку на землю;

- виділити кошти для утилізації компонентів рідкого ракетного палива (гептилу), які зберігаються на території КБ «Південне» і ПО «Південмаш». Наразі тут зберігається майже 37 тон гептилу – надзвичайно токсичного ракетного палива. Підприємство не має коштів на його  утилізацію, як і на безперебійну оплату електроенергії, а саме від її постачання залежить безпечне зберігання гептилу;

- включити КБ «Південне» і «Південмаш» в список підприємств, яким заборонено відключати електропостачання;

- реструктуризувати податкову заборгованість «Південмашу» для фінансового оздоровлення підприємства.

«Потрібна комплексна стратегія розвитку ракетно-технічної галузі України, промислового розвитку, центральний орган, котрий би опікувався цими питаннями тощо. Всі ці пропозиції УСПП вже направив Президенту, уряду,  парламенту. І ми очікуємо від них системних кроків», – резюмував президент УСПП.

Нагадаємо, УСПП та Антикризова рада громадських організацій, що об’єднує більше 100 асоціацій роботодавців, бізнесу,  виклали свої пропозиції щодо зупинення процесів деіндустріалізації в Україні та її інноваційного-технічного розвитку в документі «Пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет». Він спрямований Президенту, уряду і парламенту.