Закони про «кешбек» та касові апарати потрібно доопрацювати

Прийняті Радою 20 вересня закони №1053 про реєстратори розрахункових операцій та №1073 про детінізацію розрахунків в такому їх вигляді містять суттєві ризики для бізнесу, особливо малого і середнього. Ще напередодні голосування УСПП та інші асоціації українського бізнесу закликали внести низку змін до документів, втім, їх позиція не була врахована.

Наразі в парламенті зареєстровані постанови про скасування резонансних законопроектів №1053 і №1073. УСПП направив листи голові профільного комітету ВРУ Д.Гетьманцеву, а також голові Державної податкової служби С.Верланову із обґрунтуванням позиції українського бізнесу та проханням підтримати прийняття вищезазначених постанов та направлення законопроектів на доопрацювання.

У чому полягають основні претензії бізнесу?

На сьогоднішній день у публічному просторі відсутні результати тестування новітніх моделей програмних комплексів, розробка яких мала відбуватись в рамках експериментального проекту, що провадився КМУ. Враховуючи відсутність технічної документації, відповідних нормативно-правових актів, які б регулювали застосування програмних РРО, можна зробити висновок, що на момент введення в дію Закону підприємці будуть змушені придбати старі моделі РРО, ґрунтуючись на неготовності таких нових технологій та відсутності нормативної документації.

Також підприємці проти застосування старих за ідеологією штрафів та суттєвого збільшення їх розмірів.

Запровадження додаткового механізму контролю у вигляді так званого «кешбеку»: перевірки контролюючими органами суб’єктів господарювання проводитимуться на підставі скарг-звернень споживачів з наступною компенсацією таким скаржникам частини сум від стягнених штрафів. При цьому бізнес на фоні відсутності чітких процедур доведення обґрунтованості таких скарг знепокоюється тим, що запропонований механізм контролю дасть можливість для маніпуляцій та зловживань з боку конкурентів та недобросовісних споживачів. Зокрема, видача чеку є знеособленою.

Якщо покупець, пред’являючи товар, буде доводити, що товар придбаний 5-ма хвилинами пізніше чи раніше, продавець не зможе довести, що насправді чек був виданий саме цьому покупцю в інший час, ніж буде зазначено у скарзі. Особливо є ризики, якщо покупець буде вимагати видачу саме паперового фіскального чеку і у продавця не буде доказів надіслання електронного чеку на пошту або телефон покупця.

Законом не враховується специфіка інтернет-торгівлі, оскільки моменти передачі товару покупцю та отримання оплати від покупця продавцем не збігаються у часі, відсутня можливість своєчасного надання електронного чеку продавцем покупцю. Навіть у сьогоднішніх умовах відсутнє законодавче врегулювання цих питань.

Враховуючи ці перестороги, бізнес негативно сприйняв вищезазначені законодавчі ініціативи. Основною причиною також був спосіб, у який зазначені документи розроблялись, тобто без залучення всіх учасників ринку.

При цьому бізнес виступає з конструктивними пропозиціями, пропонуючи: перегляд кількості, складу та розміру штрафів за порушення у сфері розрахункових операцій; встановлення більш чітких правил для обліку розрахункових операцій у сфері Інтернет-торгівлі: відміну «кешбеку».

Також в УСПП виступають за збільшення граничного обсягу доходу для платників єдиного податку, надання інформації про результати експерименту щодо запровадження новітніх технологій та вартості такого запровадження для бізнесу і держави.

Зазначена позиція була обговорена з представниками регіональних відділень УСПП та рядом громадських організацій та підтримана, зокрема, Об’єднанням промисловців і підприємців Харківської області – Регіональним відділенням ВГО УСПП, Регіональним відділенням УСПП у Донецькій обл., членом УСПП ГО «Асоціація Хмельницьких ринків», ГО «Комітет підприємців України» та іншими представниками організацій малого бізнесу.