УСПП виступає проти ініціативи нових штрафів для бізнесу

Законодавча ініціатива Мінсоцполітики забороняти бізнесу працевлаштування фізосіб-підприємців викликала хвилю обурення в ділової спільноти України. Текст законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці» міністерство оприлюднило на власному сайті. Особливе занепокоєння виказали ІТ-асоціації, що часто працюють за принципом аутсорсингу. Такий документ, що був підготовлений  без діалогу із власне бізнесом та роботодавцями, може негативно вплинути на діловий клімат, адже не зважає на реальний стан підприємництва, особливо малого і середнього, а також його інноваційних складових. Таку думку висловили в УСПП.
Тут наголошують: урядовцям слід подумати не про збільшення штрафів та зборів, а про покращення умов ведення підприємницької діяльності в Україні. «Драконівські» штрафи (до 250 тис. грн.) за порушення трудового законодавства, тотальні перевірки компаній спричиняють не поповнення бюджету, а лише відхід підприємництва в «тінь»,   зростання бізнес-міграції. 
«Наразі ж продовження такої політики без того, щоб давати бізнесу можливості для розвитку – через відповідні програми кредитування, дерегуляцію, зменшення кількості непотрібних перевірок, встановлення обґрунтованих тарифів на енергоресурси, перевезення тощо – виглядають як спроба поповнити бюджет за рахунок підприємництва за будь-яку ціну», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
У проекті, якій забороняє використовувати цивільні відносини між компанією і фізособами-підприємцями,   прописано сім критеріїв,  що повинні свідчити про трудові відносини. Наявності будь-яких трьох критеріїв буде досить, щоб Держслужба з питань праці визнала відносини трудовими, а роботодавець заплатив за кожного неоформленого співробітника штраф 30 мінімальних зарплат — понад 125 тис грн.
Не так давно урядовці пишалися, що в Україні «тільки» 32% економіки в тіні. Насправді це величезний показник, хоча, за даними роботодавців, ця цифра занижена. Натомість, коли компанії хочуть працювати легально і вибирають для цього аутсорсинг, договірні форми із фізособами-підприємцями, їм хочуть поставити «палки в колеса».
«Підприємці  не можуть бути заручниками ідеї «латання дірок» в бюджеті. Треба думали про наслідки, про  середньо-  і довгострокову стратегію: для бізнесу, самозайнятих осіб  потрібні умови розвитку, а не політика  «закручування  гайок».  Тут треба враховувати нинішню ситуацію небезпечного розширення  трудової та бізнес-міграції, загрози чергового відходу в «тінь»  та  дбати  про повернення довіри підприємців.  Якщо не створювати можливостей розвитку для бізнесу, який і так не має запасу міцності, джерел поповнення обігових коштів, а тільки тиснути на нього штрафами, поборами тощо,  який результат можна  очікувати?», – підкреслив Анатолій Кінах.
В УСПП кажуть, що така ініціатива вплине, в першу чергу, на сферу послуг, будівничу галузь, ІТ-сектор. Останній, як вже було наголошено, публічно виступає проти даних змін, оскільки працює переважно по принципу аутсорсингу.
У діловому союзі закликають Мінсоцполітики провести консультації із бізнесом та роботодавцями, які мали б бути до початку розроблення такого акту, проаналізувати поточну економічну ситуацію в країні та умови для ведення підприємницької справи. Також тут пропонують визначити сприятливі умови для креативних професій, фрілансу  тощо, що збільшуватиме кількість робочих місць в країні.