Велика приватизація провалюється з року в рік: у чому причина

Цьогоріч урядовці знову очікують значних доходів у бюджет від так званої великої приватизації – 17,1 млрд. грн. Кабмін оприлюднив список із 21 компанії, куди ввійшло багато теплогенеруючих підприємств та вже вкотре Одеський припортовий завод. І хоча минулого року подібний план наповнення держскарбниці очевидно провалився – виконано тільки 2%,  з очікуваних 18,8 млрд. грн. вдалося наторгувати лише 355 млн., уряд виявляє неабиякий оптимізм. Проза тим, поки що економічні  реформи в країні не дали очікуваних результатів, діловий та інвестиційний клімат не покращується, в державі триває війна, а суспільство  поступово входить в пік політичної боротьби перед прийдешніми виборами, що суттєво стримує закордонних інвесторів. Таку думку висловили в УСПП.
«Без жодної передприватизаційної підготовки підприємств, попереднього підвищення їх ефективності приватизація взагалі неприпустима.  Вона не є самоціллю, а робиться з метою пошуку  максимально ефективного власника, який би чітко виконав умови угоди: забезпечив надходження в бюджет коштів за вигідної кон’юнктурою, зміг модернізувати виробництво, зберегти його  профіль, робочі місця, задовольнити потреби громади тощо. Інакше процес не має сенсу взагалі, і очікування урядом «значного наповнення бюджету» є імітацією складної приватизаційної роботи.  І це підтверджують цифри. Минулоріч від великої приватизації отримали 355 млн. грн. замість 18 млрд. ( на початку 2018р.  взагалі ставили в план 21 млрд.). 2017 року був запланований прибуток в розмірі 17 млрд. грн., але вдалося отримати тільки 3,4 млрд., 2016р. –  із заявлених 17, 1 млрд. грн.. отримали лише 188 млн. грн.,  2015-го з 17 млрд. було всього 151,1 млн. грн. доходу», – каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Процеси приватизації, на його думку, є переконливими і ефективними, коли фінансові ресурси від приватизації спрямовуються не на  покриття дефіциту бюджету чи на  поточне споживання, а на економічний розвиток, модернізацію економіки, розширення малого та середнього бізнесу. І це має робитися не спонтанно, а за системними, добре продуманими, підготовленими за участі ділової громади, експертів, науковців стратегій та програм – таких, наприклад,  як «Платформа економічного патріотизму» та «Нова індустріалізація – реальний шанс для України»,  що зроблені  в УСПП та Антикризовій раді громадських організацій. Треба бути дуже обережними саме з стратегічними підприємствами, бо продати їх, та ще в умовах низької кон’юнктури, неважко, але це безцінний ресурс, якого ми назавжди позбавимо дітей і онуків і миттєво розтратимо.   
«На відсутність серйозної приватизаційної політики вказує те, що теплогенеруючі підприємства то виключаються з списку, то потрапляють в нього знову. Хоча ідея передання ТЕЦ місцевим радам, які готові  прийняти їх до комунальної власності, потребувала уваги та опрацювання, оскільки це відповідальність регіонів, їх робочі місця, можливість оновлення інфраструктури», – вважає А.Кінах.
Напередодні УСПП звернувся із листом до Прем’єр-міністра України В.Гройсмана із проханням провести позачергове засідання уряду, із запрошенням всіх зацікавлених міністерств і відомств, представників громадських, міжнародних організацій з метою неупередженого розгляду питання відновлення роботи Одеського припортового заводу. Останній – постійний «фігурант» приватизаційного списку, ось тільки ціна на нього знижується, а сам ОПЗ в кризовому стані та з боргами. Наразі завод простоює вже багато місяців та має проблеми із виплатами заробітної плати працівникам та податків до бюджету (загальна заборгованість підприємства становить більше 7 млрд. грн).
«Переконаний, до питань приватизації не можна ставитися формально, це комплексна проблема, яка вимагає законодавчого підкріплення, принципово іншої  зміни якості  роботи багатьох держструктур. Миритися з тим, що з року в рік зі списків в списки кочують ті самі назви, з звітів в звіти – ті самі мізерні цифри, що бюджет не отримає заплановане, інвестори  –  сигналу, що Україна готова чесно і прозоро продавати своє майно, не знижуються корупційні ризики, що в багатьох компаніях кульгає якість управління, неприпустимо. Ця сфера потребує негайних змін», – підсумував лідер промислової спільноти.