Підсумки круглого столу «Фінансовий ринок напередодні виборів: ризики та можливості»

26 вересня у ІА «Укрінформ» у Києві відбувся круглий стіл «Фінансовий ринок напередодні виборів: ризики та можливості», організований Об’єднанням учасників фінансового ринку, до складу якого входить 16 асоціацій та об’єднань учасників небанківського фінансового ринку (НФР).

Учасники заходу обговорили ряд ключових для небанківського фінансового ринку питань. А саме, розвіяли міфи відносно того, що ринок не розвивається й потребує додаткового регулювання та проаналізували реальний стан його показників, у тому числі, й у порівнянні з іншими секторами фінансового ринку.

Зокрема, як повідомила генеральний директор Об’єднання фінансових установ Вікторія Волковська, на сьогоднішній день на рінку небанківських фінансових послуг працює понад 2 тис. компаній, при чому доволі різних.

У першому півріччі 2018 року вони видали кредитів населенню, а також малому та середньому бізнесу в обсязі 22 млрд грн. Це на 14,7% більше, ніж за аналогічний період 2017 року. У 2017 році ця сума становила 45,5 млрд грн.

Лізингодавці уклали договорів фінансового лізингу на 11 млрд грн, що на 92,9% перевищує аналогічні показники торік.

Обсяг послуг з факторингу, які надавали фінансові компанії у першому півріччі, зріс на 14 млрд грн, продемонструвавши приріст у 9,8% порівняно з 2017 роком.

Страховими компаніями було надано послуг населенню на суму 8,6 млрд грн (приріст - 22,7%), підприємствам - на 7,7 млрд грн (приріст - 15,6%).

Страхові виплати населенню у першому півріччі 2018 року становили 3 млрд грн, що на 25,2% більше, ніж за перше півріччя 2017 року. Страхові виплати підприємствам за перше півріччя сягнули 2,9 млрд грн, з приростом 29,5% проти 2017 року.

У 2017 році, за словами генерального директора Асоціації «Страховий бізнес» В'ячеслава Черняховського, страхові компанії здійснили понад 2 млн штук страхових виплат на суму більше 10 млрд грн.

При цьому, сума кредитів, виданих банками склала у 2017 році 18,7 млрд грн. Більше того, вони заплатили всього 3,7 млрд податку на прибуток. Тоді як НФУ сплатили 5,5 млрд грн.

В свою чергу, як зазначив представник ГО «Асоціація юристів фондового ринку» Сергій Бірюк, падіння торгівлі на біржах акціями та облігаціями склало -95%. Навіть державні облігації впали більше ніж на 50% в євро, додав він.

В. Волковська також відмітила, що за перше півріччя Нацкомфінпослуг вивела з ринку за порушення 85 піднаглядних установ. У 2017 році цей показник становив 170 установ. Зокрема, у січні - червні поточного року найбільше було виведено з ринку ломбардів – 27 та фінансових компаній - 26.

Ці дані генеральний директор ОФУ привела як доказ того, що ринок НФУ належним чином регулюється, й Нацкомфінпослуг робить усе можливе, щоб очистити його від недобросовісних гравців.

«Нормативна база, що регулює діяльність ринку, складається з 15 профільних законів, 15 постанов Кабінету міністрів та понад 50 інших підзаконних актів», - повідомила вона.

Й додала, що багато хто зараз хоче змінити модель регулювання небанківським фінансовим ринком, й ключовим у цьому питанні намагаються зробити законопроект 2413а (СПЛІТ). Однак, документ, розроблений ще три роки тому, може перекреслити весь той позитив, який відбувся на ринку, починаючи з 2015 року.

«Ми би хотіли, щоб правила гри на ринку були прозорими і зрозумілими, не було професіонального конфлікту, була збережена взаємодія з регулятором та баланс інтересів між надавачем та споживачем послуг», - висловила побажання від імені представників небанківського фінансового ринку В. Волковська.

«Ми не боїмося ніяких регуляторів – ні Нацбанку, ні Нацкомфінпослуг. Єдине, за що ми – це за ефективне регулювання, щоб законом були установлені чіткі правила роботи на ринку. І тут ми єдині з Президентом та Верховною Радою», - підтвердила слова колеги голова Ради Асоціації «Бюро кредитних історій України» Антоніна Паламарчук.

Однак, закликала присутніх звернути увагу, який закон (про СПЛІТ. – ОФУ) подавав Президент, і який виноситься на друге читання в Верховну Раду.

«Президент поставив завдання, щоб регулювання фінансового ринку було ефективним. Він не ставив завдання прийняти закон, який розвалює основи державного регулювання, не відповідає вимогам ЄС і являється корупційним по своїй суті», - додала А. Паламарчук.

У той же час голова правління CMD-Ukraine Юрій Прозоров висловив прогноз, що в тому вигляді, в якому на сьогодні існує закон про СПЛІТ, він не отримає підтримки.

Свої слова він аргументував тим, що сам розвиток ринку небанківських фін послуг вказує на те, що інтеграції до іншого регулятора він не потребує. Адже з ростом розвинутості країни вводиться необхідність, навпаки, посилити регулювання, а інтегрування регуляторних функцій в єдиному органі є недоцільним. Доречніше, за його словами, інтегрувати до іншого регулятора фондовий ринок, адже об’єм торгів на ньому впав на 90%. Але у законі про СПЛІТ такої норми немає. Ринок залишають окремому регулятору.

«Тому наша пропозиція – повернутися до питання щодо СПЛІТа самого НБУ шляхом розподілу на регулятора і на монетарний центробанк країни», - зауважив експерт.

Про можливий розподіл функцій НБУ говорив і В. Черняховський. «Ми повинні наблизитися до зарубіжних підходів, коли нагляд і регуляторна функція розділені», - зауважив він.

Зокрема, В. Черняховський навів декілька можливих альтернатив СПЛІТу. Наприклад, модель при якій Нацбанк продовжує виконувати функції монетарного і банківського нагляду. При цьому Нацкомфінпослуг і НУЦПФР виконують наглядові функції, а регуляторна функція відходить Мінфіну.

Ще однією альтернативою він бачить окреме винесення монетарної функції. При цьому функції нагляду залишаються за всіма трьома регуляторами.

Модель же, коли центробанк виконує монетарну функцію, а всі наглядові органи об’єднуються у мегарегулятор, за його словами, можлива тільки у невеликих країнах.

Загалом, В. Черняховський слушно зауважив, що кожному періоду ринку потрібен свій тип регулювання й, відповідно, свій регулятор.

В свою чергу директор Національної асоціації недержавних пенсійних фондів України та адміністраторів недержавних пенсійних фондів Тетяна Шевкун назвала СПЛІТ реформою заради реформи й зауважила, що справжня ціль реформи на фінансовому ринку – це забезпечити стабільність приватним фінансам.

«Якщо ж буде прийнятий Спліт, як буде вирішуватися конфлікт між монетарною функцією і регуляторною?», - озвучила вона питання, яке хвилює усіх учасників фінринку.

Другий, за її словами, момент, важливий для розвитку ринку, - це те, що регулятор повинен забезпечити стабільність фінансовим компаніям, щоб вони могли виконувати свої зобов’язання перед споживачами.

«Якщо ж взяти історію, то ми всі бачили, як йшли банку з ринку. Й ми бачили мітинги споживачів під Нацбанком», - нагадала вона.

Питання захисту прав споживачів продовжив у своєму виступі голова правління ГО «Всеукраїнське об’єднання споживачів страхових послуг «Страховий захист» Василь Дарков. Він зауважив, що на сьогодні державний захист, правове забезпечення та громадський захист прав споживачів у системі розвалюються. Як і сама система. А новий законопроект (про СПЛІТ. – ОФУ) нової системи захисту прав споживачів фінансових послуг не передбачає.

Більше того, практика роботи НБУ зі споживачами банківських послуг показує, що регулятор відноситься до них не дуже добре. І протести під Нацбанком це показують.

Виходячи з цього, В. Дарков запропонував присутнім підготувати для початку проект програми розвитку ринків фінансових послуг до 2025 року, де передбачити, що функції контролю та нагляду були передані новоствореній Державної інспекції нагляду за ринками фінансових послуг, а регулювання - Міністерству фінансів.

Функції ж захисту прав споживачів має взяти на себе єдиний Комітет захисту прав споживачів (подібний до Антимонопольного комітету), у якому потрібно виділити окремий департамент захисту прав споживачів фінансових послуг.

До речі, те, що реформування фінансового ринку потрібно починати не зі СПЛІТа вважає й В. Черняховський. На його думку, спочатку Кабінет Міністрів, як орган виконавчої влади, повинен розробити Концепцію розвитку фінансового ринку. І вже виходячи з неї потрібно рухатися далі.

Цікаво було послухати безпосередніх учасників небанківського фінансового ринку. Так, керівник департаменту бізнес-розвитку і правового забезпечення компанії «ІЗІ Кредит» Олена Крижанівська подякувала учасникам Об’єднання учасників фінансового ринку за те, що вони відстоюють позиції ринку.

«Ми – небанківський фінансовий ринок, і те регулювання, що є сьогодні для банків, для нас воно неприйнятне. Ми не надаємо такі послуги, які надають банки, і регулювання має бути десь простіше, десь інакше. Ми не кажемо, що Нацбанк – поганий регулятор. Ринок не каже, що Нацкомфінпослуг – краща чи гірша. Об’єктивно, регулювання є, воно потрібне і воно буде. Але воно повинно бути прозорим, передбачуваним, об’єктивним та законним для нас», - підкреслила О. Крижанівська.

І ще пару важливих моментів озвучили учасники круглого столу. Зокрема, як зазначив генеральний директор Української асоціації інвестиційного бізнесу Андрій Рибальченко, якщо СПЛІТ буде прийнятий, Україна отримає тенденцію, коли й інші державні органи, дивлячись на те, що продукує Нацбанк, захочуть мати собі спеціальний статус. Це дозволить їм відійти від погоджень та реєстрації свої нормативних актів і здійснювати діяльність у форматі «з учора на сьогодні», тобто за ніч.

«Насправді, це практика дуже пагубна», - підкресли він.

В свою чергу, С. Бірюк, підводячи результати заходу, закликав учасників ринку не боротися, а розвивати ринок. «Ми напишемо листи й постараємося донести в парламент думку, що багато законів уже перезріли й їх не потрібно штовхати», - підкреслив він.