Нові робочі місця самі без державної політики не з’являться

В Україні продовжують анонсувати позитивні зміни в соціально-економічній сфері.  І якщо окремі напрямки  – експорт, АПК – справді можуть показати в 2017 році непоганий приріст, в цілому бізнес-клімат далекий від досконалості.  З огляду на це, заяви урядовців про створення в Україні 1,1 млн. робочих місць вже в наступному році виглядають, м’яко кажучи, завищеними.  Такої думки дотримуються в Українському союзі промисловців і підприємців.

«Зокрема, в рамках нашої спільної з ПриватБанком програми кредитування та навчання підприємців цифра в 1 млн. робочих місць  досяжна. Але таке завдання передбачає величезну роботу з місцевими адміністраціями, підтримку фінансового сектору, гласність та широку інформованість населення. Взагалі ж завдання такого рівня потребують скоординованої державної  програми, а головне –  сприятливих  умов для бізнесу: останній при дефіциті обігових коштів та високих тарифах, недосконалій податковій політиці, переслідувань силовиків  тощо – не буде значно розширюватись», –  вважає президент УСПП Анатолій Кінах.

Бізнес та інвестори доволі занепокоєні відтоком потрібних спеціалістів за кордон, адже в тій же Польщі, Угорщині та навіть Білорусі їм пропонують набагато вищі зарплати, привабливі соціальні пакети, можливості для самовдосконалення, освіти, самореалізації. Наша держава має цьому протиставити серйозні аргументи. 

«Якщо вже говоримо про створення робочих місць в Україні, слід зважати на той факт, що талановита молодь – айтішники, інженери, лікарі – не погоджуватимуться на заробітну плату в 5-6 тис. грн. та шукатимуть працевлаштування за кордоном. Підвищення мінімальних зарплат  до 3723  грн. ситуацію не змінює. Ось чому ми закликаємо урядовців дослухатись до позиції бізнесу: створити розумні правила гри, дати доступ підприємцям до фінансових кредитних ресурсів, викорінити практику тотальних штрафів і перевірок,  і внутрішній ринок розвиватиметься. Тоді адекватна  заробітна плата та нові робочі місця будуть відповіддю на реальні запити ринку», – підкреслив президент УСПП.

У даному контексті бізнесова спільнота розраховує на практичний діалог із Кабміном та Верховною Радою, а також ключовими відомствами – Нацбанком, податковою та ін. Зокрема – на реалізацію вже прийнятих раніше рішень в рамках роботи Національного комітету промислової політики: про 36-місячну розстрочку ввізного ПДВ, програми полегшення доступу підприємництва до фінансових ресурсів та ін.