В Україні відсутня стратегія розвитку

В країні налічується 2,6 млн. бізнесменів та півтора мільйона компаній, які на сьогодні офіційно зареєстровані. Це і є та цифра в 6%, яку за оптимістичними підрахунками, займає на внутрішньому ринку середній клас – люди, які є активними в суспільному житті, вміють відстоювати свої права та беруть участь в просуванні демократичних перетворень. В Німеччині таких, до прикладу, 77%. Попри деякі позитиви у сфері адміністрування податків, держзакупівель тощо, кардинального  покращення ділового та інвестиційного клімату не відбувається. Капіталовкладення в Україну зросли лише на 4%, а бізнес досі «лихоманить» від коливання тарифів, фінансового голоду та фіскального навантаження. Для економічного росту та більшого притоку інвестицій необхідні кардинальніші та комплексніші заходи.
На цьому наголошують в УСПП.
Зокрема, промисловці і підприємці сподіваються на якісні рішення спеціального засідання Кабміну та НБУ по доступу до фінансових ресурсів, що наразі готується разом із бізнес-товариством. Окрім того, після врахування урядом ініціатив промисловців щодо 36-місячної розстрочки ввізного ПДВ та відміни мита на обладнання для авіапрому, є високі шанси, що і інші пропозиції будуть втілені в життя. Йдеться про введення в дію механізму податкового векселя, критичного імпорту тощо. Це дасть змогу сформувати конкурентоспроможне виробництво на внутрішньому ринку, посилить експортні можливості. Зараз у Європі «з руками» готові забирати українську сировину, на яку і вибирають квоти, а ось щоб вивести на перспективні ринки вітчизняні бренди, готові товари, необхідні величезні ресурси. Окрім цього, потрібно, щоб висока енергоємність та затратність ресурсів не збільшувала ціну на такі вироби. А це вже питання модернізації підприємств та розвитку енергоефективних технологій.
«Наразі зростання економіки на рівні 2% (у наступному році прогнозують 3%). Це дуже мало для України, яка втратила левову частку свого ВВП та має зовнішні ризики. В 2019-2021 роках нам доведеться виплачувати чималі суми за зовнішнім боргом. А для цього потрібен потужний ріст ВВП на основі стратегії розвитку», - каже президент УСПП Анатолій Кінах.
Напередодні старту нового ділового сезону уряд анонсував пріоритетні реформи, більшість з яких передбачає покращення соціальних стандартів. Кошти на це можуть прийти тільки з реального сектору економіки, коли будуть створюватись нові робочі місця,а відтак – і рости платоспроможність населення. Тому бізнес пропонує чиновникам зосередитись на покращенні ділового клімату та разом розробити і прийняти необхідні нормативні акти, держпрограми розвитку промисловості, якісну податкову реформу.