Бюджет Києва: експерти розповіли про проблеми столичної скарбниці

Екватор 2017 року вже позаду, і в «Публічному аудиті» в рамках дослідження столичних проблем вирішили з’ясувати, як виконується бюджет Києва на цей рік: чи встигає столиця за плановими показниками; покращуються чи погіршуються надходження й видатки в порівнянні з 2016 роком. Здійснений аналіз вивів назовні як позитивні зміни, так і сталі негативні тенденції, які не змінюються з року в рік, про них – у нашому матеріалі.
Із позитиву
Відповідно до бюджету Києва на 2017 рік, його дохідна частина становить 41,2 млрд грн, видаткова – 44,8 млрд грн (профіцит загального фонду – 31,4 млрд грн, видатки спеціального фонду – 13,4 млрд грн).
Станом на тепер вдалося заробити не лише 100 % від плану, а й перевиконати його більш ніж на 3 %. Так, місто одержало на 4,4 млрд грн більше, ніж торік – насамперед за рахунок збільшення обсягів податкових надходжень, зокрема податку на доходи, на прибуток та на збільшення ринкової власності. Така динаміка зумовлена минулорічними змінами до Податкового кодексу та завдяки підвищенню мінімальної заробітної плати до 3 200 грн із 1 січня 2017 року.
Збільшилися й обсяги місцевих податків, зокрема плата за землю – станом на початок липня зафіксовано плюс 3 % від плану бюджету та плюс 4 % проти І півріччя 2016-го.
Бюджетні проблеми
Неподаткові надходження дали бюджету майже 2 млрд грн, перевищивши план на 840 млн грн. Здається, це плюс, і одразу постає питання, чому тоді така «позитивна» статистика стосується «бюджетних проблем»? Річ у тім, що план за цим видом надходжень суттєво занижений, і при затвердженні планових надходжень не були враховані попередні періоди.
Порівняйте суми заробітку на оренді комунального майна: за І півріччя 2017 року за цим джерелом доходів отримано 37,5 млн грн, тоді як минулоріч за цей же період вдалося акумулювати 62,5 млн грн.
Як бачимо, у бюджеті й надалі залишаються «діри», через які місто втрачає немалі кошти. Спеціалісти «Публічного аудиту» рекомендують місцевій владі звернути увагу на те, що вартість нерухомого майна може й занижуватися, а тому під особливо пильним контролем мають бути питання щодо реалізації конкурсів на право укладення договору оренди; погодження проектів таких договорів; контролю за дотриманням орендарем умов; повернення майна та припинення договору.
Ще одна «бюджетна діра» – сплата комунальними підприємствами частину чистого прибутку (доходу). Так, у 2017 році планові надходження за цим напрямом мають становити 15 млн грн.
«Проблема в тому, що аналіз прибутків КП, як правило, не здійснюється, як і не шукаються додаткові можливості для заробітку. “Публічний аудит” неодноразово вказував, що, до прикладу, КП “Київреклама”, КП “Київтранспарксервіс” можуть бути не просто дохідними, а наддохідними й приносити в бюджет у рази більше, ніж це є на сьогодні. Просто має бути контроль за витратами, а від керівництва КП треба вимагати грамотного розподілу коштів», – переконаний провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
Крім того, серйозною проблемою реалізації цьогорічного бюджету Києва аудитори називають низькі темпи виконання його витратної частини. Наразі вдалося вийти лише на 31,2 % від запланованого: маємо фактично витрачені 13,3 млрд грн від очікуваних 17,7 млрд.
При цьому аудитори з’ясували,  що затримки з фінансуванням спостерігаються за всіма програмними класифікаціями.
Разом з тим зауважимо, що за рахунок зростання обсягів загальних видатків спостерігається підвищення фінансування за такими сферами: освіта (+2,3 млрд грн), охорона здоров’я (+ 0,4 млрд грн), транспорт та дорожнє господарство (+0,3 млрд грн),  соціальний захист (+0,9 млрд грн), ЖКГ(+ 0,2 млрд грн).
«Для того щоб наприкінці року не зіткнутися з проблемою повального недофінансування основних цільових програм, Київській адміністрації вже зараз потрібно з’ясувати, у чому причина низького виконання видаткової частини, визначити основних розпорядників коштів, які не забезпечили фактичного використання коштів. Бажано, щоб Департамент фінансів щомісяця стежив, виконуються визначені бюджетом завдання, чи ні. Інакше зривів за планом не уникнути», – резюмує Тарчинський.